Тоне Кайзер

Кайзер Тоне: словенський політик і міністр закордонних і європейських справ Словенії з 4 червня 2026 року

Кайзер Тоне — кар'єрний дипломат із тридцятирічним стажем, очолював посольства у Фінляндії, Данії та США

Біографія

Тоне Кайзер народився 9 липня 1966 року в місті Словень-Градець (регіон Корошка, Словенія; на момент народження — Соціалістична Республіка Словенія у складі Югославії).

Освіта

Кайзер виріс у Межиці на півночі Словенії, де пішов до початкової школи. Потім Тоне поїхав до Марибора і вступив до середньої будівельно-геодезичної школи.

У 14 років Кайзер написав шкільний твір про те, як працює водієм вантажного автомобіля у США. Вчителі викликали його батька до школи. Той пояснив підлітку, що ця мрія нереалістична, і порадив обрати геодезію або лісове господарство. Під час служби в югославській армії Кайзер став інструктором військових водіїв вантажівок і автобусів.

Вищу освіту Тоне розпочав у Любляні. Він вступив на факультет архітектури, будівництва та геодезії й отримав диплом із геодезії та інженерної справи. Потім Кайзер навчався на економіко-діловому факультеті в Марибору. Міжнародні відносини він вивчав на факультеті суспільних наук у Любляні.

Сім'я

Дружина — Мілена Стефанович Кайзер. Вона теж працювала на дипломатичній службі. У пари двоє дітей.

Кар'єра

Кайзер прийшов до міністерства закордонних справ Словенії в 1995 році. Спочатку він працював у відділі дипломатичного протоколу, а наступного року поїхав до Каїра, де до 2000 року обіймав у посольстві посаду другого секретаря з економічних питань.

Після повернення до Любляни Кайзер став заступником національного координатора Пакту стабільності для Південно-Східної Європи. Цю програму запустив Євросоюз, щоб підтримати мир і економічне зростання в регіоні. У 2004 році Тоне отримав посаду заступника національного координатора з програми офіційної допомоги розвитку. Йому доручили підготувати закон про словенську допомогу розвитку, який було ухвалено парламентом у 2006 році.

Потім Кайзер перейшов до кабінету міністра закордонних справ. Він став особистим радником міністра з питання делімітації кордону з Хорватією. Тоне також працював над іншими відкритими питаннями у відносинах із Загребом. Пізніше Кайзер очолив департамент з розширення Євросоюзу.

У 2008 році його призначили послом у Фінляндії з акредитацією в Естонії. Кайзер став останнім послом Словенії у Фінляндії. У 2012 році уряд закрив посольство задля економії. Після повернення на батьківщину Тоне отримав посаду державного секретаря в кабінеті прем'єр-міністра Янеза Яниші. Там він консультував главу уряду із зовнішньої політики та зовнішньоекономічних питань.

З 2013 по 2018 рік Кайзер працював послом у Данії. У його зону відповідальності входили всі країни Північної Європи: Ісландія, Норвегія, Швеція та Фінляндія. Деякий час він опікувався також Естонією та Литвою.

Після Копенгагена Кайзер повернувся до міністерства. Він отримав ранг посла і став координатором із цифрової політики. Тоне керував цифровою трансформацією відомства та брав участь у виробленні політики з управління інтернетом. У 2020 році він обійняв посаду державного секретаря міністерства закордонних справ за міністра Анже Логара.

Наприкінці 2020 року Кайзер отримав призначення послом Словенії у США. Він також був нерезидентним послом у Мексиці, Коста-Риці та Панамі. Його служба в Штатах тривала до вересня 2022 року.

Потім Тоне зайнявся партійною роботою. У Словенській демократичній партії він очолив комітет із зовнішньої політики. Після парламентських виборів 2026 року Янез Янша сформував уряд із правих і правоцентристських партій.

У червні того ж року парламент затвердив Тоне міністром закордонних і європейських справ. Він виступає за зміцнення країни в НАТО та Євросоюзі, розширення ЄС на Західні Балкани і розвиток економічної дипломатії.

У вересні 2026 року Кайзер на новій посаді приїхав до Києва. З ним були міністр оборони Валентин Хайдинжак і представники оборонної промисловості Словенії. Тоне заявив, що війна Росії проти України стосується і його країни. Він провів паралель з Десятиденною війною 1991 року, коли югославська армія намагалася захопити керівництво Словенії.

Кайзер повідомив, що уряд вніс 50 мільйонів євро до програми PURL для закупівлі систем протиповітряної оборони. Словенія передала Україні близько 15 пакетів військової допомоги та бере участь у чеській ініціативі з боєприпасів.

Тоне назвав перспективним спільне виробництво озброєнь і домовленість щодо дронів. За його словами, у словенської армії сьогодні близько 20 відсотків бойового потенціалу 1991 року, і співпраця з Києвом допоможе його наростити. Тоне підтримав відкриття чотирьох переговорних кластерів щодо вступу України до Євросоюзу до кінця року.

Скандал

У вересні 2022 року міністерство закордонних справ, яке очолювала Таня Файон, розіслало посольствам службову депешу. У ній дипломатів просили допомогти зі збором підписів на підтримку Наташі Пирц Мусар. Вона балотувалася в президенти, і її штаб сам звернувся до міністерства з таким проханням.

Депеша дійшла й до посольства у Вашингтоні. Кайзер відкрив її на робочому комп'ютері та сфотографував екран. Знімок він надіслав голові Словенської демократичної партії Янезу Яніші, а той опублікував фото в Twitter.

Янша назвав те, що сталося, зловживанням владою. Він звинуватив міністерство в тому, що воно допомагає одній з кандидаток. У міністерстві відповіли, що це звичайна робоча процедура.

Файон розпорядилася провести перевірку. Вона показала, що депеша витекла з вашингтонського посольства. Уряд запідозрив Кайзера у зловживанні закритою системою дипломатичного листування. Його викликали до Любляни для пояснень. 16 вересня 2022 року кабінет міністрів запропонував відкликати посла.