Віктор Логачов

Логачов Віктор Сергійович — заступник Генерального прокурора: кар’єра після 2014 року, сімейні активи та деклараційний профіль

Логачов Віктор Сергійович — прокурор системної кар’єри, який пройшов шлях від слідчого районної прокуратури Луганська до заступника Генерального прокурора України. Його професійна біографія тісно пов’язана з трансформацією органів прокуратури після 2014 року — переїздом зі сходу країни до Києва, роботою в столичних прокуратурах та поступовим входженням до вищої управлінської ланки. Паралельно увагу журналістів традиційно привертає структура сімейних активів і концентрація нерухомості на дружині.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Логачов Віктор Сергійович народився 24 вересня 1987 року в Луганську. Його професійний шлях майже повністю збігається з трансформацією української прокуратури після 2014 року — від регіональної служби на сході країни до керівних посад у Києві та обласних прокуратурах.

Більше 15 років працює в органах прокуратури, з них близько десяти — на керівних посадах. Після початку війни переорієнтував кар’єру з Луганської області на столичні структури, де поступово увійшов до кола управлінців середньої та вищої ланки.

Освіта

Віктор Логачов має дві повноцінні вищі освіти, які сформували його як універсального прокурора — з юридичною базою та розумінням економічних процесів.

Першу освіту він здобув у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, який у 2000-х роках був ключовим вишем для підготовки кадрів для правоохоронної та управлінської систем Луганської області. У 2009 році Логачов закінчив університет за спеціальністю «Правознавство». Саме ця освіта дала йому класичну процесуальну підготовку — кримінальне право, кримінальний процес, прокурорський нагляд, слідчу практику. Одразу після завершення навчання він почав роботу в органах прокуратури, без тривалого «періоду адаптації», що свідчить про цілеспрямовану орієнтацію на державну службу.

Другу вищу освіту Логачов отримав у Хмельницькому національному університеті, який у той період активно залучали як майданчик для перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і правоохоронців. У 2012 році він закінчив навчання за спеціальністю «Економіка і підприємництво».

Сім’я

Віктор Логачов одружений. Дружина — Логачова Анна Вікторівна, громадянка України. Подружжя виховує чотирьох дітей: Єлисей Вікторович Логачов — син, Ігнат Вікторович Логачов — син, Платон Вікторович Логачов — син, Єсєнія Вікторівна Логачова — донька. Усі члени родини мають громадянство України.

Згідно з деклараціями, значна частина нерухомого майна родини оформлена на дружину. Йдеться про кілька квартир, частина з яких була набута ще до активної фази кар’єри самого Логачова в органах прокуратури. Формально така структура володіння не виходить за межі законодавства, однак у межах аналітичного перегляду декларацій традиційно привертає увагу — передусім у контексті джерел походження коштів та відповідності доходів часу набуття майна.

Публічно Логачов не акцентує увагу на сімейному житті. У медіапросторі він практично не з’являється в неформальних або іміджевих форматах, дотримуючись закритого стилю комунікації та чіткого розмежування службової діяльності й приватного життя.

Кар'єра

Кар’єра Віктора Логачова в органах прокуратури вибудовувалася поступово й системно. Він належить до категорії прокурорів, які не здійснювали різких кар’єрних ривків, натомість крок за кроком переходили від процесуальної роботи до управлінських функцій.

2009–2012 роки

Початок служби — прокуратура Жовтневого району міста Луганська. Логачов працював слідчим, згодом — старшим слідчим. Саме на цьому етапі він отримав базовий досвід досудового розслідування, процесуального керівництва та роботи з кримінальними провадженнями «польового» рівня.

2012–2014 роки

Після кількох років слідчої роботи перейшов до прокуратури Луганської області, де обіймав посади прокурора та старшого прокурора відділів. Цей період став переходом від суто слідчої функції до наглядової, з розширенням управлінських та координаційних повноважень.

2014–2020 роки

Після початку війни на сході України Логачов переїхав до Києва та продовжив службу у прокуратурі міста Києва. У столиці він пройшов кілька етапів кар’єрного зростання: працював прокурором відділу, згодом очолював підрозділи, відповідальні за нагляд за досудовим розслідуванням, а також обіймав посаду заступника прокурора Подільського району.

Саме цей період став ключовим у формуванні його репутації як «системного» прокурора столичного рівня, здатного працювати в умовах високого навантаження та складних кримінальних проваджень.

