Роман Гальчук

Роман Сергійович Гальчук: як «сітка впливу» в ДБР Житомирщини перетворює посадовців на недоторканих

Роман Сергійович Гальчук — оперуповноважений ДБР у Житомирській області, чия кар’єра стрімко злетіла завдяки родинним та дружнім зв’язкам. У регіоні він відомий не лише як правоохоронець, а й як частина системи, що дозволяє обирати, кого переслідувати, а кого прикривати.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Роман Сергійович Гальчук народився у Житомирській області, у місті Баранівка. Його дитинство пройшло серед родинних та службових зв’язків, які пізніше зіграли ключову роль у його кар’єрному злеті. За словами місцевих мешканців, ще зі шкільних років Гальчук відзначався амбіціями та прагненням «рішати питання», що в майбутньому стало однією з його характерних рис.

Освіта

Про освіту Гальчука відомо, що він отримав класичну середню та вищу підготовку, достатню для роботи у правоохоронних органах. Конкретні заклади та спеціальності не афішуються, однак джерела зазначають, що освіта та професійна підготовка були орієнтовані на оперативну роботу та роботу з документами у державних структурах.

Сім’я

Гальчук підтримує тісні родинні зв’язки, які, за даними джерел, стали важливим чинником у його кар’єрі. Його дядько працює у кадровому апараті СБУ в Києві та, за словами співрозмовників, допоміг племіннику потрапити на роботу до ДБР. Детальніші дані про дружину та дітей у відкритих джерелах відсутні, однак родинні контакти вже відіграли роль у побудові «сітки впливу» в регіоні.

Кар'єра

У 2020 році Гальчук потрапив до Державного бюро розслідувань у Житомирі на посаду оперуповноваженого. За інформацією джерел, його кар’єрне зростання відбулося не без допомоги родинних та дружніх зв’язків: зокрема, друга дитинства Віталія Савича, з яким вони пізніше сформували «тандем» у бюро.

В Житомирській області Гальчук швидко здобув репутацію людини, яка вміє «вирішувати» питання всередині системи. Замість реальних розслідувань контрабанди бурштину, незаконного видобутку піску або лісових схем, він, за словами джерел, фокусувався на створенні провокацій проти рядових правоохоронців та контролі над «зручними» справами.

Щомісячна заробітна плата Гальчука перевищує 120 тисяч гривень, що у місцевому середовищі вже стало нормою для «нових» оперативників.

Компромат

Журналістські та аналітичні джерела описують Гальчука як частину регіональної «недоторканої системи». Його діяльність у ДБР супроводжується низкою резонансних епізодів. Вибірковий тиск на рядових поліцейських та місцевих правоохоронців. Використання службових повноважень для прикриття власного збагачення. Приховане володіння або користування елітними автомобілями через «підставних» осіб.

Наприклад, його колега, Віталій Савич, офіційно задекларував лише Mazda 3, але насправді користується двома Volvo XC90 та V90, які не відображені у декларації. Джерела припускають, що Гальчук використовує аналогічні схеми, що дозволяє обходити контроль органів фінансового моніторингу.

Декларація

Відкриті дані показують, що Гальчук має достатньо високий офіційний дохід для оперативника з невеликим стажем. Щомісячна заробітна плата — понад 120 000 грн. Офіційний дохід за рік (за даними джерел та декларацій) дозволяє вести розкішне життя, яке включає проживання в елітних житлових комплексах Житомира («Гранд Сіті Домбровський») та користування дорогими автомобілями.

Проживання та автопарк контрастують із доходами більшості простих громадян та військових, особливо у час війни, що викликає критичні оцінки з боку журналістів та громадськості.