Олена Слободян

Слободян Олена Миколаївна: керівниця Секретаріату голови Верховної Ради України

Слободян Олена Миколаївна — її науковий ступінь опинився під сумнівом через масштабний плагіат російської вченої в дисертації

Біографія

Олена Миколаївна Слободян народилася 15 січня 1987 року.

Освіта

Згідно з інформацією з особистої сторінки у Facebook, Олена навчалася в Лозівській загальноосвітній школі. Згодом Слободян здобула юридичну освіту в Хмельницькому університеті управління та права.

У тому ж навчальному закладі вона пройшла аспірантуру та захистила кандидатську дисертацію на тему «Сучасний стан та перспективи патентно-правової охорони винаходів у сфері біотехнології».

Науковим керівником роботи виступив Руслан Стефанчук, який через роки стане її безпосереднім керівником у Верховній Раді.

Сім'я

У відкритих джерелах немає інформації про сімейний стан Олени Слободян.

Кар'єра

Після закінчення аспірантури Слободян кілька років пропрацювала в Національній академії прокуратури України. Потім вона перейшла на роботу до державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності». 

Олена обіймала посаду начальника управління навчально-наукових центрів інтелектуальної власності. Паралельно вона була пов'язана з Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

У 2019 році Слободян балотувалася в народні депутати за списком партії «Слуга народу» під номером 166. Однак цей номер виявився непрохідним. Попри це, Олена все-таки опинилася в стінах Верховної Ради. З 31 жовтня 2019 року Слободян працює в апараті парламенту.

Вона очолила Секретаріат спікера — структурний підрозділ, що відповідає за інформаційний і консультативний супровід діяльності голови парламенту, підготовку аналітичних матеріалів та проєктів службових документів для нього.

У 2026 році президент Володимир Зеленський відзначив Слободян почесним званням заслуженого юриста України.

Компромат

Активісти громадської ініціативи «Дисергейт» проаналізували текст кандидатської дисертації Слободян і виявили текстуальні збіги на 147 зі 185 сторінок роботи. Тобто запозичення були виявлені на 79% обсягу дисертації.

Згідно з аналізом, збіги стосувалися текстів трьох різних авторів, при цьому посилання на першоджерела практично були відсутні. Навіть ті роботи, які Слободян вказала у списку використаної літератури, цитувалися нею лише один-три рази, що явно не відповідало реальному обсягу запозиченого матеріалу. Автори аналізу охарактеризували такий спосіб використання чужих текстів як «тотальний плагіат».

Найбільш масштабним виявилося запозичення з дисертації російської дослідниці Марії Серової. Збіги з її роботою виявили на 97 сторінках тексту посадовиці Верховної Ради, тобто на 52% усього обсягу кандидатської.

За твердженням активістів, Слободян не просто копіювала фрагменти чужих текстів, а й піддавала їх косметичній переробці. Олена замінювала окремі слова синонімами та переставляла місцями речення, намагаючись замаскувати запозичення.

Слободян переписувала не лише фактологічні, а й оцінні, емоційно забарвлені формулювання з чужих робіт, включно з авторськими висновками та пропозиціями щодо зміни законодавства, які в оригіналі належали іншим дослідникам. За даними авторів аналізу, навіть фрази, що вводять законодавчі ініціативи автора, були запозичені дослівно за змістом із чужого тексту.

Декларація

На сайті НАЗК немає електронної декларації керівниці Секретаріату голови Верховної Ради.