Павло Ковтонюк

Ковтонюк Павло Іванович — тимчасовий керівник «Енергоатома», який очолив компанію після відставки Петра Котіна і опинився в центрі резонансних медійних скандалів

Ковтонюк Павло Іванович — український енергетик, управлінець, тимчасово виконуючий обов’язки голови правління акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Ковтонюк Павло Іванович народився 5 січня 1953 року у селі Стрілки Старосамбірського району Львівської області.

Більше 45 років свого професійного життя присвятив роботі на Рівненській атомній електростанції, пройшовши шлях від інженера електроцеху до генерального директора станції та тимчасово виконуючого обов’язки голови правління НАЕК «Енергоатом».

Освіта

У 1976 році Павло Ковтонюк завершив навчання у Львівському політехнічному інституті, де здобув фах інженера-електрика. Саме тут він отримав фундаментальні знання з енергетики та технічних наук, які стали основою його подальшої професійної діяльності

Кар’єра

Свою професійну долю Павло Ковтонюк назавжди пов’язав із Рівненською атомною електростанцією, де розпочав працювати у 1977 році звичайним інженером електроцеху. Уже за рік молодого спеціаліста відзначили професійні якості, і він став начальником зміни електроцеху, а згодом, у 1981 році, — начальником зміни всієї станції.

У 1992 році Ковтонюк очолив цех наладки та випробування обладнання, а через п’ять років отримав нову відповідальну посаду — керівника управління технічного та експлуатаційного контролю.

З 2001 по 2008 роки він працював заступником головного інженера Рівненської АЕС, поступово утверджуючи за собою репутацію досвідченого управлінця. У лютому 2009 року став першим заступником генерального директора та головним інженером станції. У 2012 році тимчасово виконував обов’язки генерального директора, а з 2022 року вже офіційно очолив підприємство.

Серпень 2025 року став новим етапом у кар’єрі Ковтонюка — після відставки Петра Котіна його рішенням наглядової ради НАЕК «Енергоатом» призначили тимчасово виконуючим обов’язки голови правління компанії. А вже у вересні він провів першу робочу нараду на Рівненській АЕС та представив колективу нового керівника станції — Тараса Ткача, який до цього працював виконавчим директором із виробництва та ремонтів у компанії.

Сім’я

Одружений. Має двох дітей.

Компромат

Ім’я Павла Ковтонюка неодноразово з’являлося у журналістських публікаціях і розслідуваннях, що стосувалися роботи Рівненської АЕС.

Російський слід на РАЕС

У березні 2022 року низка українських медіа повідомила, що на території Рівненської атомної електростанції нібито залишаються співробітники російського концерну «Росатом». За версією журналістів, вони боялися повертатися до Росії через повномасштабне вторгнення. Хоча офіційного підтвердження ця інформація так і не отримала, сам факт появи таких повідомлень викликав значний суспільний резонанс. У публікаціях зазначалося, що присутність російських фахівців на українському ядерному об’єкті становить ризик для національної безпеки, а керівництво станції, включно з Павлом Ковтонюком, зазнало критики за можливу непрозорість у кадровій політиці та комунікації з громадськістю.

Скандальна закупівля «Альгізу»

Ще більший резонанс спричинила історія листопада 2022 року, коли під керівництвом Ковтонюка РАЕС уклала угоду на суму майже 11 млн грн із ТОВ «Аналітичний центр «Альгіз». Як з’ясували журналісти «Наших грошей», компанія до середини 2022 року мала у складі співвласників громадянку Росії, а також була пов’язана з низкою колишніх топменеджерів «Енергоатома».

Тендер виглядав сумнівним: «Альгіз» переміг із мінімальною знижкою від очікуваної вартості — лише 0,4%. Конкуренти («Енергориск» і державний «Київський інститут «Енергопроект») своїх пропозицій не знижували, що дало підстави говорити про «імітаційний характер торгів». Важливо й те, що цей контракт став найбільшим для «Альгізу» за останні роки, адже раніше компанія отримувала лише дрібні замовлення від «Енергоатома» та його структур.

У матеріалах ЗМІ також нагадувалося про зв’язки «Альгізу» з фірмами-посередниками, які у 2020 році фігурували в скандалі щодо постачання російських комплектуючих для українських атомних станцій через німецькі прокладки.

Попри публічний резонанс і підозри в лобіюванні, жодних офіційних рішень від правоохоронних органів щодо правомірності угоди не було. Водночас критики наголошували, що подібні контракти в умовах війни несуть репутаційні ризики для державної компанії та підривають довіру до прозорості управління стратегічною галуззю.

Декларація

За даними декларації Павла Ковтонюка за 2020 рік, поданої 28 березня 2021 року, він володіє житловим будинком у місті Вараш, Рівненська область, площею 251,4 м², придбаним 21 вересня 2011 року за 1 348 502 гривні. Також він має земельну ділянку площею 1000 м² у тому ж місті, набутих 28 травня 1998 року. Окрім того, у Києві зареєстрований гараж площею 13,5 м², право власності на який не оформлене відповідно до закону.

Щодо фінансових активів, Ковтонюк зазначив наявність готівки в обсязі 85 000 доларів США, 65 000 євро та 200 000 гривень. На банківських рахунках він зберігає 283 024 гривні та 510 290 гривень. Його дружина, Любов Федорівна Ковтонюк, отримала за рік заробітну плату в розмірі 1 082 706 гривень та пенсію 201 570 гривень. Вона також має готівку: 45 000 доларів США, 35 000 євро та 200 000 гривень, а на банківських рахунках — 553 656 гривень, 510 755 гривень та 7 755 доларів США.