Валерій Онуфрієнко

Онуфрієнко Валерій Васильович: міський голова Південноукраїнська Миколаївської області з 2020 року

Онуфрієнко Валерій Васильович — у 2022 році міськрада проголосувала за його відставку, але через суд він поновився на посаді

Біографія

Валерій Васильович Онуфрієнко народився 4 липня 1962 року в місті Липецьк, Російська Федерація.

Освіта

З 1981 по 1985 рік Онуфрієнко навчався в Саратовському вищому військовому командному училищі внутрішніх військ.

Сім'я

Валерій перебуває у шлюбі з Тамарою Онуфрієнко. У подружжя є дочка Марина. Вона працює на Південноукраїнській атомній електростанції.

Ще одна дочка Анна Болгова зареєстрована як громадянка іншої держави. За даними ЗМІ, вона робить кар'єру в російській федеральній службі з нагляду в сфері природокористування.

Кар'єра

Наприкінці 1970-х років Валерій працював електромонтером 3-го розряду на виробництві залізобетонних виробів у Липецьку. У 1986 році Онуфрієнко брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

З жовтня 1996 року Валерій виконував обов'язки начальника штабу окремого розгорнутого батальйону з охорони та оборони Південноукраїнської АЕС. У період з 1999 по 2007 рік Онуфрієнко обіймав посаду начальника канцелярії на Південноукраїнській АЕС. З 2007 по 2012 рік Валерій працював заступником голови профспілкового комітету виробничого підрозділу.

З 2012 до 2020 року він обіймав посаду інженера технічних засобів охорони та озброєння в Загоні відомчої військізованої охорони АЕС. Онуфрієнко очолював Південноукраїнську міську організацію Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль Україна».

У 2020 році Валерій балотувався на пост міського голови від партії «Слуга народу». Він переміг з мінімальною перевагою всього в 1% голосів виборців.

Компромат

Онуфрієнко став фігурантом кількох скандальних ситуацій. У березні 2022 року стався конфлікт між мером та його заступницею під час наради зі розподілу гуманітарної допомоги. Під час цього конфлікту Онуфрієнко завдав жінці кількох ударів. Заступниця звернулась до правоохоронних органів. Експертиза встановила, що їй були завдані тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості.

20 червня 2022 року поліція повідомила Валерію про підозру в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України, що кваліфікує погрозу або насильство щодо посадової особи.

Додаткову скандальність викликали погляди Онуфрієнка на Росію та його симпатії до країни-агресора. На початку 2021 року в інтерв'ю Валерій заявив, що регулярно відвідує Російську Федерацію для зустрічей з батьками.

При розгляді судом справи про побиття заступниці Валерій вимагав собі перекладача з української мови на російську. За неперевіреними, але широко розповсюджуваними даними, в перші дні вторгнення Росії Валерій переніс свій кабінет у Будинок культури, де нібито чекав окупантів, демонструючи радянський червоний прапор та нідерландський триколор замість російського прапора, який неможливо було дістати.

У червні 2022 року Південноукраїнська міська рада одностайно проголосувала за відставку мера. Усі 23 депутати підтримали відставку Онуфрієнка. Це була друга спроба відсторонити його. Перша спроба відбулась 5 травня того ж року, але депутатам тоді не вистачило голосів для досягнення необхідної більшості.

Мер не погодився з рішенням про відставку. Валерій подав позов до суду, оспорюючи рішення ради. Протягом 2022–2023 років Онуфрієнко виграв 2 судові розгляди щодо його відставки. 21 березня 2024 року стало відомо, що П'ятий апеляційний адміністративний суд Одеси прийняв рішення, згідно з яким Валерій зможе повернутися на посаду мера Південноукраїнська.

Суд визнав порушення процедури, яка була допущена міською радою при відсторонені Онуфрієнка від посади. Апеляційний суд встановив, що депутати не дотримувались належної процедури голосування та були неправильно поінформовані про причини звільнення.

15 квітня 2024 року секретар міської ради, який виконував обов'язки міського голови, підписав розпорядження про припинення своїх повноважень. Сам Валерій своїм розпорядженням поновив себе на посаді мера.

На фотографії, якою Онуфрієнко проілюстрував своє повернення на посаду, він хизувався годинником російського спецпризначенця, що розглядалось як знущання над українським населенням в умовах війни.

Декларація

У березні 2026 року Валерій Онуфрієнко подав електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

У розділі нерухомості міський голова вказав квартиру площею 68,9 м² у Південноукраїнську. Майно належить йому спільно з дружиною та дочками.

Їздить Валерій на Toyota RAV4-HYBRID 2021 року випуску. Автівка обійшлась йому в 1,19 мільйона гривень.

Основний дохід Онуфрієнка надійшов у якості зарплати голови Південноукраїнської об'єднаної територіальної громади — 994,6 тисячі гривень. Додатково Валерій отримав пенсію в розмірі 241 тисячі гривень.

Також йому виплатили компенсацію за участь у ліквідації наслідків ЧАЕС — три тисячі гривень. Онуфрієнко отримав соціальні допомоги в розмірі 4,7 тисячі гривень. Банківські відсотки принесли йому трохи більше чотирьох тисяч. Згідно з рішенням суду Онуфрієнко отримав компенсацію в розмірі 665 тисяч гривень.

Дружина Онуфрієнка отримала пенсійне забезпечення в розмірі 140 тисяч гривень. Дочка заробила на Південноукраїнській АЕС понад мільйон гривень.

Готівкою у Валерія 14 тисяч доларів та сто тисяч гривень, які перебувають у спільній власності з дружиною та дочкою.