Валері Айє

Айє Валері: депутатка Європейського парламенту від Франції з липня 2019 року

Айє Валері — з 2024 року керує фракцією Renew Europe і виступає проти авторитарних режимів

Біографія

Валері Айє народилася 6 квітня 1986 року в місті Шато-Гонтьє, департамент Майєн, Франція.

Освіта

Початкову освіту Валері отримала в школі свого рідного містечка. Потім вона продовжила навчання в коледжі міста Грез-ан-Буер. Айє має ступінь магістра в галузі публічного права.

Сім'я

Валері Айє виросла в сім'ї фермерів у комуні Сен-Дені-д'Анжу, департамент Майєн. Її батьки займалися молочним виробництвом. 

Про її особисте життя, чоловіка або дітей публічної інформації немає.

Кар'єра

Політичний шлях Валері Айє розпочався у віці 21 року. У 2008 році вона була обрана муніципальним радником у Сен-Дені-Д'Анжу. 

У 2014 році Валері була переобрана на цю посаду, а у 2015 році стала радником департаменту Майен в кантоні Азе (пізніше перейменованому в Шато-Гонтьє-сюр-Майен-1), де обіймала посаду віцепрезидентки. 

Одночасно Айє почала проявляти інтерес до європейської політики. У 2014 році вона приєдналася до списку «Альтернатива», який об'єднав Союз демократів та незалежних (UDI) та Демократичний рух (MoDem). Тоді ж вона вступила в UDI й до молодіжного крила партії.

У 2017 році Валері покинула UDI та увійшла до руху президента Макрона «Вперед, Республіка!». Вона балотувалася на парламентських виборах у своєму окрузі, але зняла кандидатуру на користь представниці MoDem Жеральдін Баньє. У тому ж році Айе брала участь у виборах до Сенату, набравши 21,99% голосів, але поступилася конкурентам.

У 2019 році Валері була обрана депутаткою Європейського парламенту за списком «Вперед, Республіка!». Посівши 19-те місце в списку, вона стала третім євродепутатом з Майєна в історії регіону. 

У Європарламенті Валері увійшла до фракції Renew Europe (Оновлюючи Європу), працювала в комісії з бюджету та брала участь у переговорах щодо багаторічного фінансового плану ЄС на 2021-2027 роки, а також щодо плану відновлення економіки після пандемії COVID-19.

У 2021 році Айє обійняла посаду співголови делегації Renaissance (пізніше перейменованої в L'Europe Ensemble) в Європарламенті, а у квітні того ж року очолила Асоціацію за європейське відродження. 

У січні 2024 року вона була обрана керівницею фракції Renew Europe, ставши наймолодшою очільницею на цій посаді. У лютому 2024 року Валері очолила список коаліції «Разом» (Ensemble) на виборах до Європарламенту, отримавши 14,6% голосів і 13 місць. Після переобрання в червні 2024 року вона продовжила керувати фракцією Renew Europe і приєдналася до комісії з питань сільського господарства.

Валері Айє активно виступає за європейську інтеграцію, підтримує реформи бюджету ЄС і виступає проти авторитарних режимів. У 2021 році вона опублікувала пост, який засуджував політику угорського прем'єра. Віктора Орбана вона звинуватила його в корупції і порушенні прав ЛГБТ. 

У 2024 році вона критикувала Марін Ле Пен за зв'язки з Росією і висловлювалася про необхідність більш жорсткої позиції ЄС щодо Китаю.

Компромат

У травні 2024 року лідер списку «Нескорена Франція» виборах до Європарламенту Манон Обрі звинуватила Валері Айє в отриманні додаткових доходів від лобістів або іноземних держав у розмірі від 12 000 до 60 000 євро. 

Айє спростувала ці звинувачення, заявивши, що її єдиним додатковим доходом були виплати за роботу в раді департаменту до 2021 року. Валері подала позов про наклеп проти Обрі.

Ще один інцидент стався, тоді ж, у травні 2024 року. Валері Айє була сфотографована на вулиці поруч з учасниками неонацистської акції. 

Фото поширилося в соціальних мережах, викликавши шквал критики. Айє назвала це «пасткою» з боку ультраправих. Валері пояснила, що не помітила расистських написів на одязі протестувальників через поспіх. Вона публічно засудила дії організаторів і дистанціювалася від будь-яких екстремістських рухів.

Під час передвиборчої кампанії 2024 року її порівняння Марін Ле Пен з прем'єр-міністром Франції часів Мюнхенської угоди Едуардом Даладьє викликало критику істориків. Вони звинуватили Айє в некоректній інтерпретації історичних подій і використанні минулого в політичних цілях.