Віктор Дьйокереш

Дьйокереш Віктор: футболіст збірної Швеції та центральний нападник лондонського «Арсенала»

Дьйокереш Віктор — увійшов до еліти світового футболу завдяки феноменальній результативності в португальському «Спортінгу», де він двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату та отримав «Золоту бутсу»

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра у клубі
Кар’єра у збірній

Біографія

Віктор Ейнар Дьйокереш народився 4 червня 1998 року в місті Стокгольм, Швеція.

Освіта

Футбольний шлях Дьйокереша розпочався у п'ятирічному віці в місцевому клубі «ІФК Аспудден-Теллус». Там він провів близько десяти років, відточуючи базові навички та поступово перетворюючись на перспективного нападника.

У 2013 році, коли Віктору виповнилося чотирнадцять років, він привернув увагу селекціонерів стокгольмської «Броммапойкарни» — клубу з сильною академією, відомою своєю роботою з молоддю.

Перехід до нової системи став для юного футболіста важливим кроком: він опинився в структурі, де індивідуальному розвитку гравців приділяли особливу увагу. Вихованці «Броммапойкарни» регулярно потрапляли до професійного футболу, і Дьйокереш швидко довів, що здатен піти тим самим шляхом.

Він прогресував через юнацькі команди, демонструючи не лише фізичну міць, а й гольове чуття, яке вирізняло його серед однолітків. Уже через два роки після приходу до клубу він отримав шанс дебютувати в дорослому футболі.

Сім’я

Дьйокереш має угорське коріння по лінії діда з боку батька, який емігрував до Швеції. Сам Віктор має подвійне громадянство — Швеції та Угорщини, хоча на міжнародному рівні він із юних років представляв скандинавську країну.

Футбольна традиція в сім'ї передалася від батька: Стефан Дьйокереш у вісімдесятих і дев'яностих роках виступав за «Естерсунд» і «Стугун», граючи на позиції півзахисника. Хоча батько не досяг рівня професійного футболу високого класу, його досвід допоміг сину на ранніх етапах кар'єри.

В особистому житті Віктор довгий час перебував у стосунках зі шведською професійною футболісткою Амандою Нільден. Вони познайомилися ще під час виступів за «Броммапойкарну», і коли в 2018 році Дьйокереш перебрався до англійського «Брайтона», Нільден послідувала за ним, підписавши контракт із жіночою командою «чайок». Їхні стосунки тривали кілька років, доки шляхи пари не розійшлися.

У січні 2024 року португальські ЗМІ повідомили, що Дьйокереш почав зустрічатися з акторкою Інеш Агіар.

Кар’єра у клубі

Професійний дебют Дьйокереша відбувся 8 серпня 2015 року в матчі Супереттан (другий шведський дивізіон) проти «Естерсунда». Він вийшов на заміну наприкінці зустрічі.

Уже через дванадцять днів у грі Кубку Швеції проти «Сільвії» Віктор оформив дубль — свої перші голи за основу «Броммапойкарни». Сезон для клубу склався невдало: команда вилетіла в третій дивізіон, але молодий нападник залишився і допомагав їй повертатися.

Наступного року він забив сім м'ячів і відіграв ключову роль у підвищенні в класі. Справжній прорив стався в сезоні 2017 року: 4 листопада в матчі проти «Єфле» Дьйокереш зробив хет-трик, а за підсумками чемпіонату став найкращим бомбардиром команди. Його 13 голів у 29 матчах допомогли «Броммапойкарні» не лише повернутися в Супереттан, а й оформити перше місце.

На початку 2018 року Дьйокереш перейшов до англійського «Брайтон енд Гоув Альбіон». Сума трансферу становила один мільйон євро. Для шведського футболіста це був величезний крок уперед — клуб Прем'єр-ліги з амбітними планами.

