Ребека Гринспан

Гринспан Ребека: костариканська економістка й дипломатка, генсекретарка ЮНКТАД з 13 вересня 2021 року

Гринспан Ребека — перша жінка на чолі ЮНКТАД і кандидатка на посаду генерального секретаря ООН

Біографія

Ребека Грінспан Маюфіс народилася 14 грудня 1955 року в Сан-Хосе, Коста-Рика.

Освіта

Ребека закінчила Університет Коста-Рики й здобула ступінь бакалавра економіки. Пізніше вона вивчала економіку та соціологію в Єврейському університеті в Єрусалимі. 1981 року Грінспан здобула ступінь магістра економіки в Університеті Сассекса у Великій Британії.

Сім'я

Грінспан народилася в єврейській родині іммігрантів із Польщі. Батько, Мануель, і мати, Сара, виїхали з Польщі через зростання нацистських та антисемітських настроїв. Батьки матері загинули під час Голокосту.

В інтерв'ю подкасту ООН Грінспан розповідала, що її батьки пройшли через еміграцію, переїзди й табори для біженців. Вони зустрілися на Кіпрі, а потім перебралися до Коста-Рики. На новому місці родина почала займатися торгівлею. Згодом батьки відкрили в Сан-Хосе текстильну фабрику. У Грінспан є сестри, одна з них живе в Ізраїлі.

1978 року вона вийшла заміж за економіста й політика Саула Вайследера. Саул у 1994–1998 роках був депутатом і головою Законодавчої асамблеї Коста-Рики. Пізніше він працював заступником постійного представника країни при ООН. У пари двоє дітей.

Кар'єра

Після закінчення університету Грінспан викладала в Школі економіки Університету Коста-Рики та працювала дослідницею в Інституті досліджень економічних наук.

У 1986–1988 роках Ребека працювала заступницею міністра фінансів. Вона була членкинею соціал-демократичної «Партії національного визволення». На виборах 1994 року Грінспан обрали другою віцепрезиденткою Коста-Рики за президента Хосе Марії Фігереса. Цю посаду вона обіймала до 1998 року.

Водночас Ребека керувала соціальним блоком уряду як міністр-координаторка. У 1995–1996 роках Грінспан координувала й економічний блок. З 1996 до 1998 року вона очолювала міністерство житлового будівництва та населених пунктів.

У 2001–2006 роках Ребека керувала мексиканським субрегіональним відділенням Економічної комісії ООН для Латинської Америки та Карибського басейну. Там вона співголовувала у виконавчій раді Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики. Вона також входила до робочої групи «Проєкту тисячоліття» ООН із питань бідності та економічного розвитку й до групи високого рівня з фінансування розвитку.

2006 року Грінспан прийшла до Програми розвитку ООН (ПРООН). До 2010 року вона була помічницею генерального секретаря та регіональною директоркою з Латинської Америки та Карибського басейну. У лютому 2010 року генсек Пан Гі Мун призначив її своєю заступницею та заступницею адміністратора ПРООН. Ребека також представляла генсека в комісії ООН з відновлення Гаїті після землетрусу 2010 року.

У лютому 2014 року міністри закордонних справ 22 країн одноголосно обрали Грінспан генеральною секретаркою Іберо-американського генерального секретаріату. Вона вступила на посаду 1 квітня й стала першою жінкою на цій посаді.

2018 року країни продовжили її мандат ще на чотири роки. Грінспан керувала секретаріатом до 2021 року. За цей час Пан Гі Мун увів її до керівної групи руху «Нарощування зусиль у галузі харчування». 2021 року G20 включила її до незалежної групи високого рівня з фінансування глобальних суспільних благ для боротьби з пандеміями.

2016 року Ребека здобула ступінь почесної докторки Університету Естремадури, 2018 року — Європейського університету Мадрида. Такий самий ступінь їй присвоїв Саламанкський університет.

У червні 2021 року Генеральна Асамблея ООН за пропозицією Антоніу Гутерреша затвердила Грінспан генеральною секретаркою Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД).

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Грінспан брала участь у підготовці Чорноморської зернової ініціативи між ООН, Туреччиною, Росією та Україною. Крім того, вона очолила Глобальну групу ООН із реагування на кризу в галузі продовольства, енергетики та фінансів.

Від імені групи Ребека вела переговори про повернення на світові ринки продовольства й добрив з України та Росії. За угодою з українських портів вивезли понад 32 млн тонн зерна. Це допомогло знизити світові ціни на продовольство. Грінспан також представляла ООН на самітах G20, де обговорювали цю тему.

У жовтні 2025 року президент Коста-Рики Родріго Чавес оголосив про висування Грінспан на посаду генерального секретаря ООН. Другий термін Гутерреша закінчується 31 грудня 2026 року. Свою програму Грінспан збудувала на зміцненні ролі ООН у сфері миру та безпеки й на інституційній реформі. На публічних слуханнях вона запропонувала знизити політизацію гуманітарної допомоги, зміцнити незалежність генсека та розширити співпрацю ООН із громадянським суспільством.

Серед суперників Грінспан — аргентинець Рафаель Гроссі, Кароллін Родрігес-Біркетт із Гаяни, Мішель Бачелет, Марія Фернанда Еспіноса, Макі Сал та Олара Отунну.

Скандал

Під керівництвом Грінспан ЮНКТАД випускала доповіді про тяжке становище палестинської економіки. Ізраїльські критики вважають ці доповіді однобокими й стверджують, що вони покладають на Ізраїль провину за руйнування палестинської економіки. Частина ізраїльських видань наголошує, що єврейське походження Грінспан не пом'якшило позицію організації.

Питання викликали й її слова про Росію. Виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі в червні 2026 року, Грінспан сказала, що в разі обрання має намір підтримувати постійний діалог із Москвою. Вона назвала його необхідною умовою сталої роботи ООН.