Комаров Олександр Валерійович: президент компанії «Київстар» з грудня 2018 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F7866b921-d68c-43b8-9b32-960b23833de8.jpeg)
Комаров Олександр Валерійович — український топ-менеджер, який перетворив «Київстар» з телеком-оператора на технологічну холдингову компанію та вивів її на біржу Nasdaq в умовах повномасштабної війни
Біографія
Олександр Валерійович Комаров народився 7 листопада 1972 року.
Освіта
1995 року Комаров закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», отримавши диплом інженера електронних пристроїв.
2001 року він отримав диплом британського Чартерного інституту маркетингу (CIM) за програмою післядипломної освіти з маркетингу. З 2003 по 2006 рік Комаров навчався у Стокгольмській школі економіки, де здобув ступінь Executive MBA з менеджменту.
Сім'я
Олександр одружений та виховує трьох дітей. Попри публічність професійної діяльності, він не розголошує подробиць особистого життя та імена членів родини, зберігаючи приватність.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F7621eb8f-1bf2-483d-8c54-cf8fd9726ef1.jpeg)
Кар'єра
Професійний шлях Олександр Комаров розпочав 1994 року в київському Науково-дослідному центрі Військового інституту управління та зв'язку. На цьому етапі він отримав перший досвід роботи в галузі комунікацій, яка згодом стала основною у його кар'єрі.
1997 року Комаров перейшов до компанії Globalstar, де зосередився на сфері маркетингу та продажів. 2002 року Олександр став директором з розвитку бізнесу рекламного агентства Adell Saatchi & Saatchi. Вже за два роки він очолив це агентство як генеральний директор.
Після успішної роботи в Adell Saatchi & Saatchi Комаров очолив групу «Відео Інтернешнл» в Україні, де пропрацював з 2006 по 2007 рік. 2007 року Комаров обійняв посаду генерального директора найбільшого рекламного холдингу України GroupM.
На цій посаді Олександр працював до липня 2013 року, одночасно протягом 2009–2010 років виконуючи обов'язки виконавчого директора MediaCom. Паралельно з основною роботою він протягом десяти років читав лекції зі стратегічного менеджменту та маркетингу в Міжнародному інституті бізнесу на запрошення навчального закладу.
У липні 2013 року Комаров отримав запрошення з Казахстану від компанії Beeline і став головним комерційним директором оператора. За два з половиною роки Олександр очолив Beeline Казахстан як генеральний директор.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fcc5eba11-29b3-4c2e-83a1-8b9cad2b4aff.jpeg)
Наприкінці 2018 року Beeline Казахстан уперше за двадцятирічну історію компанії посів перше місце серед телеком-операторів країни за кількістю абонентів. Під його керівництвом компанія досягла значних успіхів у розбудові мереж високошвидкісного інтернету стандартів 4G та LTE, а також впровадженні інноваційних телеком-послуг.
20 липня 2018 року Комаров, одночасно з виконанням обов'язків виконавчого директора Beeline Казахстан, став тимчасово виконувати обов'язки президента українського телеком-оператора «Київстар». Поєднання двох топ-посад у різних країнах тривало до грудня.
6 грудня 2018 року міжнародна група VEON офіційно оголосила про призначення Олександра Комарова президентом компанії «Київстар». Він змінив на цій посаді Петра Чернишова та розпочав системні зміни в найбільшого українського оператора.
Під керівництвом Комарова компанія прискорила розвиток стандарту зв'язку 4G у діапазоні 900 МГц. Ключовим рішенням стала згода «Київстару» виступити донором частот для інших учасників телеком-індустрії, що дозволило спростити отримання нових ліцензій та розширити покриття по всій країні.
У 2020 році, попри пандемію та зниження доходів індустрії приблизно на 8–10%, Комаров задекларував завдання зростати не гірше за ринок — мінімум на 10%. Він наголошував, що телеком-ринок непогано захищений від криз, оскільки люди не відмовляються від зв'язку навіть у складні часи.
У грудні 2023 року фахівці компанії зафіксували нетипову поведінку мережі. Як з'ясувалося згодом, «Київстар» зазнав масштабної кібератаки, організованої, за даними розслідування, російськими хакерами з угруповання Sandworm, пов'язаного з ГРУ.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fc1ca5e2b-0cab-4d1f-b5e6-ce094eec0df6.jpeg)
Атака була спрямована на ядро мережі та IT-інфраструктуру оператора. Комаров ухвалив рішення фізично вимкнути обладнання, щоб мінімізувати руйнування та запобігти подальшому поширенню шкідливого програмного забезпечення. Без зв'язку залишилися понад 24 мільйони абонентів, що стало безпрецедентним випадком у світовій практиці.
У бліц-інтерв'ю того ж дня Комаров повідомив, що базовий сценарій передбачає початок відновлення мобільного сервісу наступного дня, але через високий рівень невизначеності він не міг гарантувати термінів. Він наголосив, що метою хакерів було руйнування критичної інфраструктури країни. До відновлення роботи компанії долучилися СБУ, Держспецзв'язку, CERT-UA, а також глобальні корпорації Microsoft, Cisco та Ericsson.
