Турб'єрн Ягланд

Ягланд Турб'єрн: прем'єр-міністр Норвегії (1996-1997) та генсек Ради Європи (2009-2019 роки)

Ягланд Турб'єрн — у лютому 2026 року намагався вчинити самогубство через звинувачення у справі фінансиста-педофіла Джеффрі Епштейна

Біографія

Турб'єрн Ягланд (при народженні Югансен) народився 5 листопада 1950 року в місті Драммен, Норвегія. У 1957 році сім'я політика змінила поширене робітниче прізвище Югансен на більш унікальне Ягланд.

Освіта

У 1969 році Ягланд закінчив середню школу. Після цього він разом зі своїм братом-близнюком Гельге вступив до Університету Осло, де вивчав економіку. Паралельно з навчанням Турб'єрн активно займався політикою. Він так і не завершив вищу освіту, не отримавши диплома.

Сім'я

Ягланд з'явився на світ у робітничій сім'ї. Його батько Гельг працював зварювальником, а мати Інгрід Б'єркнес була кухаркою.

1976 року Турб'єрн одружився з журналісткою Ханне Ґротьорд. У подружжя народилося двоє синів: Андерс (1978 року народження) та Генрік (1986 року народження).

Кар'єра

Політична кар'єра Ягланда розпочалася в 16 років, коли він вступив до Спілки робітничої молоді. У 1977 році Турб'єрн став національним лідером цієї організації й обіймав цю посаду до 1981 року. З 1986 по 1992 рік Ягланд працював партійним секретарем, а потім, з 1992 по 2002 рік, очолював Норвезьку робітничу партію.

1993 року Турб'єрна було обрано до норвезького парламенту (Стортингу) і потім переобирався тричі. З 23 жовтня 1996 року по 1997 рік він обіймав посаду прем'єр-міністра Норвегії. Його кабінет був недовговічним і ознаменувався скандалами: двоє міністрів були змушені піти у відставку через особисті скандали.

Сам Ягланд часто зазнавав глузувань у ЗМІ через свої висловлювання і сприймався як некомпетентний політик. Він подав у відставку після виборів 1997 року.

З 2000 по 2001 рік Ягланд обіймав посаду міністра закордонних справ Норвегії в кабінеті Єнса Столтенберга. На цій посаді Турб'єрн також був помітний завдяки суперечливим заявам, таким як використання расистського терміна «Бонго з Конго» на адресу президента Габону. Він займався близькосхідним врегулюванням у комісії Мітчелла та брав участь у мирному процесі в Шрі-Ланці.

З 2005 по 2009 рік Ягланд обіймав посаду голови Стортингу. З 2009 по 2015 рік Турб'єрн очолював Норвезький Нобелівський комітет, який присуджує Нобелівську премію миру. У цій якості він брав участь у присудженні премії Бараку Обамі (2009) та Європейському Союзу (2012).

29 вересня 2009 року Ягланда було обрано Генеральним секретарем Ради Європи, ставши першим норвежцем на цій посаді. Турб'єрн обіймав цю посаду два терміни поспіль, з 2009 по 2019 рік.

Його робота на цій посаді піддавалася критиці за бездіяльність щодо корупції та лояльність до Росії та Володимира Путіна, особливо після того, як він очолив зусилля з повернення Росії права голосу в ПАРЄ у 2019 році, незважаючи на анексію Криму.

Компромат

У лютому 2026 року Національне управління Норвегії з розслідування та судового переслідування економічних та екологічних злочинів розпочало розслідування щодо Ягланда за підозрою у тяжкій корупції. Приводом стала публікація понад 3,5 мільйонів сторінок документів Міністерством юстиції США у справі скандально відомого фінансиста та педофіла Джеффрі Епштейна.

Згідно з матеріалами слідства, Турб'єрн підтримував багаторічні зв'язки з Епштейном. З'ясувалося, що в період з 2011 по 2018 рік, коли Ягланд обіймав посади голови Нобелівського комітету та генсека Ради Європи, його сім'я користувалася майном Епштейна. Зокрема, вони зупинялися в його апартаментах у Парижі та Нью-Йорку, а також на віллі в Палм-Біч.

У 2014 році планувався сімейний візит на приватний острів Епштейна, який в результаті не відбувся. Крім того, Епштейн, імовірно, оплачував дорожні витрати родичів політика. У 2014 році Ягланд також звертався до Епштейна по допомогу в отриманні банківського кредиту. Опубліковане в листопаді 2025 року листування показало, що в 2016 році Турб'єрн жартома пропонував Епштейну оселитися на його острові в разі перемоги Трампа.

6 лютого 2026 року поліція Норвегії офіційно розпочала розслідування. 11 лютого Комітет міністрів Ради Європи задовольнив запит норвезької влади та зняв з Ягланда імунітет, необхідний для проведення слідчих дій.

Наступного дня Турб'єрну було офіційно пред'явлено обвинувачення в корупції. Того ж дня в його квартирах в Осло та іншій нерухомості пройшли обшуки.

24 лютого норвезькі ЗМІ повідомили, що Ягланд був госпіталізований тижнем раніше після спроби самогубства, викликаної тиском кримінального переслідування та увагою преси.

Стан 75-річного політика оцінювався як тяжкий. Спочатку адвокат Ягланда Андерс Бросвейт домовився з головними редакторами норвезьких ЗМІ про нерозголошення інформації про госпіталізацію, але видання iNyheter опублікувало новину, пославшись на суспільну значущість.