Однак пробитися до основного складу виявилося складніше, ніж передбачалося. Дьйокереш почав з виступів за молодіжну команду, і лише 28 серпня 2018 року дебютував за основу в матчі Кубка ліги проти «Саутгемптона». За півтора року в «Брайтоні» Віктор так і не зіграв жодного матчу в Прем'єр-лізі, що змусило клуб шукати варіанти для його розвитку в орендах.

У липні 2019 року Дьйокереш вирушив до німецького «Санкт-Паулі». У Другій Бундеслізі він провів 26 матчів, забив сім м'ячів і отримав цінний досвід гри в європейському футболі, але цього виявилося недостатньо, щоб переконати тренерський штаб «Брайтона» у своїй готовності до основи.

Наступною зупинкою став валлійський «Свонсі Сіті», куди Віктор вирушив в оренду в жовтні 2020 року. Однак і тут йому не вдалося закріпитися: лише два виходи в стартовому складі з одинадцяти матчів, один гол у Кубку Англії — і в січні 2021 року він повернувся до «Брайтона».

Поворотний момент настав 15 січня 2021 року, коли Дьйокереш вирушив в оренду до «Ковентрі Сіті». У другій половині сезону він забив три м'ячі в 19 матчах Чемпіоншипу, і керівництво «Ковентрі» побачило в ньому лідера. Влітку того ж року клуб викупив права на гравця у «Брайтона» та підписав із ним трирічний контракт.

У «Ковентрі» Дьйокереш нарешті розкрився повною мірою. У сезоні 2021/22 Віктор забив 17 голів у 45 матчах ліги, ставши ключовою фігурою атакуючої лінії. У наступному сезоні його результативність зросла до 21 голу в 46 матчах, що зробило його другим бомбардиром Чемпіоншипу.

Він двічі визнавався гравцем місяця в лізі — в листопаді 2022 року та березні 2023 року. «Ковентрі» фінішував п'ятим і вийшов у плей-оф за право виходу до Прем'єр-ліги, але у фіналі поступився «Лутон Тауну» в серії пенальті. Віктор реалізував свою спробу, але цього виявилося недостатньо. За два з половиною сезони в «Ковентрі» він провів 116 матчів у всіх турнірах, забив 43 голи та віддав 17 гольових передач, перетворившись на одного з найзатребуваніших нападників Чемпіоншипу.

13 липня 2023 року Дьйокереш підписав п'ятирічний контракт із португальським «Спортінгом». Лісабонський клуб заплатив за нього рекордні для себе 20 мільйонів євро плюс чотири мільйони у вигляді бонусів.

Уже в дебютному матчі 12 серпня проти «Візели» Віктор оформив дубль і заявив про себе в новій країні. У вересні він дебютував у єврокубках, забивши гол у матчі Ліги Європи проти «Штурма». 2 листопада Дьйокереш зробив хет-трик у дебютному матчі Кубка португальської ліги, а 19 грудня в грі проти принципового суперника «Порту» забив і віддав гольову передачу.

У січні 2024 року в матчі з «Ешторілом» Віктор оформив чотири асисти. 17 березня відбувся перший хет-трик у чемпіонаті Португалії — у ворота «Боавішти». З вересня по січень Дьйокереш п'ять разів поспіль визнавався найкращим гравцем місяця та найкращим нападником місяця в лізі.

Наприкінці квітня в матчі з «Порту», коли «Спортінг» поступався 0:2, Віктор забив два м'ячі на 87-й і 88-й хвилинах, зберігши команді лідерство в чемпіонаті. 5 травня «Спортінг» математично забезпечив собі 20-й титул чемпіона Португалії, а Дьйокереш завершив сезон із 29 голами, ставши найкращим бомбардиром ліги. Його визнали найкращим гравцем чемпіонату та включили до символічної збірної.

Сезон 2024/25 став для Віктора зоряним. Він розпочав його з двох гольових передач у Суперкубку проти «Порту», а в серпні забив сім м'ячів у чотирьох турах чемпіонату, включаючи хет-трик у ворота «Фаренсе», ставши найрезультативнішим гравцем ліги в XXI столітті після чотирьох турів.

