Сергій Тихановський

Тихановський Сергій Леонідович: білоруський блогер і опозиційний політик

Тихановський Сергій Леонідович — отримав 18 років в'язниці за звинуваченнями в організації масових заворушень, розпалюванні соціальної ворожнечі

Біографія

Сергій Леонідович Тихановський народився 18 серпня 1978 року в місті Горки, Могилевська область, Білорусь.

Освіта

Сергій закінчив гімназію № 58 з поглибленим вивченням фізики та математики. Потім він вступив до Гомельського державного університету імені Франциска Скорини, де навчався на філологічному факультеті.

Сім'я

Сергій Тихановський одружений на Світлані Тихановській. У 2020 році замість чоловіка вона стала кандидаткою у президенти Білорусі. 

Сергій і Світлана познайомилися в 2003 році в нічному клубі «55 club» в місті Мозирі. У наступному році пара одружилася і переїхала до Гомелю. 

У подружжя двоє дітей: син Корній (2010 року народження) і дочка Агнія (2015 року народження). У 2013 році сім'я переїхала до Мінська. 

Влітку 2020 року, через погрози, що надходили на адресу сім'ї, діти були вивезені до Литви. Пізніше до них приєдналася Світлана.

Кар'єра

Кар'єра Сергія Тихановського почалася наприкінці 1990-х років. Тоді він активно займався організацією культурних заходів. У Гомелі Сергій працював директором нічного клубу «Адреналін» і організовував концерти відомих рок-груп, таких як NRM, «Король і шут», «Агата Крісті», а також виступи білоруських і закордонних діджеїв. Проводив фестивалі електронної музики та рейви.

У 1997 році Сергій зареєстрував індивідуальне підприємництво в Гомелі, але вже через рік закрив його. У 2003 році він заснував нічний клуб «55 club» в Мозирі. 

Після переїзду до Гомеля у 2004 році він рік пропрацював у відділі маркетингу компанії МТС. У 2005 році Тихановський знову зареєстрував ІП і відкрив мережу салонів стільникового зв'язку.

У 2017 році Сергій придбав дореволюційний будинок в селі Огородня-Гомельська, плануючи перетворити його в готель або хостел з кафе і магазином. 

Однак через бюрократичні перешкоди, пов'язані з тим, що будівля була пам'яткою архітектури, проєкт не був реалізований. Також Сергій розглядав можливість оренди місцевого водосховища для створення туристичної інфраструктури, але отримав відмову від влади.

Сергію належить 51% відеозйомочної студії «Компас», яка працювала в Білорусі, Росії та Україні, знімаючи рекламні ролики для великих брендів. 

Крім того, він володів 51% компанії «Радуга развлечений», яка пізніше була ліквідована. У 2018 році він закрив свій клуб у Мозирі, зосередившись на інших проєктах.

З березня 2019 року Сергій почав вести YouTube-канал «Страна для жизни», присвячений соціальним і політичним проблемам в Білорусі. Канал швидко набрав популярність завдяки відвертим інтерв'ю з опозиційними політиками, підприємцями та звичайними громадянами. Відеоролики, що критикували дії влади, зробили його відомим блогером і призвели до численних затримань.

У 2020 році Сергій оголосив про намір балотуватися в президенти Білорусі, а після відмови в реєстрації він очолив ініціативну групу своєї дружини Світлани. 

Його активна підтримка її кампанії залучила тисячі прихильників, але завершилася арештом 29 травня 2020 року в Гродно. 14 грудня 2021 року він був засуджений до 18 років позбавлення волі за звинуваченнями в організації масових заворушень, розпалюванні соціальної ворожнечі, перешкоджанні роботі ЦВК і порушенні громадського порядку.

Amnesty International визнала його в'язнем совісті, а білоруські правозахисні організації — політичним в'язнем.

21 червня 2025 року Сергій був звільнений після візиту спецпредставника президента США Кіта Келлога в Білорусь. Разом з ним на свободу вийшли ще 13 соратників. Після звільнення він покинув країну і возз'єднався з родиною у Вільнюсі.

Скандали

У червні 2020 року під час обшуків у дачному будинку його матері слідчі заявили про знаходження 900 тисяч доларів США. Світлана Тихановська стверджувала, що ці гроші були підкинуті, а сам Сергій в суді наполягав на їх неналежності йому.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко публічно заявляв, що влада знає, «на чиїх машинах їздить» Тихановський і «хто його фінансує», натякаючи на зовнішній вплив. Сергій спростовував ці звинувачення, підкреслюючи, що його доходи пов'язані виключно з підприємницькою діяльністю з 2005 року і що у нього немає інших громадянств, крім білоруського.

У липні 2020 року Тихановський був внесений до бази даних українського сайту «Миротворець» за відвідування окупованого Криму у 2017 році. Це було розцінено як «свідоме порушення державного кордону України» та участь у «легалізації окупації». Приводом послужили фотографії, опубліковані на сайті «Наша Нива». 

Гомельський блогер Артем Шапоров стверджував, що у Тихановського були фінансові проблеми після невдалого проєкту в Москві, де він нібито розтратив чужі кошти.

Нібито це стало причиною його повернення до Гомелю і початку блогерської діяльності. Також Шапоров звинувачував Сергія в спробах налаштувати одних блогерів проти інших і в непрозорості джерел фінансування його каналу. 

Засновник порталу «Сильні новини» Петро Кузнєцов розповідав, що Тихановський пропонував йому співпрацю з метою монетизації інтерв'ю з бізнесменами.

Лідер партії КХП-БНФ Зенон Позняк, попри підтримку Тихановського як організатора протестного руху, критикував його за недостатню прихильність білоруській національній символіці й цінностям. Позняк зазначав, що Сергій не став лідером мас і потребує розвитку в цьому напрямку.