Олексій Тенянко

Олексій Григорович Тенянко — чиновник лісової галузі Полтавщини, який «вмив руки» від декомунізації і опинився у тіні лісових скандалів

Олексій Григорович Тенянко — один із найвпливовіших чиновників лісової галузі Полтавщини, який роками залишався у тіні скандалів і суперечливих рішень. Він добре знає виробничу сторону лісового господарства, але публічність і конфлікти з громадськістю не завжди йому до вподоби.

Биография
Образование
Семья
Карьера
Компромат
Декларация

Биография

Олексій Григорович Тенянко живе у селі Супрунівка, Полтавського району. Багато років працює у лісовій системі — спершу як посадовець обласного управління, а нині як провідний мисливствознавець Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

Семья

У декларації вказані дружина Олеся Василівна та син Максим Олексійович.

Образование

Олексій Григорович Тенянко — представник покоління радянських лісівників, який пройшов шлях від інженера до керівних посад у системі державного лісового господарства Полтавщини.

Вищу освіту здобув у Харківському сільськогосподарському інституті (нині — Харківський національний аграрний університет імені В. Докучаєва), де навчався за спеціальністю «Лісове господарство». Після завершення навчання отримав кваліфікацію інженера лісового господарства.

Карьера

Свою трудову діяльність Олексій Григорович Тенянко розпочав у лісовій галузі Полтавської області ще наприкінці 1980-х років. Працював інженером лісового господарства, згодом — головним лісничим одного з районних лісгоспів. Здобув репутацію технічного фахівця, який добре знає виробничу частину галузі, проте уникає публічності.

У 2000-х роках Тенянко обіймав низку посад у системі Державного агентства лісових ресурсів України на Полтавщині, брав участь у реалізації регіональної програми «Ліси Полтавщини». Його діяльність пов’язана насамперед із організацією заготівлі, реалізації деревини та мисливського господарства.

Згодом він став заступником начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, а згодом — першим заступником начальника. На цій посаді курує виробничу, економічну й мисливську частину роботи управління, координує діяльність підпорядкованих державних підприємств лісової галузі області.

У публічному просторі Тенянко відомий як спікер управління — часто виступає у місцевих ЗМІ з роз’ясненнями щодо обмежень у відвідуванні лісів під час пожежонебезпечного періоду, заготівлі дров і програми «ДроваЄ». Його коментарі нерідко супроводжувалися критикою з боку громадськості через суперечливі заяви про «заборону збирати дрова навіть для власних потреб».

Після 2022 року Тенянко залишився одним із найвпливовіших керівників обласного управління, яке пережило кілька хвиль перевірок та кадрових перестановок у системі Держлісагентства.

Компромат

Ім’я Олексія Тенянка неодноразово з’являлося у медіа у зв’язку зі скандальними чи сумнівними ситуаціями в обласному лісовому управлінні.

Скандал із декомунізацією (2021 рік)

У блозі на тему «Акції народної декомунізації» громадські активісти звинуватили Полтавське обласне управління лісового господарства у саботажі виконання закону про засудження тоталітарних режимів.

Зокрема, повідомлялося, що на території обласного управління досі стоїть пам’ятник Леніну, який мав бути демонтований ще 2015 року.

Коли Інститут національної пам’яті звернувся із офіційним запитом, заступник начальника управління Олексій Тенянко надіслав відповідь, у якій фактично відмовився розв’язувати питання, заявивши, що це «не входить до компетенції управління».

Автор блогу охарактеризував цю позицію як «відписку у стилі “відчепіться”» і закликав правоохоронців притягнути керівництво управління до відповідальності.

Підозри у покриванні незаконних рубок

У 2021–2022 роках під час засідань у Полтавській облдержадміністрації голова ОДА Олег Синєгубов публічно розкритикував лісівників, зокрема й Тенянка, через непрозорість у питаннях вирубки лісів.

Синєгубов прямо заявив, що має «томи фактів» незаконних рубок і зауважив, що начальнику управління Юрію Тараненку «стає погано» кожного разу, коли йому ставлять незручні запитання.

Саме підлеглий Тараненка — Олексій Тенянко — тоді представляв управління на засіданні та відповідав на запитання голови ОДА, визнаючи, що поліція не доводить кримінальні справи до кінця.
Після цього Синєгубов звернувся до правоохоронців із проханням перевірити діяльність управління, у тому числі й кадрові питання.

Дров’яний бізнес і обмеження доступу до лісів

У 2022 році Тенянко активно коментував ситуацію із продажем дров населенню через державну платформу «ДроваЄ». Він наголошував, що заготівля деревини є виключною компетенцією лісгоспів, а самостійний збір дров у лісі заборонений. Такі заяви викликали обурення серед частини населення, яке скаржилося на завищені ціни й складність доступу до дров, однак офіційні розслідування не проводилися.

Саботаж декомунізації на Полтавщині

Окрім пам’ятника Леніну у відомчому дворі лісового управління, громадські активісти фіксували низку інших «совкових» об’єктів на території підвідомчих лісгоспів — від бюстів Свердлова до марксистських меморіалів. Відповіді з управління, підписані Тенянком, називали «прикладом бюрократичного цинізму» — мовляв, у 30-ті роки ХХ століття комуністи нищили українські церкви, а у 2020-х чиновники лісової системи охороняють їхні пам’ятники.

Декларация

За даними електронної декларації за 2024 рік, Юрій Тараненко володіє значним майновим пакетом, що відображає його статус керівника обласного управління лісового та мисливського господарства.

З нерухомості Тараненко вказав житловий будинок площею близько 180 м² у Великосорочинцях, Миргородський район, Полтавська область, земельні ділянки загальною площею понад 2,5 тис. м² у межах Миргородського району.

Також у декларації зазначено службовий автомобіль, який використовується для службових потреб управління. Дані щодо особистого авто відсутні або обмежені.

Заробітна плата за основним місцем роботи у Юрія Тараненко — начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства — складає понад 450 тис. грн на рік.

Декларація містить дані про заощадження на банківських рахунках у гривнях та, можливо, в іноземній валюті. Загальна сума — близько 150–200 тис. грн (за наявними даними). Відомостей про акції, корпоративні права або інші фінансові активи публічно не оприлюднено.