/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fce55fcc1-483e-437a-a5ac-def09eaa09d1.jpeg)
Глюксманн Рафаель: французький депутат Європарламенту з 2019 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F24f7a001-87f1-4630-b5e9-c0bd836e7fe7.jpeg)
Глюксманн Рафаель — у березні 2025 року запропонував повернути до Франції Статую Свободи
Біографія
Рафаель Глюксманн народився 15 жовтня 1979 року в місті Булонь-Бійанкур, Франція
Освіта
Рафаель закінчив паризький ліцей Ламартін. Потім він продовжив навчання в престижному ліцеї Генріха IV, де пройшов підготовчі курси з літератури.
З 1999 по 2003 рік Глюксманн навчався в Інституті політичних наук у Парижі (Sciences Po), одному з найвідоміших навчальних закладів Франції.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F47367302-6ad7-4211-b32b-f0f50a6fb365.jpeg)
Сім’я
Рафаель — син відомого французького філософа Андре Глюксманна, вихідця з єврейської сім'ї ашкеназі, і Франсуази Глюксманн (в дівоцтві Віллет), доньки філософа Жаннетт Коломбель.
Його батько справив значний вплив на світогляд Рафаеля, в тому числі через спільну роботу над книгою і політичні дискусії.
У 2009 році Рафаель одружився з грузино-українською політикинею Екою Згуладзе. У 2011 році у них народився син Олександр. З 2014 по 2016 рік Ека обіймала посаду заступниці міністра внутрішніх справ України.
Хоча шлюб зі Згуладзе офіційно не розірваний, з 2015 року Глюксманн перебуває у стосунках з відомою французькою журналісткою Леа Саламе, від якої у нього є син Габріель. Він з'явився на світ в 2017 році.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F2d8d3c09-b9b2-4d9b-b629-eaa0c220e4e7.jpeg)
Кар'єра
Рафаель почав кар'єру як журналіст і документаліст. Під час навчання він провів сім місяців в Алжирі, працюючи журналістом у газеті Le Soir d'Algérie. У 2003 році Глюксманн заснував Асоціацію «навчання без кордонів», яка допомагала чеченській молоді здобувати освіту в Європі.
У 2004 році він зняв документальний фільм «Вбивайте всіх!» про геноцид в Руанді, що викликав суперечки і критику з боку французьких політиків. У тому ж році він створив фільм «Orange 2004» про Помаранчеву революцію в Україні.
У 2005-2012 роках Рафаель був радником президента Грузії Михайла Саакашвілі, активно підтримуючи його прозахідну політику під час війни з Росією у 2008 році. Тоді ж він написав книгу інтерв'ю з Саакашвілі й спільно з батьком опублікував роботу «Травень 68-го, пояснення для Ніколя Саркозі».
У 2013 році він брав участь у подіях Євромайдану в Україні, консультував столичного мера Віталія Кличка і виступав за інтеграцію України в Європу.
У 2017 році Рафаель став директором журналу Nouveau magazine littéraire, але вже в наступному році покинув посаду через розбіжності з керівництвом.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ffd7d85e8-97a9-43d6-a734-aa63c5d333c9.jpeg)
У 2018 році Глюксманн заснував лівоцентристську партію «Громадське місце» (Place Publique). У 2019 році він очолив список спільного блоку з Соціалістичною партією. На виборах до Європарламенту блок здобув 6,2% голосів, а сам Рафаель отримав мандат євродепутата. У 2024 році він знову очолив список PS-Place Publique, який набрав 13,8% голосів.
У Європарламенті Рафаель займається питаннями прав людини. Глюксманн очолює з 2020 року спецкомітет з іноземного втручання в демократичні процеси ЄС.
Він активно виступає проти геноциду уйгурів в Китаї, за що потрапив під санкції КНР, і підтримує Тайвань, організовуючи візити депутатів на острів.
Його позиція щодо України чітка: він виступає за повну інтеграцію країни до ЄС та НАТО, посилення військової допомоги та перехід Європи до економіки воєнного часу для протистояння Росії.
У березні 2025 року політик озвучив незвичайну пропозицію — повернути Статую Свободи до Франції зі США як символ протесту проти політики Дональда Трампа.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F6a6b57e5-d68c-4dfe-bb78-10164ee950dd.jpeg)
Компромат
Рафаель Глюксманн не уникнув скандалів. Його минуле в якості радника Саакашвілі в 2008 році породило чутки про зв'язки з ЦРУ, які посилилися в 2024 році під час кампанії до Європарламенту, коли його звинуватили в роботі на Штати. Ці звинувачення підтримали як ультраправі, так і частина лівих, включаючи партію «Нескорена Франція».
У 2007 році він був кандидатом від ліберальної партії Alternative libérale, але згодом заперечив це, що викликало питання щодо його політичної послідовності.
Особисте життя також стало об'єктом критики: його відносини з Леа Саламе при формально не розірваному шлюбі з Екою Згуладзе обговорювалися в пресі.
У 2024 році кампанія проти нього супроводжувалася антисемітськими випадами — його афіші розмальовували свастиками, що він пов'язав зі своїм єврейським походженням.
Нарешті, його керівництво Nouveau Magazine littéraire у 2017-2018 роках закінчилося невдачею та звільненням, що деякі пояснюють його некомпетентністю. Хоча сам Рафаель зільнення пов'язав з політичним тиском.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fc94bf392-af74-4b0f-8ed3-46b9ad02da15.jpeg)