Олексій Росліков

Росліков Олексій: латвійський політик і депутат Сейму

Росліков Олексій — підозрюється в наданні допомоги країні-агресору Росії та розпалюванні національної ворожнечі й ненависті

Біографія

Олексій Росліков народився 26 лютого 1984 року в місті Рига, Латвія.

Освіта

У 2011 році Олексій закінчив Вищу школу бізнесу «Turība», де вивчав управління підприємницькою діяльністю.

Кар'єра

Трудова діяльність Рослікова почалася з роботи в правоохоронних органах: з 2004 по 2005 рік він служив санітаром, а потім інспектором Ризького регіонального управління державної поліції.

Після служби в поліції Олексій зайнявся підприємницькою діяльністю. У 2010 році він став одним з керівників компанії «Premier Desserts International», що займалася виробництвом кондитерських виробів. 

У тому ж році він заснував власну фірму SIA «SUV9 Latvija» (пізніше — SIA «Fondior»), що спеціалізувалася на наданні приватних охоронних послуг. У компанії працювало близько 50 співробітників.

Росліков був її єдиним власником до початку 2013 року, коли передав бізнес громадянину Росії Роману Бобренкову. Проте вже через пів року, компанія припинила діяльність за рішенням податкових органів.

У 2014 році Росліков заснував нову охоронну фірму SIA «SUV9 SC», яка обслуговувала великі об'єкти, включаючи індустріальний парк «NP Jelgavas biznesa parks». Однак і цей бізнес проіснував недовго — через рік частки були передані іншому підприємцю, а незабаром компанія теж була ліквідована за рішенням податкових органів.

Подібна доля спіткала і ще ряд пов'язаних з Росліковим фірм: SIA «Archer AG» (пізніше — SIA «SUV9 Security Control», SIA «Control Process») і SIA «G4C» (SIA «SUV 9») також завершили діяльність через фінансові претензії держави.

У 2016 році Росліков розширив сферу інтересів, зайнявшись таксомоторними перевезеннями. Він заснував SIA «TAKSILV», де до 2018 року працював разом з партнером Раймондом Бушем, а потім передав свою частку в бізнесі. Однак і цей проєкт був закритий у 2021 році за рішенням податкових органів.

Деякі бізнеси, пов'язані з Росліковим, продовжували існувати і після його відходу: наприклад, автоарендна компанія SIA «SSC Management» і охоронна фірма SIA «BTL & M » (SIA «Baltijas leģions»).

У громадській діяльності Росліков проявив себе як активний захисник інтересів працівників сфери безпеки. У 2014 році Олексій став членом правління Асоціації працівників охоронних підприємств, а у 2015 році очолив Латвійську профспілку працівників охоронної галузі. Під його керівництвом профспілка боролася за підвищення зарплат і поліпшення умов праці охоронців.

Політична кар'єра Рослікова почалася у 2017 році. Тоді Олексій був обраний депутатом Ризької думи від об'єднання партій «Згода» і «Честь служити Ризі!». У 2019 році його виключили з партії «Згода» за порушення партійної дисципліни. Після цього інциденту Росліков продовжив роботу у фракції незалежних депутатів до розпуску Думи в 2020 році.

У тому ж році Олексій вступив до партії «Альтернатива» (пізніше — «Сила народної влади») і балотувався на позачергових виборах в Ризьку думу, проте не був обраний. 

У 2021 році разом з Валерієм Петровим він заснував партію «Стабільність!». Наступного року вони змогли провести своїх представників до парламенту. Росліков став лідером списку і кандидатом на посаду прем'єр-міністра, а після виборів — депутатом 14-го скликання Сейму і керівником парламентської фракції.

У 2022 році партія висувала його на посаду голови Сейму і члена Національної Ради безпеки, проте він не був обраний. У 2023 році Росліков знову намагався зайняти пост спікера парламенту, але безуспішно.

У професійній і громадській діяльності Росліков також займав посади в різних організаціях: був віцепрезидентом Латвійського об'єднаної профспілки поліцейських (2017-2023), членом правління ряду комерційних підприємств, пов'язаних з безпекою і транспортом.

Компромат

Діяльність Олексія Рослікова неодноразово ставала предметом пильної уваги ЗМІ та правоохоронних органів.

У латвійських медіа зазначалося, що Росліков часто створював нові компанії, змінював склад засновників і ліквідував фірми в той момент, коли у них накопичувалися значні податкові борги. Така схема дозволяла уникати сплати податків, проте викликала питання у податкових та правоохоронних органів.

У політичній сфері Росліков також не раз опинявся в центрі скандалів. У 2022 році він активно виступав проти знесення радянського пам'ятника в Пардаугаві, називаючи себе «лідером думок» і хвалячись організацією акцій протесту. 

Його риторика, націлена на російськомовну аудиторію, часто балансувала на межі: він критикував «режим» латвійської влади і Євросоюз. Олексій уникав прямих коментарів про війну в Україні, вважаючи за краще говорити про «показну підтримку» Києва.

У лютому 2025 року Росліков став об'єктом дисциплінарного стягнення за висловлювання, які були визнані такими, що порушують парламентський етичний кодекс. Зокрема, Олексій заявив, що Рига — місто російськомовних, а латиші можуть «збирати валізи».

5 червня Росліков виступив у Сеймі з різкою критикою декларації «про усунення лінгвістичних наслідків». Свою промову Олексій завершив російською мовою словами: «Нас більше, Російська мова — наша мова!», а також непристойним жестом.

Це суперечило нещодавно зміненому регламенту Сейму, що забороняє використання інших мов, крім латиської, на засіданнях. Спікер Сейму Дайга Миериня ініціювала голосування про видалення Рослікова із залу за неетичну поведінку і порушення регламенту, після чого депутат був виведений із залу засідань.

9 червня Служба державної безпеки Латвії порушила кримінальну справу проти Рослікова за підозрою в наданні допомоги державі-агресору Росії, а також в розпалюванні національної ворожнечі і ненависті.

В експертному співтоваристві Рослікова часто порівнюють з одіозною фігурою латвійської політики Тетяною Жданок, відзначаючи його радикальні і провокаційні методи ведення передвиборчої агітації і публічних виступів.

Попри неодноразові попередження і виклики в правоохоронні органи, Росліков продовжує брати активну участь у політичному житті, використовуючи різку риторику та апелюючи до російськомовного населення Латвії.

Фінансове становище Рослікова також викликає питання: за даними відкритих джерел, його боргові зобов'язання перевищують 130 тисяч євро, що пов'язано як з підприємницькою діяльністю, так і з неврегульованими податковими виплатами.