Олександр Бойко

Олександр Бойко: від держвиконавця до кандидата на голову митниці — і тінь «зернових» схем

Олександр Бойко — юрист із понад 20-річним стажем у системі державної служби, який пройшов шлях від районного держвиконавця у Львові до керівника підрозділів внутрішньої безпеки митниці. У 2026 році він претендує на посаду голови Державної митної служби України та вже подолав перший етап конкурсу. Водночас його кар’єра в Одесі припала на період масштабних «зернових» скандалів, що досі залишають репутаційні запитання.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Олександр Бойко — митник із юридичним бекграундом, нині очолює відділ правової роботи юридичного управління Львівська митниця.

У 2026 році подався на конкурс на посаду голови Державна митна служба України. За результатами першого етапу тестування набрав 111 балів і пройшов до наступного туру. До Львова працював в Одесі — саме в період гучних «зернових» скандалів. Зареєстрований та проживає у Львові.

Освіта

Олександр Бойко має системну юридичну та управлінську освіту. Його навчання напряму пов’язане з державною службою та правозастосуванням.

Першу вищу освіту здобув в Економіко-правничому інституті (1995–1999 роки), де отримав ступінь бакалавра права. Це базова юридична підготовка — цивільне, адміністративне, господарське право, основи державного управління.

Далі продовжив навчання в одному з найавторитетніших юридичних закладів країни — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (1999–2001 роки). Там отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста.

Саме ця освіта дала йому можливість працювати у системі юстиції — спочатку державним виконавцем, а згодом керувати підрозділами примусового виконання рішень.

Пізніше Бойко здобув ще одну освіту — управлінську. У 2017–2019 роках навчався у Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ та отримав ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

Це вже не про право як таке, а про державну політику, менеджмент у публічному секторі, стратегічне планування, організацію роботи органів влади.

Фактично його освітній бекграунд складається з трьох складових: право; державна служба;  управління.

Тобто за фахом він — юрист із додатковою підготовкою у сфері публічного адміністрування, що формально відповідає вимогам до керівних посад у центральних органах влади.

Сім’я

У відкритій частині декларації Олександра Бойка інформація про членів сім’ї відсутня. Тобто у документі не зазначено ані дружини, ані дітей чи інших осіб, які підпадають під визначення членів сім’ї відповідно до антикорупційного законодавства.

Це може означати або відсутність членів сім’ї у розумінні закону (спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обов’язки), або ж те, що декларант офіційно не веде спільного господарства з іншими особами.

Водночас у декларації зафіксоване фінансове зобов’язання — угода про розподіл коштів, отриманих від продажу нерухомого майна.

Стороною цієї угоди вказана громадянка України Наталія Володимирівна Бойко.

Сума зобов’язання у відкритій частині декларації не розкрита. Відомо лише, що зобов’язання виникло 3 січня 2025 року. Формально це означає, що між Бойком та Наталією Бойко існують майнові відносини, пов’язані з розподілом коштів після продажу нерухомості.

Чи йдеться про колишнє подружжя, родичів або інший формат спільної власності — з декларації не зрозуміло.

Факт наявності такої угоди сам по собі не є порушенням. Однак відсутність детальної інформації про суму та контекст правочину залишає простір для додаткових запитань щодо обставин продажу майна та розподілу отриманих коштів.

Кар'єра

Кар’єрний шлях Олександра Бойка — це історія переходу з системи юстиції до митниці з акцентом на контроль, дисципліну та внутрішню безпеку.

Починав він не в митниці. З 1999 року працював у державній виконавчій службі у Львові. Спочатку — державний виконавець, згодом — керівник відділів у різних районах міста.

Його робота полягала у примусовому виконанні судових рішень: стягнення боргів, виконання майнових рішень, контроль за виконанням постанов судів.

Поступово Бойко очолює районні відділи, а згодом стає заступником начальника управління. Тобто майже 20 років він працював у сфері примусового виконання рішень — напрямі, де ключові слова: контроль, відповідальність, дисципліна.

У 2015–2017 роках керує відділом примусового виконання рішень в обласному управлінні юстиції. Пізніше — заступник начальника управління, начальник профільного відділу.

Фактично до 2020 року його кар’єра повністю пов’язана з Міністерством юстиції

У 2020 році відбувається різкий поворот — Бойко переходить до митної системи.

Спочатку — Волинська митниця. Завідувач сектору митного оформлення на посту «Ягодин» — одному з ключових автомобільних пунктів пропуску на кордоні з Польщею.

Далі — начальник відділу митного аудиту. Потім — керівник сектору з питань запобігання та протидії корупції.

Тобто його одразу заводять у напрям внутрішнього контролю та антикорупційної роботи.

У лютому 2022 року Бойко переходить до Одеської митниці. Саме тут починається найбільш резонансний період його кар’єри.

Він очолює відділ внутрішньої безпеки (згодом — відділ відомчої безпеки та контролю).

Його функції: виявлення порушень законодавства працівниками митниці; ініціювання службових розслідувань; співпраця з правоохоронними органами; запобігання корупційним ризикам; внутрішній контроль за дотриманням дисципліни.

