Святослав Шеремета

Шеремета Святослав Петрович: депутат Львівської обласної ради та директор КП «Доля»

Шеремета Святослав Петрович — Польща внесла його до списку небажаних осіб і закрила в'їзд до Шенгенської зони на 5 років на тлі ініціативи оголосити 2027 рік роком Шухевича та УПА

Біографія

Святослав Петрович Шеремета народився 24 квітня 1973 року у Львові, Україна.

Освіта

У 1990 році Святослав закінчив львівську середню школу № 63. У Шеремети три вищі освіти. Спочатку він здобув диплом за спеціальністю «географія» у Львівському державному університеті імені Івана Франка.

Державне управління Святослав вивчав у Львівському регіональному інституті державного управління. Дипломованим істориком він став у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Крім того, Святослав навчався в Українській школі політичних студій.

Шеремета має ступінь кандидата політичних наук. Коло його наукових інтересів: воєнна історія та географія, дослідження полів битв, національна пам'ять у процесі державотворення, геополітика та історична геополітика.

Сім'я

Святослав одружений з Тетяною Шереметою. У 2025 році вона працювала в Західному міжрегіональному головному управлінні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні та у Львівській обласній державній адміністрації.

У подружжя є син Маркіян.

Кар'єра

На президентських виборах 2004 року Святослав був одним із 12 довірених осіб кандидата Миколи Грабаря у Львівській області та представляв виборчий округ № 117. У той період Шеремета значився заступником голови правління громадської організації «Це моя держава».

З 2005 по 2008 рік він працював у Львівській обласній державній адміністрації, де очолював управління з питань внутрішньої політики. У червні 2008 року Шеремета отримав посаду керівника відділу в Українському інституті національної пам'яті, де пропрацював до 2009 року.

Того ж 2008 року він став відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війн та політичних репресій при Кабміні.

У 2011 році Святослав очолив меморіально-пошуковий центр «Доля» у Львові. Це комунальне підприємство Львівської обласної ради, яке займається розшуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв війн, депортацій і політичних репресій. Центр проводить пошукові та ексгумаційні роботи, зокрема на території Польщі.

Паралельно Шеремета очолює громадські організації «Українські меморіали» та «Брама». Він заснував «Народну самооборону Львівщини», входить до ради «Братства магістрів Академії державного управління "Брама"», до ради «Українських меморіалів» і до правління Західноукраїнського центру політичних досліджень.

Святослав фігурує також як власник або бенефіціар низки громадських організацій, серед яких «Інститут врядування» та Залізнична районна організація Народного руху України. Під час Революції гідності Шеремета був активним учасником Самооборони Майдану та сотником її 9-ї сотні.

На місцевих виборах 2015 року Шеремета балотувався до Львівської обласної ради сьомого скликання за мажоритарним округом № 34, але не пройшов.

Через п'ять років він пішов на вибори вже від партії «Європейська Солідарність» під третім номером списку за округом № 5 і був обраний до обласної ради восьмого скликання. У раді Шеремета очолює постійну комісію з питань культури, інформаційної політики та промоції і входить до президії. 

Компромат

У жовтні 2026 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав розпорядження про внесення директора «Долі» до списку небажаних осіб. Міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський повідомив у соцмережі X, що Святославу заборонені в'їзд і перебування в Шенгенській зоні на п'ять років.

В українських ЗМІ причиною назвали ініціативу Шеремети оголосити 2027 рік на Львівщині роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.

Шеремета відповів, що заборона вдарить по роботі «Долі», яка веде пошуки та ексгумації в Польщі. Він не виключив, що причина в іншому: нещодавно експедиція підприємства знайшла поховання українських цивільних у прикордонному селі Ласків.

Український інститут національної пам'яті повідомляв про понад 40 останків на православному цвинтарі цього села в Люблінському воєводстві. Загиблих, за версією української сторони, 1944 року вбили підрозділи Армії Крайової та Селянських батальйонів. Шеремета назвав реакцію Польщі відповіддю на правду.

Низка українських медіа повідомляла, що через оголошення 2027 року роком УПА, Шухевича та Ольжича Польща призупинила пакет військової допомоги Україні. У Варшаві спростували зупинення військової допомоги Києву через рішення Львова оголосити рік УПА.

Декларація

У березні 2026 року Святослав Шеремета подав електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

У Шеремети у власності 33% квартири площею 63,8 кв. м у Львові та земельна ділянка площею 600 кв. м у селі Лисиничі Львівської області.

На ім'я дружини Тетяни записані земельна ділянка площею 137 кв. м і житловий будинок площею 96,8 кв. м у селищі Рудне, а також квартира площею 37,5 кв. м у Львові.

У Святослава є легковий автомобіль Renault Megane 2014 року випуску, який він придбав у січні 2018 року за 160,8 тисячі гривень. Тетяна володіє автомобілем Volkswagen e-Golf 2020 року випуску, який вона придбала в липні 2025 року за 617 тисяч гривень.

У 2025 році Шеремета заробив 884 тисячі гривень. Основна частина - зарплата в КП «Доля» (784,6 тисячі). Ще 85,7 тисячі він отримав як пенсію, а 7,5 тисячі склали страхові виплати. Святослав задекларував «Зимову підтримку» від Кабміну в розмірі чотирьох тисяч та нацкешбек на 2,4 тисячі.

Тетяна заробила в Західному міжрегіональному управлінні Держпродспоживслужби 333 тисячі, а у Львівській облдержадміністрації 182 тисячі. Ще вона отримала дві тисячі «Зимової підтримки» та 2,8 тисячі виплат від профспілкової організації.

У Шеремети готівкою 25 тисяч доларів і 120 тисяч гривень. У «ПриватБанку» в нього на рахунках трохи більше тисячі доларів, 38 євро та майже дві з половиною тисячі гривень.

У Тетяни готівкою 5 тисяч доларів і 4 тисячі євро, на рахунку в «ПриватБанку» 8,8 тисячі гривень.