Олексій Дрозд

Дрозд Олексій Юрійович: професор силової науки з маєтком під Києвом і зв’язками в Офісі президента

Дрозд Олексій Юрійович — один із тих посадовців, чия кар’єра формувалася не на публічній політиці, а всередині закритої системи МВС, академічних рад і правоохоронних інституцій. Вчений, професор, управлінець Бюро економічної безпеки та представник впливової «правоохоронної» родини, він поєднав науковий статус із доступом до ключових кадрових процесів держави. Водночас його декларація і спосіб життя родини викликають значно більше запитань, ніж дають відповідей.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Олексій Юрійович Дрозд народився 21 липня 1986 року в Кіровограді. Представник впливової родини, тісно пов’язаної з правоохоронною системою та органами державної влади. Його професійне становлення відбувалося в академічному та силовому середовищі, що згодом відкрило шлях до керівних посад у державних інституціях.

Освіта

Має дві вищі освіти: у 2007 році закінчив Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС за спеціальністю «Правознавство»; у 2010 році здобув ступінь магістра з обліку і аудиту в Кіровоградському національному технічному університеті.

У 2010 році захистив кандидатську дисертацію, у 2017-му — докторську дисертацію на тему державної служби. Має вчене звання професора, автор понад 300 наукових праць, входить до складу спеціалізованих вчених рад, редакційних колегій і науково-методичних комісій. У 2019 році отримав свідоцтво адвоката.

Сім’я

Одружений з Альоною Вікторівною Дрозд, адвокаткою та власницею адвокатського бюро. Подружжя виховує доньку Варвару та сина Михайла.

Родина Дроздів — одна з найбільш «правоохоронних» у публічному просторі: батько Юрій Дрозд — голова Кіровоградської обласної ради, багаторічний працівник системи МВС; мати Валентина Дрозд — високопосадовиця Нацполіції; брат Віталій Дрозд — заступник керівника слідчого підрозділу ДБР у Києві; родичі дружини також пов’язані з бізнесом, правоохоронною та освітньою сферами.

Кар'єра

Професійний шлях Олексія Дрозда формувався на перетині освітньо-наукової, правоохоронної та управлінської сфер. Ключову роль у його кар’єрі відіграла система МВС і вища школа, яка стала для нього не лише місцем роботи, а й стартовим майданчиком для подальшого кадрового зростання.

Після завершення навчання у Кіровоградському юридичному інституті ХНУВС Дрозд залишився працювати в системі МВС. Його кар’єра починалася з викладацької та наукової діяльності, де він швидко закріпився як перспективний кадр.

На початковому етапі: викладав юридичні дисципліни; займався науковими дослідженнями у сфері державної служби та правоохоронної діяльності; паралельно розбудовував академічні та управлінські зв’язки всередині системи МВС.

Ключовим етапом стало працевлаштування у Національній академії внутрішніх справ (НАВС), де Дрозд поступово перейшов від викладача до управлінця.

У НАВС він: обіймав посади доцента, професора; став начальником відділу докторантури та ад’юнктури, що дало йому прямий вплив на підготовку кадрів для правоохоронної системи; координував захисти дисертацій, роботу спеціалізованих вчених рад та науково-кадрові процеси.

Саме цей період сформував репутацію Дрозда як “кадрового менеджера” силової науки, а не лише науковця.

Завдяки активній участі у: спеціалізованих вчених радах, науково-методичних комісіях, редакційних колегіях фахових видань.

Дрозд отримав доступ до широкого кола посадовців МВС, прокуратури, ДБР, СБУ, які проходили через академічні процедури — захисти, підвищення кваліфікації, атестації.

У 2017 році він захистив докторську дисертацію, після чого отримав звання професора. Це суттєво посилило його статус у системі та відкрило шлях до позаакадемічних посад.

У 2019 році Дрозд отримав свідоцтво адвоката, формально вийшовши за межі освітньої сфери. Хоча активної адвокатської практики не декларував, цей крок: розширив його юридичні можливості; посилив статус у професійному середовищі; створив підґрунтя для переходу в органи державної влади.

Після створення Бюро економічної безпеки України Дрозд увійшов до нової інституції як управлінський кадр. У БЕБ він: очолив департамент організації забезпечення діяльності; відповідав за внутрішні процеси, кадрову політику, документообіг та координацію між підрозділами; був залучений до взаємодії з іншими центральними органами влади.

