Тетяна Кагановська

Кагановська Тетяна Євгеніївна: ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна з липня 2021 року

Кагановська Тетяна Євгеніївна — її докторська дисертація містить десятки сторінок текстів, запозичених у російських вчених без жодних посилань, а спробу перевірити це вона заблокувала через суд

Біографія

Тетяна Євгеніївна Кагановська (у дівоцтві Кушнарьова) народилася 11 жовтня 1975 року в Мелітополі Запорізької області, Україна.

Освіта

У 1997 році Кагановська закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого в Харкові за спеціальністю «Правознавство». Того ж року вона розпочала навчання в аспірантурі рідної академії. У 2000 році Тетяна захистила кандидатську дисертацію на тему «Податкові органи в системі суб’єктів податкових правовідносин».

У травні 2012 року Кагановська захистила докторську дисертацію в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Тема роботи — «Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення державного управління в Україні». У 2014 році їй присвоєно вчене звання професора кафедри державно-правових дисциплін.

Сім'я

Тетяна Кагановська — донька Євгена Кушнарьова, впливового українського політика 1990–2000-х років, який обіймав посади мера Харкова, голови Харківської облдержадміністрації та керівника Адміністрації Президента України. 

Її батько був одним із лідерів Партії регіонів і трагічно загинув у січні 2007 року на полюванні під Ізюмом. Мати — Валентина Кушнарьова. Тетяна має брата-близнюка Андрія.

ЇЇ чоловіком є Олександр Кагановський — харківський бізнесмен. Він контролює активи в будівельному бізнесі, гуртовій торгівлі (мережа «Будмен»), кінотеатральній сфері («Кіноленд») та нерухомості.

Йому належать значні корпоративні права у восьми компаніях, зокрема 99,51% ТОВ «АС Капітал Менеджмент», 99% ТОВ «Спот Технолоджис» та 99% ТОВ «Стеді Плюс».

До 2018 року Олександр володів телеканалом «Р1» і газетою «Вечірній Харків». Кагановський входить до складу Наглядової ради ХНУ імені Каразіна, який очолює його дружина. Подружжя виховує трьох дітей: доньку Поліну та двох синів: Михайла й Данила.

Кар'єра

Трудовий шлях у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Кагановська розпочала у вересні 2001 року на посаді викладача кафедри правознавства філософського факультету. 

Невдовзі її обрали завідувачкою цієї кафедри. Вона брала активну участь у відродженні окремого юридичного факультету в університеті. У 2004 році Кагановська стала виконувачкою обов'язків декана, а в травні 2005 року її офіційно обрали деканом юридичного факультету. Цю посаду вона обіймала до 2021 року.

Паралельно з викладацькою діяльністю Кагановська будувала політичну кар'єру. У 2005 році вона вступила до партії «Нова демократія», яку очолював її батько, а згодом разом із ним перейшла до Партії регіонів. 

З 2006 до 2010 року вона була депутаткою Харківської обласної ради. На дострокових парламентських виборах 2007 року Кагановська балотувалася до Верховної Ради за списком Партії регіонів, однак обрана не була.

2 червня 2021 року Кагановська перемогла на виборах ректора ХНУ імені Каразіна, у другому турі випередивши декана фізико-технічного факультету Ігоря Гірку. 

12 липня того ж року наказом міністерства освіти і науки України її призначено на посаду ректора. Вона стала першою жінкою на цій посаді в історії університету. 

Під час повномасштабної війни Кагановська зосередила зусилля на збереженні навчального закладу, створенні безпечних освітніх просторів і міжнародній співпраці. Вона є авторкою майже 200 наукових праць і підготувала двох докторів та сімох кандидатів наук.

Кагановська є президентом і членкинею ГО «Фонд підтримки демократичних ініціатив Євгена Кушнарьова», а також входить до президії Спілки ректорів закладів вищої освіти України.

Компромат

У травні 2021 року, під час виборчої кампанії на посаду ректора, видання «Ліга» оприлюднило розслідування, згідно з яким у монографії Кагановської 2010 року та її докторській дисертації 2012 року виявлено численні текстові збіги з працями інших авторів без належних посилань.

Зокрема, стверджувалося, що частини тексту були скопійовані або перекладені з робіт російських професорів Андеміркана Шидова та Павла Вострікова. 

Детальний аналіз показав, що близько 40% третього розділу дисертації Кагановської майже дослівно збігаються з кандидатською дисертацією Павла Вострікова, захищеною в Москві 1998 року, причому в списку літератури ця праця не згадується.

У відповідь на звинувачення чоловік Кагановської Олександр передав до редакції її пояснення, в яких вона назвала подібні матеріали «елементом передвиборчої боротьби». Тетяна стверджувала, що запозичені фрагменти стосуються загальновідомих відомостей і містяться у відкритих джерелах, а посилання на першоджерела нібито наявні в її монографії.

Скаргу щодо плагіату в дисертації Кагановської було подано до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Однак 5 жовтня 2023 року Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/25971/23 за позовом Кагановської фактично заборонив Комітету з питань етики НАЗЯВО розглядати це питання, визнавши дії агентства щодо перевірки дисертації протиправними. 

Голова НАЗЯВО Андрій Бутенко підтвердив, що суд своєю ухвалою заборонив агентству вчиняти будь-які дії до розгляду справи по суті. Це рішення викликало критику з боку антиплагіатної спільноти. 

Зокрема координаторка ініціативи «Дисергейт» Світлана Вовк назвала його прецедентом створення «умов безкарності для злодіїв від науки».

Декларація

У березні 2025 року Тетяна Кагановська подала електронну декларацію про свої доходи за минулий рік. 

Серед нерухомого майна Кагановська задекларувала: два житлові будинки площею 310,5 та 120,3 кв. м  у Харкові. Ще один (площею 850 кв м) вказаний як об'єкт незавершеного будівництва. Їй також належать п'ять земельних ділянок у Харкові площею від 90 до 474 кв. м. 

У Києві вона має частку (41,67%) у квартирі площею 112,5 кв. м, співвласниками якої є її мати Валентина Кушнарьова (41,67%) та брат Андрій Кушнарьов (16,66%). Чоловіку Тетяни належить квартира в Харкові площею 64,8 кв. м.

Родина володіє двома автомобілями: Mercedes-Benz CLS 450 2018 року випуску (вартість на момент придбання — 3,14 млн грн) та Renault Scenic 2011 року. Обидва оформлені на Кагановську. Серед цінного рухомого майна вона задекларувала наручні годинники Breguet (два) та Rolex, а також два ювелірні набори з діамантами.

Офіційна зарплата Кагановської на посаді ректора ХНУ імені Каразіна за 2024 рік становила 893 тисяч гривень. Крім того, вона отримала 138,5 тисячі гривень зарплати за сумісництвом (професорська робота в тому ж університеті). Її чоловік Олександр Кагановський задекларував 5,6 мільйони гривень доходу від підприємницької діяльності та 46,6 тисячі гривень зарплати від ТОВ «Фірма Норма».

Готівкові кошти сім'ї становлять: у Кагановської — 168 тисяч гривень, 19 тисяч євро та 12,5 тисячі доларів; у чоловіка — 260 тисяч гривень, 53 тисяч євро та 73,8 тисячі доларів. 

На банківських рахунках подружжя зберігає понад 150 тисяч гривень, близько 8 тисяч євро та 16 тисяч доларів. Крім того, чоловік надав поворотну фінансову допомогу кільком компаніям на загальну суму понад 6 мільйонів гривень.