17 вересня він дебютував у Лізі чемпіонів і забив гол «Ліллю». 1 листопада Віктор оформив покер у ворота «Фаренсе». Чотири дні потому він зробив хет-трик у ворота «Манчестер Сіті» в Лізі чемпіонів, ставши другим шведом після Златана Ібрагімовича та першим гравцем «Спортінга», якому це вдалося.

16 грудня Дьйокереш отримав «Золотий м'яч» (Guldbollen) — нагороду найкращому шведському футболісту року. У березні 2025 року, відновившись після травми підколінного сухожилля, він забив два м'ячі «Ешторілу» і став першим гравцем в історії, який вразив ворота всіх суперників у рамках одного сезону чемпіонату Португалії.

27 квітня Віктор оформив другий покер у сезоні у ворота «Боавішти», ставши першим гравцем після Маріо Жардела (сезон 2001/02), який забив понад 35 голів у чемпіонаті.

10 травня, у своєму 100-му матчі за «Спортінг», він віддав гольову передачу в дербі з «Бенфікою», а через тиждень забив переможний гол «Віторії Гімарайнш», який приніс команді другий поспіль титул чемпіона.

З 39 голами Дьйокереш знову став найкращим бомбардиром ліги та отримав другий «Срібний бутс». 25 травня у фіналі Кубка Португалії проти «Бенфіки» він забив з пенальті на 11-й доданій хвилині, зрівнявши рахунок і перевівши гру в додатковий час. «Спортінг» виграв 3:1 і оформив «дубль» — вперше з сезону 2001/02.

26 липня 2025 року Дьйокереш перейшов до лондонського «Арсенала». Сума трансферу з урахуванням бонусів склала 73 мільйони євро, що стало рекордною сумою для шведського футболіста.

Віктор підписав п'ятирічний контракт. 23 серпня, у другому турі Прем'єр-ліги, в матчі проти «Лідс Юнайтед», він забив дебютні два м'ячі за «канонірів», оформивши дубль. У Лізі чемпіонів його перші голи припали на матч загального етапу проти мадридського «Атлетіко» (4:0), де він відзначився двічі.

Кар’єра у збірній

Міжнародна кар'єра Дьйокереша розпочалася на юнацькому рівні. У 2017 році у складі збірної Швеції до 19 років він взяв участь у чемпіонаті Європи в Грузії. На турнірі Віктор проявив себе блискуче: він забивав у кожному з трьох матчів групового етапу — проти Португалії, Чехії та Грузії. Три голи дозволили йому розділити звання найкращого бомбардира змагання.

Доросла кар'єра стартувала 8 січня 2019 року в товариському матчі проти Фінляндії. Дьйокереш вийшов на поле та провів свій перший матч за національну команду. Уже через три дні в поєдинку проти Ісландії він забив свій перший гол за збірну Швеції.

У жовтні 2021 року, після вражаючої серії в Чемпіоншипі, Віктора знову викликали до збірної: цього разу для заміни травмованого Златана Ібрагімовича в матчах відбору на чемпіонат світу проти Косова та Греції. У відбірковому циклі Євро-2024 Дьйокереш уже був ключовим гравцем: він виходив у старті в шести з восьми матчів і забив три голи.

16 листопада 2024 року він відзначився в матчі проти Словаччини (2:1), який дозволив Швеції вийти до дивізіону B Ліги націй. Три дні потому, 19 листопада, Дьйокереш видав феноменальний перформанс: він забив чотири голи у ворота Азербайджану в матчі, що завершився з рахунком 6:0.

Це був його перший хет-трик за збірну, і він став найкращим бомбардиром Ліги націй за підсумками турніру. До 2025 року Дьйокереш міцно закріпився в основі національної команди і став її головною ударною силою.

У березні 2026 року у півфіналі плей-офф за вихід на Чемпіонат світу 2026 року Віктор відзначився хет-триком у ворота збірної України.