За даними журналістів та джерел у правоохоронному середовищі, саме цей департамент став комунікаційним вузлом між БЕБ і Офісом президента, що значно підвищило політичну вагу посади.

Окрему роль у кар’єрі Дрозда відіграла участь у конкурсній комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Це: закріпило його присутність у загальнонаціональному кадровому процесі; дало публічний статус поза межами академічної спільноти; інтегрувало в коло осіб, які впливають на формування антикорупційних органів.

Наразі Олексій Дрозд обіймає керівну посаду в Бюро економічної безпеки України, поєднуючи: управлінські функції, науковий статус, політично значущі комунікації.

Його кар’єра демонструє класичну модель кадрового зростання через академію МВС з подальшим виходом у центральні органи виконавчої влади.

Компромат

Родина Дроздів стала фігурантом журналістського розслідування Hromadske, у якому детально аналізується походження майна та фінансів посадовця.

Журналісти звертають увагу на кілька ключових моментів: занижену вартість земельної ділянки, яка стала базою для будівництва маєтку; невідповідність між офіційними доходами родини та реальними витратами на зведення і облаштування великого будинку; тісні наукові й професійні зв’язки з Олегом Татаровим, заступником керівника Офісу президента України; участь Татарова як опонента під час захисту дисертацій членів родини, що свідчить про багаторічні персональні контакти; концентрацію посад у правоохоронних органах серед близьких родичів, що формує закриту професійну екосистему.

За оцінками журналістів, реальна вартість маєтку може сягати близько 400 тис. доларів США. При цьому сукупні офіційні доходи родини у період активного будівництва не дозволяють переконливо пояснити такі витрати.

Декларація

Фінансовий портрет родини Дроздів суттєво контрастує з образом класичного державного службовця. Задекларовані активи — насамперед нерухомість і готівкові заощадження — формують уявлення про високий рівень добробуту, який важко пояснити виключно офіційними доходами з держслужби та викладацької діяльності.

Ключовим активом родини є великий житловий будинок у передмісті Києва, розташований поблизу водойми. Формально об’єкт був введений в експлуатацію лише у 2024 році, однак фактично будівництво тривало ще у 2017–2019 роках — у період, коли задекларовані доходи родини були суттєво нижчими.

Передісторія цього маєтку починається з придбання земельної ділянки площею 24 сотки у 2017 році. Її вартість у декларації становить лише 49,5 тис. грн, що навіть на той момент виглядало у рази нижче за ринкову ціну для приміської зони Києва. Саме ця ділянка згодом стала основою для масштабної забудови.

Окрім основного будинку, у декларації фігурують: кілька земельних ділянок та нежитлових приміщень, оформлених на дружину; об’єкт незавершеного будівництва площею понад 250 м², формально задекларований на сина, що є типовим механізмом розподілу активів усередині родини.

У сукупності це створює картину розгалуженого майнового комплексу, зведеного протягом кількох років, але легалізованого значно пізніше.

Автопарк родини також не виглядає скромним: Audi A6 — у користуванні самого Олексія Дрозда; Audi E-tron 2019 року — у власності дружини, орієнтовною вартістю близько 1,4 млн грн.

Електромобіль преміум-сегменту став ще одним індикатором фінансових можливостей родини, що не цілком корелюють із задекларованими доходами державного службовця.

Найбільше запитань викликає обсяг готівкових коштів, зазначених у декларації: 3,7 млн грн готівкою; 55 тис. доларів США готівкою; додатково — значні суми на банківських рахунках.

Такий обсяг «живих» грошей традиційно є маркером або довготривалих заощаджень, або позасистемних доходів, що складно простежуються.

Основним джерелом доходу Олексія Дрозда є: заробітна плата в Бюро економічної безпеки України — понад 1,4 млн грн на рік; доходи від викладацької та наукової діяльності.

Водночас значна частина коштів у декларації пояснюється подарунками від батьків, що є поширеною, але проблемною практикою в деклараціях посадовців. Саме цей пункт традиційно викликає питання щодо: реальних фінансових можливостей дарувальників, джерел походження таких коштів; відсутності детального пояснення їх накопичення.