Велислава Петрова-Чамова

Петрова-Чамова Велислава: міністерка закордонних справ Болгарії з 8 травня 2026 року

Велислава Петрова-Чамова - вірусологиня без політичного досвіду, яка отримала посаду очільниці болгарської дипломатії та вже своїми першими заявами спровокувала скандал із Північною Македонією

Біографія

Велислава Ніколаєва Петрова-Чамова народилася 5 червня 1990 року в місті Санданскі, Болгарія.

Освіта

У 18 років Петрова взяла участь у літній науковій програмі Інституту Макса Планка в Геттінгені. Середню освіту Велислава здобула в Національній природничо-математичній гімназії імені академіка Любомира Чакалова в Софії, яку закінчила у 2009 році.

Вищу освіту вона здобувала у Великій Британії. У 2013 році Велислава закінчила Бристольський університет за спеціальністю «Мікробіологія з роком роботи в індустрії» та отримала ступінь бакалавра.

Потім Петрова вступила до аспірантури Кембриджського університету, де працювала на базі Інституту Сенгера - найбільшого центру геномних досліджень у Європі. Інститут надав їй повну стипендію.

У 2017 році Велислава захистила докторську дисертацію з інфекційних захворювань. Під час докторантури вона зосередилася на імуногенетиці та розробила оригінальний метод секвенування генів імуноглобулінів у В-клітинах імунної системи, який згодом був запатентований. За допомогою цього методу їй вдалося охарактеризувати еволюцію антиген-специфічної імунної відповіді під час вірусних інфекцій і вакцинації.

Після захисту дисертації Велислава застосовувала методологію для вивчення імунної відповіді при автоімунних захворюваннях: вона аналізувала окремі імунні клітини пацієнтів із хворобою Крона та виразковим колітом.

Сім'я

Відомості про чоловіка Велислави Петрової-Чамової у відкритих джерелах відсутні. Так само немає інформації про дітей.

Кар'єра

Ще під час докторантури Велислава працювала в Інституті Сенгера над методами секвенування РНК-вірусів в умовах епідемічної загрози та входила до команди, яка аналізувала еволюцію коронавірусу MERS після спалаху в Саудівській Аравії у 2012 році.

Після захисту дисертації Петрова здобула стипендію ректора Кембриджського університету для молодих лідерів у сфері сталого розвитку та глобального здоров'я.

Вона увійшла до експертної групи Кембриджа, яка розробляла стратегії раннього виявлення епідемічних осередків у важкодоступних регіонах Африки. Група створювала мобільні лабораторії на сонячній енергії. У 2019 році Велислава брала участь у польовій місії в Сьєрра-Леоне під час спалаху жовтої гарячки.

Того ж 2019 року Петрова стала головною авторкою статті в журналі Science Immunology, у якій було доведено здатність вірусу кору викликати «імунну амнезію»: вірус стирає імунологічну пам'ять про раніше перенесені захворювання, роблячи організм вразливим до патогенів, з якими він уже стикався.

Це відкриття увійшло до списку 100 найвпливовіших наукових робіт 2019 року та широко висвітлювалося в міжнародних медіа.

Згодом вона працювала консультанткою в Коаліції за інновації для забезпечення готовності до епідемій в Осло, де займалася стратегіями контролю інфекцій, що передаються через переносників. В Агентстві ООН з ВІЛ/СНІДу Петрова входила до команди з інновацій, зосередженої на цифровізації та застосуванні штучного інтелекту в охороні здоров'я.

З кінця 2020 року Велислава обіймала посаду старшої менеджерки в команді з політики охорони здоров'я у Глобальному альянсі з вакцин та імунізації (GAVI). Там вона розробляла інвестиційні стратегії щодо патогенів з епідемічним потенціалом, зокрема під час пандемії COVID-19. З серпня 2020 року до червня 2021 року вона паралельно виконувала обов'язки експертки з оцінки ризику стихійних лих у Групі Світового банку.

Петрова консультувала Всесвітню організацію охорони здоров'я та Світовий банк з питань біотехнологій і управління ризиками. Вона також була провідною експерткою у проєкті Світового банку з оцінки ризику інфекційних захворювань у Болгарії в межах Національної програми зниження ризику стихійних лих на 2021-2025 роки.

У 2021 році Велислава стала фіналісткою конкурсу «Найвидатніші молоді особистості» та представляла Болгарію в категорії «Інновації в медицині» на світовому фіналі в Південно-Африканській Республіці.

У липні та серпні 2021 року партія «Є такий народ» висувала її кандидатуру на посади міністерки охорони здоров'я та міністра освіти, науки й інновацій.

У січні 2022 року Велиславу було призначено заступницею міністра закордонних справ в уряді Петкова. До сфери її відповідальності належали міжнародні організації (ООН, Рада Європи), економічна дипломатія, сприяння розвитку, права людини, двосторонні відносини з країнами Азії та Африки, а також консульські питання.

На цій посаді вона представляла Болгарію на засіданнях Ради ЄС із загальних питань і виконувала функції шерпи на зустрічах Європейської ради. Велислава головувала в Координаційному механізмі з приєднання Болгарії до ОЕСР та брала участь у переговорах з Європейською комісією щодо розширення ЄС і вступу Болгарії до Шенгенської зони. Вона зберігала цю посаду в двох наступних технічних урядах.

З березня 2024 року Петрова працювала головною програмною директоркою Центру майбутніх поколінь (Centre for Future Generations) у Брюсселі. Там вона координувала діяльність організації у сфері європейської політики, приділяючи особливу увагу конкурентоспроможності ЄС, стратегічній автономії у сфері штучного інтелекту та оборонних технологій, а також вибудовуванню партнерств між європейськими інституціями, науковою спільнотою та промисловістю.

8 травня 2026 року Велиславу Петрову-Чамову було призначено міністеркою закордонних справ Болгарії в уряді Румена Радева.

Компромат

Одразу після призначення на посаду очільниці болгарської дипломатії Петрова-Чамова зробила заяву, яка викликала гостру реакцію в Північній Македонії.

У своєму першому публічному висловлюванні, пов'язаному з цією країною, вона використала формулювання «північномакедонці». Македонська громадськість сприймає цей термін як образливий і як спробу поставити під сумнів національну ідентичність.

Виступаючи в Брюсселі, міністерка заявила, що Болгарія зберігає незмінну позицію щодо євроінтеграції Македонії та очікує від Скоп'є «політичної готовності».

«Це вікно для розширення може відкритися найближчими роками, і якщо вони не скористаються цією можливістю, то справді ризикують її втратити», - цитують її слова македонські ЗМІ.

Критики розцінили таку риторику як продовження болгарської політики тиску на Скоп'є в питанні історичної та мовної ідентичності - одного з головних каменів спотикання між двома країнами на шляху Північної Македонії до ЄС.