Саме в цей період (серпень 2022 – січень 2023) Одеську митницю очолював Михайло Мірошніченко.

Тоді ДБР виявило схему приховування товарів від розмитнення зі збитками на 47 млн грн.

СБУ та БЕБ повідомляли про вивезення понад 1 млн тонн зерна сумнівного походження через одеські порти у 2022 році. Орієнтовні втрати бюджету — 5,2 млрд грн.

ТСК Верховної Ради вказувала на недбале виконання обов’язків керівництвом митниці.

І тут ключове питання — роль внутрішньої безпеки. Адже саме цей підрозділ мав виявляти порушення з боку посадовців.

У 2024 році Бойко працює у структурі Південно-Східної (Дніпровської) митниці — завідувач сектору внутрішнього контролю.

У жовтні 2025 року переходить до Львівської митниці, де очолює відділ правової роботи юридичного управління.

Його нинішні обов’язки — організація правової роботи, представництво митниці в судах, контроль за законністю рішень та підготовка юридичних позицій.

У 2026 році Олександр Бойко подається на конкурс голови Державної митної служби.

17 січня він проходить перший етап — тестування загальних здібностей — і набирає 111 балів при прохідному 107. Це дозволило йому пройти до наступного етапу відбору.

У мотиваційному листі Бойко зазначає, що митниця потребує керівника, здатного поєднати управлінську дисципліну та принципову позицію щодо прозорості.

Фактично його кар’єра будується навколо одного слова — контроль.

І саме цей бекграунд стає головним аргументом у його претензії на керівну посаду всієї митної системи.

Компромат

Гучних вироків або підозр особисто щодо Олександра Бойка у відкритих реєстрах немає. Проте найбільші питання до нього пов’язані не з кримінальними справами, а з періодом роботи в Одеській митниці.

Одеський період: «зернові» схеми

У лютому 2022 року Бойко очолив відділ внутрішньої безпеки Одеської митниці. Саме цей підрозділ відповідав за виявлення порушень з боку посадових осіб митниці, ініціювання службових розслідувань і взаємодію з правоохоронними органами.

У період серпень 2022 – січень 2023 митницю очолював Михайло Мірошніченко. Тоді ж правоохоронці зафіксували одразу кілька масштабних історій: ДБР викрило схему приховування товарів від розмитнення зі збитками бюджету на 47 млн грн. СБУ та БЕБ заявили про вивезення понад 1 млн тонн зерна сумнівного походження через одеські порти у 2022 році. Орієнтовні втрати бюджету за рік, за оцінками, сягнули 5,2 млрд грн.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради вказувала на недбале виконання обов’язків керівництвом митниці.

Питання до Бойка виникає логічне: як начальник внутрішньої безпеки, він мав виявляти та попереджати порушення з боку митників. Саме цей напрям — запобігання службовим зловживанням — входив до його посадових обов’язків.

Прямих звинувачень у його бік не висунуто. Але період його роботи збігся з одним із найбільших скандалів воєнного часу в митній сфері.

Репутаційний фактор

Критики наголошують: люди, які працювали в системі під час масштабних зловживань, тепер претендують на роль реформаторів.

Антикорупційні активісти ставлять під сумнів ефективність роботи внутрішньої безпеки в Одесі в той період.

Декларація

Майнова декларація Олександра Бойка виглядає доволі показово — особливо на тлі його посад і доходів.

У власності житла Бойко не декларує. У 2025 році він орендує дві квартири. Власниками є інші особи — Марія Черняк та Ольга Меркулова. Площа квартир у відкритій частині декларації не зазначена. Тобто формально власної нерухомості він не має, принаймні за останнім звітним періодом.

Водночас у декларації фігурує фінансове зобов’язання — угода про розподіл коштів, отриманих від продажу нерухомого майна (від 3 січня 2025 року). Стороною угоди є Наталія Бойко. Сума у відкритому доступі не розкрита. Це означає, що нерухомість продавалася, але деталі — поза публічною частиною документа.

2024 рік для Бойка став «автомобільним». У квітні він придбав Volkswagen Golf Alltrack 2016 року за 470 тисяч гривень. У жовтні — ще один автомобіль: Audi A6 2015 року за 525 917 гривень. Разом — майже мільйон гривень на транспорт протягом одного року. І це при тому, що його загальний офіційний дохід за 2024 рік склав близько 645 тисяч гривень зарплати плюс 43 тисячі гривень пенсії та незначні банківські відсотки.

За рік Бойко отримав: 423 806 грн — зарплата в Південно-Східній митниці; 141 207 грн — зарплата в Одеській митниці; 103 973 грн — зарплата у Львівській митниці; 43 097 грн — пенсія; 1 772 грн — банківські відсотки. Сумарно — приблизно 713 тисяч гривень доходу.

Найцікавіше — заощадження. У декларації зазначено: 45 000 доларів США готівкою; 18 483 гривні готівкою; 1 541 євро на банківському рахунку. Якщо перевести 45 тисяч доларів у гривню за середнім курсом 2024 року — це понад 1,7 млн грн Тобто готівкові накопичення значно перевищують річний дохід.