Сергій Мартищенко

Полковник мобілізації: хто такий Сергій Мартищенко і чим відзначився керівник Житомирського ТЦК 

Бойовий офіцер із досвідом війни на сході, керівник обласного ТЦК і автор резонансних заяв про мобілізацію економіки — Сергій Мартищенко став помітною фігурою в системі комплектування ЗСУ, поєднавши фронтовий бекграунд із управлінською роллю в тилу. 

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Сергій Миколайович Мартищенко — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, який у 2023 році очолив Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Народився 18 липня 1976 року у місті Фастів.

У публічному просторі позиціонується як бойовий офіцер із тривалим досвідом участі у війні на сході України. Зокрема, у 2014–2023 роках виконував бойові завдання в районах проведення антитерористичної операції та ООС у Донецькій і Луганській областях.

На початку повномасштабного вторгнення Росії обіймав посаду начальника штабу — заступника командира 26-ї окремої артилерійської бригади.

Освіта

У 1997 році Сергій Мартищенко закінчив Військовий інститут артилерії при Сумському державному університеті. Отримана освіта визначила його подальшу спеціалізацію в артилерійських підрозділах Збройних сил України.

Сім’я

Одружений. Дружина — Яна Валеріївна Мартищенко. У подружжя троє синів, двоє з яких зазначені у декларації: Тимофій та Михайло. Відомо, що старший син проходить службу у Збройних силах України. Родина зареєстрована та проживає у місті Бердичів.

Кар'єра

Кар’єра Сергія Мартищенка пов’язана із військовою службою, зокрема артилерійськими підрозділами. Він проходив службу у складі 26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича оперативного командування «Північ», де обіймав керівні посади, зокрема начальника штабу — заступника командира бригади.

У листопаді 2023 року був призначений начальником Житомирського обласного ТЦК та СП за наказом командувача Сухопутних військ України. На цій посаді відповідав за організацію мобілізаційних процесів у регіоні, взаємодію з органами влади та силовими структурами.

У 2024 році брав участь у координаційних нарадах із керівництвом області, де обговорювалися питання виконання мобілізаційних планів, проходження військово-лікарських комісій та посилення роботи з оповіщення військовозобов’язаних.

Восени 2024 року був переведений у розпорядження командування оперативного командування «Північ» у межах планової ротації кадрів.

Компромат

Публічних кримінальних проваджень або офіційних підозр щодо Сергія Мартищенка у відкритих джерелах не зафіксовано.

Водночас його діяльність супроводжувалася інформаційними резонансами. Найбільшого розголосу набула заява про необхідність переведення економіки України на «військові рейки». Зокрема, він висловив позицію, що підприємства можуть працювати у посиленому режимі або навіть тимчасово зупинятися заради забезпечення потреб фронту.

Ці слова викликали дискусію в суспільстві, оскільки торкалися балансу між економічною стабільністю та мобілізаційними потребами армії.

Контекстом для підвищеної уваги до діяльності ТЦК також стали окремі інциденти в регіоні, зокрема смерть чоловіка у приміщенні районного ТЦК, що спричинило протести місцевих жителів і відкриття кримінального провадження. Прямих звинувачень на адресу Мартищенка у цій справі не висувалося, однак ситуація вплинула на загальний інформаційний фон довкола системи.

Декларація

Згідно з електронними деклараціями, Сергій Мартищенко зареєстрований у Бердичеві та проходить службу у Збройних силах України.

У власності декларанта — дві квартири (площею 73 м² та 55,6 м²), а також земельна ділянка площею 20 тисяч м², набута у 2018 році.

Автопарк родини складається з двох автомобілів: ЗАЗ Vida 2013 року випуску, який належить самому Мартищенку, та KIA Sorento 2012 року — у власності дружини.

Основним джерелом доходу є грошове забезпечення військовослужбовця — понад 1,2 млн грн на рік. Додатково декларант отримував дохід від здачі майна в оренду, а також державні виплати.

Члени родини також декларують незначні доходи у вигляді соціальних виплат і стипендії.

Банківські рахунки відкриті у кількох фінансових установах, зокрема Укргазбанк, ПриватБанк та Ощадбанк. Конкретні суми заощаджень у декларації не деталізовані.

Фінансові зобов’язання, корпоративні права чи значні витрати у звітності не зазначені, що формує образ відносно стриманого фінансового профілю без ознак різкого зростання активів.