Сергій Суровікін

Суровікін Сергій Володимирович: "Генерал Армагеддон" та "Сирійський м'ясник"

Суровікін Сергій Володимирович — військовий злочинець, командував російськими військами в Сирії та Україні, де запам'ятався злочинними обстрілами цивільних об'єктів

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Сергій Володимирович Суровікін народився 11 жовтня 1966 року в місті Новосибірськ, нині Російська Федерація.

Освіта

Вищу військову освіту Суровікін отримав в Омську, де навчався в загальновійськовому командному училищі. Потім проходив навчання, необхідне для підвищення за званням у Військовій академії імені Фрунзе та академії Генштабу РФ.

Сім’я

Дружину генерала армії звуть Анна. У них четверо дітей: три дочки та один син.

Кар'єра

Після закінчення училища в 1987 році Суровікін був командиром мотострілецького взводу. Брав участь у радянській агресії в Афганістані. У серпні 1991 року, коли в Москві почався путч ДКНС, капітан Суровікін наказав військам давити бойовими машинами демонстрантів, в результаті чого загинуло кілька людей.

Попри злочинний наказ Суровікін "відбувся" тільки сімома місяцями під арештом. Але потім не тільки вийшов на свободу, але навіть отримав підвищення до майора.

Через чотири роки він знову "відзначився". Цього разу, коли проходив навчання у військовій академії. Гарнізонний суд звинуватив його в тому, що він допомагав продавати та носив без дозволу зброю і боєприпаси. За ці дії Суровікін отримав один рік умовно. Але через 17 років звинувачення зняли через те, що його нібито обмовили. 

Умовний термін не завадив Суровікіну успішно закінчити військову академію і виїхати до Таджикистану командувати мотострілецьким батальйоном. На початку-середині 2000-х років він вже командував дивізією, яка базувалася в Єкатеринбурзі. І тут без пригод не обійшлося. Тактичне з'єднання неодноразово потрапляло в кримінальні хроніки, а в кабінеті Суровікіна били та навіть вбивали підлеглих йому офіцерів.

У 2005 році він командував іншою дивізією, яка брала участь у Другій Чеченській війні. Тут теж його підопічні привернули увагу громадськості. 

У селі, де знаходилися розвідники, впали стіни та дах птахофабрики, задавивши на смерть дев'ятих бійців російської армії. Суровікін гнівно заявляв, що винними в руйнуванні будівлі були чеченські бойовики, які вистрілили з гранатомета. Він обіцяв вбивати трьох чеченців за кожного загиблого росіянина.

Правда, журналісти "Нової газети" під час розслідування виявили, що росіяни, вірогідно, були самі винні. Чи то хтось всередині будівлі під впливом алкоголю сам вистрілив з гранатомета, чи то був неакуратний з міною.

Не гребували підлеглі Суровікіна проводити й каральні операції, як це було влітку того ж року в станиці Бороздіновська. В ході неї російські війська спалили кілька будинків, вбили 77-річного пенсіонера, побили понад 80 осіб, а 11 чоловіків повели в невідомому напрямку. Після цього багато місцевих жителів вирішили покинути станицю.

А Суровікін в тому ж 2005 році поїхав до Воронежа, де три роки був начальником штабу і заступником командувача 20-ї гвардійської загальновійськової армії. Майже весь 2008 рік (з квітня по листопад) він командував цим формуванням.

Потім півтора року Суровікін керував оперативним управлінням Генштабу російської армії. Весь 2010 рік він командував штабом Приволзько-Уральського військового округу, який розміщується в Єкатеринбурзі.

В кінці 2010 року вже у званні генерал-лейтенанта його призначили командувати штабом військ Центрального військового округу. Наступні півтора року він також був і першим заступником командувача округом. Потім був на аналогічних посадах у Східному військовому окрузі. Наприкінці 2013 року став генерал-полковником.

Навесні 2017 року він очолив російське угруповання, яке воювало в Сирії на боці диктатора Башара Асада. Суровікін домігся перелому в громадянській війні на користь диктаторських військ, очистивши від повстанців майже всю Сирію.

За даними правозахисних організацій, росіяни в Сирії скоювали воєнні злочини, такі як обстріли цивільних об'єктів (шкіл, лікарень, ринків). Саме тоді за ним закріпилася кличка "Сирійський м'ясник" або "Генерал Армагеддон".

У жовтні того ж року Путін призначив його командувати Повітряно-космічними силами (в їх складі ВПС, ППО, ПРО та КВ). Тоді ж Суровікіна включили до колегії російського оборонного відомства.

Протягом перших чотирьох місяців 2019 року він знову керував російськими військами в Сирії. Влітку 2021 року Суровікін став генералом армії.

Восени 2022 року Путін призначив "Генерала Армагеддона" командувати російськими військами в Україні. На захоплених землях Суровікін розпорядився почати масштабне будівництво мережі оборонних споруд, які отримали його ім'я. А в листопаді його військам довелося зробити "акт доброї волі" і залишити Херсон.

Також він "відзначився" обстрілами українських міст та критичної інфраструктури навесні 2022-взимку 2023 року. "Повітряна кампанія" виявилася марною і до військових успіхів не привела.

На початку 2023 року Суровікіну довелося посунутися в кріслі голови російського угруповання і поступитися цим місцем начальнику Генштабу Герасимову, ставши при ньому заступником.

За даними ряду засобів масової інформації, Суровікін був близький до ПВК "Вагнер" і знав про підготовку "походу на Москву" Пригожина. Після його безславного закінчення генерал опинився за ґратами. Однак ці дані офіційно Кремль не підтвердив. В деяких виданнях повідомлялося, що у вересні 2023 року Суровікіна звільнили та призначили на третьорозрядну посаду керівника Координаційного комітету з питань протиповітряної оборони при Раді міністрів оборони СНД.

Компромат

Протягом 2022-2023 року майже всі західні демократії внесли "Сирійського м'ясника" до санкційних списків за його участь у збройній агресії в Україні. Під санкції потрапила і дружина генерала, А також пов'язані з нею фірми.

Декларація

В електронних деклараціях "Генерал Армагеддон" вказував, що жив на знімних квартирах. Але журналісти виявили кілька об'єктів елітної нерухомості в престижних районах Москви (дві квартири та таунхаус) на загальну вартість в 125 мільйонів рублів. Для видимості вся нерухомість була оформлена на дружину.