Олександр Ковальчук

Ковальчук Олександр Миколайович: міський голова Ківерців з 2020 року

Ковальчук Олександр Миколайович — фігурує у кримінальному провадженні про розтрату шести мільйонів гривень при закупівлі бензовозів для військових

Біографія

Олександр Миколайович Ковальчук народився 23 червня 1983 року у селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області, Україна.

Освіта

З 1989 по 2000 рік Ковальчук навчався у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів рідного села Тростянець. У 2000 році Олександр вступив до Володимир-Волинського сільськогосподарського технікуму, де здобув фах на факультеті «Електрифікація та автоматизація сільського господарства».

Його навчання перервала військова служба, яку він проходив з 2001 по 2003 рік. Після армії, з 2003 по 2009 рік, Олександр служив у Державній прикордонній службі. 

У 2019 році Ковальчук закінчив Луцький національний технічний університет за факультетом «Управління персоналом та економіка праці».

Сім'я

Дружина — Ірина Ковальчук, займається підприємницькою діяльністю. У подружжя є дочка Поліна. Також у сім'ї виховується пасинок Артем Ляшук.

Кар'єра

Політичну кар'єру Олександр розпочав у рідному селі. З 2015 по 2018 рік він очолював Тростянецьку сільську раду. Після об'єднання територіальних громад з 2018 по 2020 рік Ковальчук став головою Тростянецької об'єднаної територіальної громади. 

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року він балотувався на посаду Ківерцівського міського голови як самовисуванець. Олександр переміг, набравши 2911 голосів, що становило 36,96 відсотка.

Компромат

У березні 2017 року в соціальній мережі Facebook з'явилася публікація від імені мешканки Волинської області Юлії Лізової, яка розказала історію про побиття жінки.

За описом авторки, інцидент стався в одному з барів на околиці Луцька. Компанія дівчат відпочивала у закладі. До однієї з них почав чіплятися чоловік, а коли жінка проігнорувала залицяння, він вдарив її подругу. 

Лізова написала: «Це чмо взяло її за голову і вдарило об стіну!». У коментарях до допису інші користувачі ідентифікували нападника як голову Тростянецької сільської ради Олександра Ковальчука. Сам він цю інформацію публічно не коментував.

У жовтні 2020 року, під час передвиборчої кампанії, Ковальчука звинуватили у маніпуляціях. В його агітаційних матеріалах було використано фото та цитату директора Тростянецької школи Миколи Глинського нібито на підтримку кандидата. 

Однак Глинський заявив, що дозволу на використання свого зображення та слів не давав, інтерв'ю на підтримку Ковальчука не давав, а сам підтримує іншого кандидата — Володимира Жгутова. Директор школи публічно повідомив, що дізнався про використання свого фото в агітці вже після початку розповсюдження матеріалів.

28 квітня 2025 року Луцький міськрайонний суд розглянув клопотання прокуратури щодо Ковальчука. Його підозрювали у розтраті понад шести мільйонів гривень та зловживанні службовим становищем. За версією слідства, Олександр уклав договір на постачання двох бензовозів для потреб військових на суму 10,3 мільйона гривень. 

Експертизи встановили, що реальна вартість автомобілів була більш ніж на шість мільйонів гривень нижчою. Прокурорка Тетяна Польова заявила, що свідки підтвердили: ініціатором закупівлі виступав саме Ковальчук. Йому загрожувало до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади до трьох років.

Прокуратура клопотала про взяття Ковальчука під варту з можливістю застави шість мільйонів гривень. Прокурорка наголосила на ризиках переховування: 24 квітня 2025 року була зафіксована невдала спроба мобілізації посадовця. 

Також існувала ймовірність, що, залишаючись на посаді, він міг би впливати на свідків, більшість із яких — його підлеглі, що проживають з ним в одному населеному пункті. Адвокат Сергій Степанюк заперечував проти арешту, пропонуючи обмежитись здачею закордонного паспорта.

Суддя Оксана Данелюк відмовила у взятті Ковальчука під варту та його відстороненні від посади. Її рішенням було обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 мільйон 362 тисячі 600 гривень. Суд також наклав арешт на банківські рахунки посадовця та два автомобілі.

Арешт майна був накладений з правом користування. Ковальчука зобов'язали з'являтися на першу вимогу до слідчого, не залишати місце проживання в селі Жабка без погодження та здати закордонний паспорт. 

26 лютого 2026 року правоохоронці знову провели обшуки в автомобілі та службовому кабінеті Ковальчука. Цього разу слідчі дії проводили співробітники поліції та СБУ. У посадовця вилучили флешку та мобільний телефон. Сам він прокоментував це так: «Нічого не знайшли і не вилучили, окрім флешки з музикою і старого телефону, яким гралася дитина». 

За словами Ковальчука, обшуки пов'язані з кримінальним провадженням щодо закупівлі щебеню та піску, яку гуманітарний відділ міськради здійснив у 2024 році. 

Йшлося про близько 900 тисяч гривень, виділених коштом обласної субвенції. Щебінь і пісок призначалися для облаштування спортивних майданчиків біля озера Молодіжне. 

Олександр стверджував, що матеріали перебувають на відповідальному зберіганні, однак правоохоронці відкрили провадження через їхню можливу відсутність. Обшуки також провели в гуманітарному відділі міськради. На момент публікації новини підозру нікому не оголошували. Розслідування у справі про бензовози станом на лютий 2026 року тривало.

Декларація

У квітні 2026 року Олександр Ковальчук подав електронну декларацію про свої доходи за 2025 рік.

Об'єктів нерухомості, незавершеного будівництва, цінного рухомого майна (крім транспорту), цінних паперів, корпоративних прав, юридичних осіб, трастів, нематеріальних активів, грошових активів та фінансових зобов'язань ні в Ковальчука, ні в членів його сім'ї немає. 

Олександр їздить на автомобілі Dacia Logan 2007 року випуску, яку він придбав у березні 2008 року за 80 тисяч гривень. Його дружина Ірина має Mercedes-Benz GLC 250 D 2016 року випуску. 

Задекларований дохід Ковальчука за місцем роботи склав 930 тисяч гривень заробітної плати. Його дружина Ірина Ковальчук отримала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 2,322 мільйони.