Павло Паліса

Паліса Павло Сергійович: бригадний генерал і заступник керівника Офісу президента України з 29 листопада 2024 року

Паліса Павло Сергійович — влітку 2026 року президент США Трамп особисто виділив його серед української делегації на саміті НАТО, назвавши «одним зі своїх улюблених солдатів»

Біографія

Павло Сергійович Паліса народився 14 лютого 1985 року в Білорусі.

Освіта

Дитинство Паліси пройшло у військових містечках. Родина слідом за батьком-офіцером переїжджала від гарнізону до гарнізону, а до першого класу Павло пішов у Москві, де його батько на той час здобував вищу військову освіту.

Після розпаду СРСР батько ухвалив рішення продовжити службу в Україні, і родина осіла в Городку під Львовом. Там Павло закінчив школу. У 2007 році він з відзнакою закінчив Львівський інститут сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» (нині — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), здобувши спеціальність інженерна механіка.

У 2019 році Паліса закінчив командно-штабний інститут Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, де готують офіцерів оперативно-тактичного рівня.

У 2021 році Павла направили на навчання до Командно-штабного коледжу Сухопутних військ армії США у Форт-Лівенворті, штат Канзас. Туди він потрапив через конкурсний відбір, співбесіду з представниками американського посольства та перевірку на поліграфі.

На навчання він приїхав на посаді командира 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми», який на той момент виконував завдання в районі Пісків на Донеччині. У коледжі Паліса вивчав планування та ведення операцій, знайомився з досвідом американських кампаній в Іраку та Афганістані й обмінювався досвідом з офіцерами з десятків інших країн.

Пізніше він неодноразово казав, що українській військовій школі варто було б перейняти підхід американців до підготовки сержантського та офіцерського складу.

23 лютого 2022 року Паліса представляв Україну з презентацією перед слухачами коледжу. Його виступ зібрав овацію стоячи, а через кілька годин він дізнався про початок повномасштабного російського вторгнення.

Через два місяці після цього, не чекаючи офіційного завершення курсу, Павло перервав навчання й повернувся в Україну. Попри дострокове повернення, керівництво коледжу зарахувало складені іспити. У червні 2022 року навчальний заклад під оплески зали вручив йому диплом заочно. Сам Паліса на той момент командував полком на фронті.

Сім'я

Дружина Павла — Христина Паліса. Згідно з її декларацією за 2016 рік, вона була кухарем у військовій частині А2736. У пари двоє синів — Віталій і Марк.

Молодший брат Павла — Дмитро Паліса, позивний «Рубін». Він один із наймолодших комбатів ЗСУ. Дмитро був командиром четвертого загону спеціального призначення 71-ї окремої єгерської бригади, а з 2024 року став заступником командира 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

Батько, Сергій Паліса, — полковник запасу.

Кар'єра

З армією Паліса пов'язаний з 2002 року. З 2014-го він пройшов АТО й ООС, воював у районі Пісків на Донеччині. Перед повномасштабним вторгненням Павло командував 15-м окремим мотопіхотним батальйоном «Суми» у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Після 24 лютого 2022 року Паліса спершу планував стати заступником командира 58-ї бригади під Черніговом. Однак дорогою його перенаправили до командувача Сухопутних військ, який доручив йому сформувати новий підрозділ.

Так Павло очолив 5-й окремий штурмовий полк (нині — 5-та окрема штурмова бригада) — піхотне штурмове формування, яке він комплектував, орієнтуючись насамперед на мотивацію бійців, а не лише на бойовий досвід. Під його командуванням полк брав участь у боях за Лисичанський нафтопереробний завод, Сіверськ, Вуглегірську ТЕС і Майорськ.

У 2023 році Паліса очолив 93-тю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр» — одне з найвідоміших бойових з'єднань ЗСУ. Під його командуванням бригада брала участь в обороні Бахмута, яку сам Павло називав однією з найзапекліших битв у Європі з часів Другої світової війни. Місто, за його словами, утримували довше, ніж спочатку розраховували. Замість наміченого кінця січня бої тривали до кінця травня.

Окрім Бахмута, бригада Паліси воювала під Соледаром, а також на Харківщині — в Ізюмі та Балаклії. За ці бої він був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (13 січня 2023 року) та Хрестом бойових заслуг (28 листопада 2023 року).

29 листопада 2024 року указом президента України Паліса був призначений заступником керівника Офісу президента України. Пояснюючи це рішення, Зеленський сказав, що йому потрібна людина, яка в щоденному режимі розуміє ситуацію безпосередньо з передової.

На новій посаді Паліса опікується питаннями оборонної політики, ротації особового складу між бригадами та умовами контрактів для мобілізованих військовослужбовців. Зокрема, він курував пілотний проєкт «Контракт 18-24», у якому брали участь шість бригад різних родів військ.

Також Павло регулярно супроводжує президента на міжнародних зустрічах. Він був присутній при підписанні декларації з Францією про постачання до ста винищувачів Rafale F4, зустрічався з представниками Євросоюзу, зокрема з головою військового комітету ЄС, і неодноразово входив до складу українських делегацій на переговорах з американською стороною.

На межі 2025-2026 років Паліса розглядався серед кандидатів на посаду керівника Офісу президента після відставки Андрія Єрмака. Однак залишився на посаді заступника.

24 лютого 2026 року указом президента йому було присвоєно звання бригадного генерала. У липні 2026 року на полях саміту НАТО президент США Дональд Трамп під час зустрічі із Зеленським окремо виділив Палісу серед української делегації, назвавши його «одним зі своїх улюблених солдатів» та «великим героєм». Зеленський після цього пояснив журналістам, що Павло не вперше входить до складу делегації на переговорах з американською стороною саме як представник армії.