2020–2021 роки

Очолив один із відділів Київської міської прокуратури. Посада передбачала не лише процесуальний нагляд, а й управління кадрами, координацію роботи з правоохоронними органами та контроль за резонансними провадженнями.

2021–2025 роки

Керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва — однієї з найбільших за кількістю проваджень і територіальним охопленням у столиці. На цій посаді Логачов фактично закріпився як управлінець, відповідальний за роботу великого колективу та реалізацію загальнодержавних пріоритетів прокуратури на районному рівні.

Липень – грудень 2025 року

Очолював Чернівецьку обласну прокуратуру. Призначення відбулося в межах кадрових рішень після зміни Генерального прокурора і розглядалося як перехідний етап між столичним та загальнонаціональним рівнем управління.

З 11 грудня 2025 року

Призначений на посаду заступника Генерального прокурора України, що стало логічним продовженням багаторічної служби в органах прокуратури та роботи на керівних посадах.

За час служби неодноразово заохочувався керівництвом Офісу Генерального прокурора, нагороджений нагрудним знаком «За сумлінну службу в органах прокуратури».

Компромат

Прямих кримінальних проваджень або вироків, де фігурував би сам Віктор Логачов, у відкритих джерелах немає.

Водночас його перебування на посаді керівника Чернівецької обласної прокуратури припало на період загального суспільного загострення довіри до прокуратури після «інвалідного скандалу» в Хмельницькій області, де десятки прокурорів отримали сумнівні статуси інвалідності.

Окремо в публічному просторі з’являлися матеріали з жорсткою критикою правоохоронних структур Буковини, в яких фігурувало керівництво обласної прокуратури, зокрема й Логачов. Ці публікації не мали процесуального продовження, однак сформували негативний інформаційний фон.

Також увагу журналістів традиційно привертає масив нерухомості, оформлений на дружину, а також давні об’єкти, набуті у 1990-х — початку 2000-х років, джерела фінансування яких складно відстежити за нинішніми деклараційними даними.

Декларація

Фінансовий і майновий профіль Віктора Логачова загалом виглядає стримано, без ознак великого бізнесу чи надмірних активів. Водночас структура володіння майном — із концентрацією нерухомості на дружині та частковою власністю дітей — традиційно привертає увагу під час аналізу декларацій прокурорів.

Родина Логачових володіє кількома об’єктами нерухомості, більшість з яких були набуті до активної управлінської фази кар’єри самого Логачова.

Ключовим об’єктом є квартира площею 106 м², набута у 2016 році. Вона оформлена у спільній частковій власності між самим Віктором Логачовим, його дружиною та трьома синами — кожен володіє по 20%. Така модель розподілу часток, зокрема із залученням дітей, є законною, хоча й не надто поширеною, і зазвичай розглядається як спосіб фіксації сімейного характеру майна.

Окремо задекларовані дві квартири, що належать дружині — Анні Логачовій: квартира площею 42 м², набута у 2008 році, квартира площею 37 м², набута ще у 2004 році.

Обидва об’єкти були придбані задовго до призначення Логачова на керівні посади у столиці, що формально знижує ризики їхнього зв’язку з державною службою.

Також у декларації зазначені: офісне приміщення площею 43 м², оформлене у спільній частковій власності дружини та третьої особи; квартира площею 74 м², також у спільній власності дружини та іншого співвласника; квартира площею 43 м², набута ще у 1997 році, яка перебуває у спільній власності Віктора Логачова та його батьків.

Об’єктів незавершеного будівництва декларація не містить. Транспортні засоби, коштовні предмети, цінні папери, корпоративні права чи бізнес-активи не задекларовані

Основним джерелом доходу Віктора Логачова є заробітна плата в органах прокуратури. За звітний рік він задекларував 1 449 060 грн — грошове забезпечення від Київської міської прокуратури, 4 200 грн — виплати від профспілки працівників державних установ. Інших джерел доходів — дивідендів, підприємницької діяльності або гонорарів — не вказано.

У готівці Віктор Логачов задекларував 34 500 доларів США, що є типовим показником для чиновника його рівня і не виходить за межі офіційних доходів за кілька років служби.

Кредити, позики, іпотеки чи інші фінансові зобов’язання у декларації відсутні, так само як і великі одноразові видатки або правочини.