Ван Ї

Ван Ї: міністр закордонних справ Китаю з липня 2023 року

Ван Ї — очолював МЗС з 2013 по 2022 рік, але потім повернувся на міністерську посаду після загадкового зникнення свого наступника

Біографія

Ван Ї народився 19 жовтня 1953 року в місті Пекін, Китайська Народна Республіка.

Освіта

Ван Ї закінчив середню школу в 1969 році, в розпал Культурної революції. Після цього він був відправлений в північно-східний регіон країни. Протягом восьми років служив у Хейлунцзянському виробничо-будівельному корпусі.

Потім Ван Ї повернувся до Пекіна і вступив на факультет мов Азії та Африки другого пекінського інституту іноземних мов (нині Пекінський університет іноземних мов). Він обрав спеціалізацію з японської мови. У лютому 1982 року Ван Ї закінчив університет, здобувши ступінь бакалавра економіки.

У 1999 році Ван Ї здобув докторський ступінь з міжнародних відносин. Крім китайського він володіє японською та англійською мовами.

Сім'я

Ван Ї одружений із Цянь Вей, донькою Цянь Цзядуна, який свого часу обіймав посаду дипломатичного секретаря прем'єра Чжоу Еньлая. У подружжя є дочка. Однак подробиці про неї залишаються поза публічним полем. Ван Ї, як і багато китайських посадовців, вважає за краще не афішувати особисте життя.

Кар'єра

Трудова діяльність Ван Ї почалася в 1982 році. Завдяки підтримці тестя він поступив на роботу до міністерства закордонних справ КНР. Починав працювати у відділі у справах Азії.

Тут Ван Ї пройшов шлях від референта до радника і радника-посланника китайського посольства в Японії (з 1989 по 1994 рік). Після повернення до Китаю він обійняв посаду заступника директора департаменту країн Азії, а в 1995 році став його директором.

З 1997 по 1998 рік Ван Ї провів кілька місяців в якості запрошеного вченого в Інституті вивчення дипломатії Джорджтаунського університету в США.

У 2001 році, у віці 47 років, він став наймолодшим заступником міністра закордонних справ в історії КНР. Йому дісталося кураторство азійськими питаннями. З 2004 по 2007 рік Ван Ї працював послом Китаю в Японії.

У 2008 році він був призначений керівником канцелярії у справах Тайваню при Державній раді КНР, пропрацювавши на цій посаді до 2013 року.

У березні 2013 року Ван Ї став міністром закордонних справ КНР, замінивши Ян Цзечі. Його перший термін на цій посаді (2013-2022) збігся з посиленням зовнішньополітичної активності Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна.

Ван Ї став одним з архітекторів так званої «дипломатії воїна-вовка», що відрізняється напористістю та акцентом на так званому захисті національних інтересів.

Він активно просував ініціативи Китаю на міжнародній арені, включаючи концепцію «двох керівництв», спрямованих на реформу глобального управління і зміцнення ролі Китаю як лідера у світовій політиці.

У 2018 році Ван Ї був підвищений до члена Державної ради КНР, що зміцнило його позиції в політичній ієрархії. У жовтні 2022 року, попри перевищення неформального вікового ліміту в 68 років, Ван Ї увійшов до складу Політбюро ЦК КПК 20-го скликання.

У грудні 2022 року його змінив на посаді міністра закордонних справ Цинь Ган. Але вже в липні 2023 року, після раптового зникнення Цинь Гана з публічного простору, Ван Ї був знову призначений міністром закордонних справ. Таким чином він став першим в історії КНР, хто займав цю посаду двічі.

З січня 2023 року Ван Ї також очолює канцелярію комісії ЦК КПК у закордонних справах, що робить його головним дипломатом країни, який підпорядковується безпосередньо генеральному секретарю Сі Цзіньпіну.

Ван Ї брав активну участь у розв'язання ключових міжнародних питань. У 2013 році він відвідав Ізраїль та Палестину. У 2018 році став першим міністром закордонних справ КНР за дев'ять років, який відвідав Японію з офіційним візитом. У 2021 році підписав стратегічну угоду з Іраном на 25 років.

Ван Ї також виступав з жорсткими заявами, захищаючи політику Китаю щодо Сіньцзяну і Гонконгу. Він підтримував позицію Пекіна щодо Тайваню, наполягаючи на тому, що він є невід'ємною частиною КНР.

У контексті російсько-української війни Ван Ї у 2023 році запропонував мирний план. Однак він викликав неоднозначну реакцію.

У 2025 році Ван Ї знову підтвердив прихильність Китаю «правильній стороні історії» і жорстко відповів на питання про взаємодію з адміністрацією Трампа. Китайський посадовець заявив, що ніхто не зможе одночасно придушувати Пекін і підтримувати з ним хороші відносини.

Компромат

У 2016 році на пресконференції в Оттаві Ван Ї різко відреагував на запитання канадської журналістки про права людини в Китаї. Посадовець замість відповіді звинуватив її в упередженості та зарозумілості. Цей інцидент набув широкого розголосу і став прикладом того, що Ван Ї не витримує критичних питань.

Заяви по Сіньцзяну, де він закликав ігнорувати «плітки» про табори для уйгурів, викликали критику з боку західних ЗМІ та правозахисних організацій. 

Журналісти BBC, які намагалися працювати в Сіньцзяні, повідомляли про стеження і тиск з боку влади. При цьому Ван Ї закликав іноземних спостерігачів «приїжджати і побачити все своїми очима».

У 2023 році на міжнародному форумі тристороннього співробітництва в Циндао, Ван Ї закликав Японію та Південну Корею «пам'ятати про своє коріння» і не прагнути стати «західними країнами».

Деякі спостерігачі розцінили це як спробу підкреслити культурну та історичну єдність Східної Азії під керівництвом Китаю. Тоді як інші розглядали це як зарозумілість і спробу тиску на сусідні країни.

Крім того, його тісні сімейні зв'язки з політичною елітою через тестя Цянь Цзядуна викликали питання про роль кумівства в його просуванні по кар'єрних сходах.