Материнська компанія VEON оцінила збитки від кібератаки у 3,6 мільярда гривень. Коментуючи відповідальність, Комаров визнав: «Так, ми не були готові до спецоперації військового підрозділу».
Попри війну Комаров продовжив реалізацію стратегії трансформації «Київстару» з телеком-компанії (telco) на технологічну компанію (techco). Він ініціював розгляд можливості виділення мережевого бізнесу в окрему компанію та розвивав цифровий сегмент, який включає сервіси «Київстар ТБ», хмарне сховище, Big Data та діяльність Ukrainian Tower Company, що здає вежі в оренду іншим операторам.
Ключовим стратегічним кроком 2024–2025 років стало придбання частки в сервісі таксі Uklon. Олександр зазначив, що «Київстар» націлений на побудову диджитал-оператора, який об'єднує сервіси з високим рівнем залучення клієнтів, і не виключає масштабування таких бізнесів на ринки Узбекистану, Казахстану та інших країн присутності VEON.
У 2024 році компанія під керівництвом Комарова придбала невеликого інтернет-провайдера в Борисполі з базою близько 20 тисяч абонентів. Це була тестова угода для відпрацювання механізмів інтеграції телеком-бізнесу, після чого компанія розглядає кілька фіксованих операторів для подальшого поглинання.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F216f3aef-b969-4e63-8cfc-f8b7eb8c8907.jpeg)
Найамбітнішим проєктом Комарова став вихід «Київстару» на фондову біржу. Попереднє рішення про IPO було ухвалено ще 2021 року, але повномасштабне вторгнення змінило плани. Попри найгірші розрахунки незалежних експертів, Комаров ухвалив рішення рухатися далі.
Для виходу на біржу «Київстар» обрав партнера — компанію Cohen Circle, провівши загалом десять зустрічей із різними претендентами. 29 серпня 2025 року в Нью-Йорку відбулася церемонія Bell Ringing: Комаров символічно натиснув кнопку сповіщення про початок торгів акціями компанії на біржі Nasdaq. Вихід відбувся з оцінкою бізнесу в 2,2 мільярда доларів, але вже за два тижні капіталізація зросла до 2,8 мільярда, на піку перевищуючи 3,5 мільярда доларів.
Після виходу на біржу структура управління змінилася: було оновлено наглядову раду, створено офіс у Дубаї з десяти фахівців, які відповідають за юридичні та фінансові напрямки Kyivstar Group. Технічно український «Київстар» тепер підпорядковується цій групі. Комаров підкреслив, що посада президента трансформувалася у позицію голови холдингу.
У Q&A-сесії після церемонії Комаров зазначив, що політика дивідендів залежить від обмежень НБУ на вивід валюти, а наявні 400 мільйонів доларів на рахунках компанії планується спрямувати на розвиток бізнесу та M&A, а не на дивіденди. Він також наголосив, що частка не телеком-бізнесу у виторгу компанії вже перевищує 10% і буде зростати далі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F74a5793d-5c44-424a-8660-39dfe499ae9e.jpeg)
Прогнозуючи майбутнє, Комаров висловив переконання, що за п'ять років навколо «Київстару» сформується чотири-п'ять бізнесів із багатомільйонною кількістю місячних активних користувачів. Він також звернув увагу на появу нового прошарку споживачів — штучного інтелекту, який генеруватиме контент без участі людини та створюватиме експоненціальне споживання трафіку.
Паралельно з основною роботою Комаров веде авторський YouTube-проєкт OK TALK, куди запрошує на бесіди відомих і знакових людей. Хобі дозволяє йому реалізувати інтелектуальні інтереси поза межами телеком-бізнесу.
2019 року Комаров увійшов до складу Ради директорів представництва Американської торговельної палати в Україні, а згодом став членом Наглядової ради цього бізнес-об'єднання. 27 червня 2025 року він увійшов до складу Ради з питань підтримки підприємництва — консультативно-дорадчого органу при президентові України.
За роки керівництва Комаров отримав численні професійні відзнаки. Він очолював рейтинг найкращих керівників за версією Forbes Ukraine, посів перше місце в рейтингу найкращих топ-менеджерів телеком-галузі «Ідеальні управителі» (2020), увійшов до десятки найкращих топ-менеджерів України за версією «ТОП-100. Рейтинг найбільших» та до ТОП-20 найуспішніших керівників українських компаній. 2025 року він знову потрапив до списку 25 найкращих CEO України за версією Forbes.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F850cc28c-7f79-48ea-b5d1-b0933c2b67fc.jpeg)
Компромат
За час публічної кар'єри Олександра Комарова в медіапросторі не з'являлося компрометуючої інформації, пов'язаної з корупційними діями, незаконним збагаченням чи порушенням законодавства.