Бутягін Олександр Михайлович: російський археолог та співробітник Державного Ермітажу
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd9dc9d3d-e9b1-4533-88fd-27819de87e73.jpeg)
Бутягін Олександр Михайлович — організував незаконні археологічні розкопки в окупованому Криму без дозволу України, за що був заарештований у Польщі
Біографія
Олександр Михайлович Бутягін народився 12 жовтня 1971 року в місті Ленинград (зараз Санкт-Петербург), Російська Федерація.
Освіта
З 1978 по 1988 рік Олександр навчався у школі № 67 з поглибленим вивченням іспанської мови. У 1985 році він приєднався до археологічного гуртка Ленінградського палацу піонерів.
У 1988 році Бутягін вступив на кафедру археології денного відділення історичного факультету Ленінградського державного університету. Він закінчив курс навчання у 1993 році з відзнакою, захистивши дипломну роботу на тему «Будівельні комплекси архаїчного Мірмекія».
Пізніше Бутягін став кандидатом історичних наук. Його наукові інтереси охоплюють Боспорське царство в період архаїки та класики, військову справу Північного Причорномор'я та методи мистецтвознавства в археології.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F453448ac-ab03-4e9b-a0f9-bc13e9847604.jpeg)
Сім'я
Дружина — Катерина Бутягіна. Вона займається організацією виставок та культурних проєктів, пов'язаних із діяльністю Ермітажу.
Кар'єра
З 1993 року Бутягін почав викладати в Шкільному центрі Ермітажу. З лютого 1993 року він працював у відділі античного світу Ермітажу лаборантом, а в 1994 році став науковим співробітником.
У 2005 році Олександр обійняв посаду завідувача сектору археології Північного Причорномор'я відділу Античного світу Ермітажу. Він є відповідальним секретарем Археологічної комісії та членом Вченої ради Державного Ермітажу.
Також Бутягін входить до комісії з мультимедійної діяльності та є членом Міжнародної ради музеїв. Він виступає зберігачем колекції археологічних знахідок із малих міст Боспору (Мірмекія, Ілурата, Тіритаки, Порфмія) та курганів Керченського півострова античного часу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F37823674-f251-46d4-b6a9-09df56183120.webp)
З 1999 року Олександр керує Мірмекійською археологічною експедицією, яка досліджує руїни античного міста Мірмекій на території сучасної Керчі.
У 2010 році Бутягін очолив експедицію на розкопках вілл Стабій поблизу Неаполя. Для просвітницького сайту Arzamas Бутягін підготував низку лекцій з історії Античності. Спільно з петербурзьким «Будинком культури Лева Лур'є» він організовував авторські екскурсії Ермітажем.
У 2024–2025 роках Бутягін виступив куратором ермітажної виставки «Подивись у вічі чудовиськ: міфічні уособлення жаху в Античності та їхні переможці». Також Бутягін є асистентом кафедри археології Санкт-Петербурзького державного університету, де веде курси археології античності.
Компромат
Після анексії Криму Росією у 2014 році Бутягін продовжив археологічні дослідження на півострові, але робити це він став без дозволу Інституту археології Національної академії наук України.
Бутягін працював під егідою Російської академії наук і передавав усі знахідки до російського музейного фонду. Це прямо порушує Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту.
Згідно з цією конвенцією, на окупованих територіях заборонено проводити розкопки без дозволу міжнародно визнаного власника території, яким для Автономної Республіки Крим є Україна. Офіційний Київ неодноразово заявляв, що всі розкопки в Криму, розпочаті після 2014 року, є незаконними, якщо на них не видавалося українського дозволу.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd8f135cd-b4c3-402e-a018-6a503b01f2ba.jpeg)
У 2017 році Бутягін потрапив до списку з 35 осіб, проти яких прокуратура Автономної Республіки Крим планувала порушити кримінальні справи за знищення культурної спадщини. Олександр проігнорував ці попередження.
У 2022 році його Мірмекійська експедиція викопала та передала до Росії унікальний скарб із 30 золотих монет: 26 монет носили ім'я Олександра Македонського, а 4 — ім'я його брата Філіппа III Аррідея.
У листопаді 2024 року прокуратура АР Крим та Севастополя заочно пред'явила Бутягіну підозру. Йому інкримінували незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті культурної спадщини України та фактичне руйнування пам'ятки національного значення.
Дії археолога кваліфікували за частиною 4 статті 298 Кримінального кодексу України. За оцінкою української влади, Бутягін завдав Україні збитків на суму понад 200 мільйонів гривень.
У лютому 2025 року Головне управління розвідки України запустило проєкт «Викрадена спадщина», який документує факти вивезення культурних цінностей з окупованих територій.
У базі даних проєкту з'явилася персональна сторінка Бутягіна. У березні 2025 року ГУР повідомило, що з Криму вивезли сотні артефактів, знайдених у стародавньому місті Пантікапей, де також копав учений. У листопаді 2025 року українська прокуратура офіційно оголосила Бутягіна в розшук у справі про організацію незаконних розкопок.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fc2c81077-f31c-4029-8aee-90f46040f283.jpeg)
Наприкінці листопада 2025 року Олександр анонсував серію лекцій у Європі. Він прочитав лекцію в Празі та Амстердамі. Потім Бутягін прилетів до Польщі, щоб виступити у Варшаві.
4 грудня його затримали співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі. Затримання проводилося за запитом українських правоохоронців.
Археолог відмовився давати показання. Польський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді 40 днів тримання під вартою. 23 грудня Україна направила офіційний запит на екстрадицію Бутягіна, і польська прокуратура його підтримала.
12 січня 2026 року суд продовжив арешт Бутягіна до 4 березня. 15 січня мало відбутися закрите засідання з питання екстрадиції, але захист Бутягіна заявив відвід судді, і процес відклали.
Російська влада бурхливо відреагувала на арешт Бутягіна. У січні 2026 року посла Польщі викликали до МЗС Росії та зажадали звільнити археолога. Прессекретар президента РФ Пєсков назвав затримання «правовим свавіллям». Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що подібні акції не залишаться без відповіді.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F6b17b284-14a3-47ca-bce6-e44e8e53b14c.jpeg)
18 березня 2026 року суд першої інстанції у Варшаві все ж задовольнив запит України та ухвалив рішення про екстрадицію Бутягіна. Але цей вердикт не означав негайної видачі. За польським законодавством, рішення про екстрадицію — двоетапне: суд дає добро на допустимість видачі, а остаточне політичне рішення ухвалює міністр юстиції. Адвокати Бутягіна готували апеляцію.
Зрештою археолога не видали Україні. 28 квітня він був звільнений в рамках обміну ув'язненими за формулою «п'ять на п'ять» між Польщею та Білоруссю.
ФСБ Росії повідомила, що Бутягіна та дружину російського військового з Придністров'я обміняли на двох кадрових офіцерів молдавських спецслужб.
Президентка Молдови Санду підтвердила, що офіцерів Служби інформації та безпеки Молдови вдалося звільнити в ході багатомісячної операції.
У заяві Офісу генерального прокурора України зазначили, що використовуватимуть процедуру заочного переслідування Бутягіна, оскільки отримати його фізично не вдалося. Бутягін повернувся до Росії, уникнувши українського суду.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F73f86f56-31f4-4aef-983f-368c58e053c5.jpeg)