Віктор Скрипник

Скрипник Віктор Анатолійович: український ексфутболіст і тренер луганської «Зорі»

Скрипник Віктор Анатолійович — очоливши у 2014 році бременський «Вердер», став першим українським головним тренером у Бундеслізі

Біографія

Віктор Анатолійович Скрипник народився 19 листопада 1969 року в місті Самар (тоді Новомосковськ) Дніпропетровської області, Україна.

Освіта

Професійна освіта Скрипника пов'язана з тренерською діяльністю: у 2007 році він отримав тренерську ліцензію УЄФА категорії А, яка дозволяла йому працювати з командами Бундесліги.

Спочатку Віктор отримав тренерську ліцензію категорії А в Києві, проте в Німеччині вона не була визнана. Тому довелося пройти навчання заново. Спочатку він здобув ліцензію категорії B, що дає право тренувати дитячі команди, а потім — вищу категорію, що відкрила шлях до професійної тренерської кар'єри.

Сім'я

Віктор Скрипник одружений на Ліані. За професією вона лікарка. У пари двоє дітей — син Владислав і дочка Ліана.

Кар'єра футболіста

Наприкінці 1989 року Віктор дебютував у професійному футболі у складі запорізького «Металурга». За цей клуб у чемпіонаті СРСР він провів 25 матчів, демонструючи впевнену гру на позиції лівого захисника. 

Після розпаду Радянського Союзу «Металург» продовжив виступи в українській Вищій лізі. Скрипник залишався гравцем основного складу до 1994 року.

Потім Віктор перейшов до «Дніпра». За два сезони він провів 64 матчі та забив 16 голів, що для захисника було дивовижним показником. Його впевнена гра привернула увагу тренера Бернда Штанге, який у 1995-1996 роках керував «Дніпром». 

Саме німецький фахівець порекомендував Скрипника бременському «Вердеру». У 1996 році відбувся трансфер за 1,5 мільйона німецьких марок. У «Вердері» Віктор провів понад шість сезонів, ставши ключовим гравцем команди. 

Він зіграв 138 матчів у Бундеслізі, 16 — у Кубку Німеччини та 6 — у єврокубках. Наперекір часті травми, які вибивали його зі складу, український футболіст завоював любов уболівальників завдяки своїй відданості клубу і скромному характеру. 

Одним з яскравих моментів його кар'єри став матч 1 травня 2004 року проти «Гамбурга». Вболівальники скандували його ім'я, вимагаючи, щоб він пробив пенальті. Скрипник реалізував одинадцятиметровий, забивши свій останній гол за «Вердер» у переможному матчі з рахунком 6:0. У тому ж сезоні він завершив кар'єру гравця, завоювавши з клубом чемпіонський титул і Кубок Німеччини.

Всього в чемпіонаті України Скрипник провів 122 матчі та забив 19 голів, а в Німеччині — 138 матчів і 7 голів. Його кар'єра була відзначена титулом кращого лівого захисника України 2002 року за версією газети «Команда», а також чемпіонством Німеччини й двома Кубками Німеччини (1999, 2004).

Кар'єра в збірній

Віктор дебютував за збірну України 7 вересня 1994 року в матчі проти Литви, який завершився поразкою 0:2. За національну команду він провів 24 матчі, забивши два голи. 

Перший м'яч був забитий 11 жовтня 1995 року в Любляні в грі проти Словенії (2:3) в рамках кваліфікації до чемпіонату Європи 1996 року. Другий гол припав на товариський матч проти Литви 13 серпня 1996 року в Києві, в якому Україна перемогла з рахунком 5:2. 

Попри скромну кількість голів, Скрипник був важливим гравцем для збірної, демонструючи надійність в обороні.

Тренерська кар'єра

Після завершення ігрової кар'єри у 2004 році Віктор Скрипник залишився в структурі «Вердера», почавши тренерську діяльність у футбольній академії клубу. 

З 2004 по 2005 рік він працював помічником тренера команди U-15, потім тренував третю команду клубу та молодіжні склади U-16 та U-18. У 2013 році він очолив «Вердер II» — команду дублерів, яка виступала в Регіональній лізі Північ.

25 жовтня 2014 року Скрипник був призначений головним тренером основного складу «Вердера». На той момент команда перебувала на останньому місці в Бундеслізі, але під керівництвом Скрипника вона завершила сезон на 10-й позиції. 

Його дебютний матч в якості головного тренера завершився перемогою в Кубку Німеччини над «Кемніцером» (2:0), а в тому розіграші турніру «Вердер» дійшов до півфіналу. 

У листопаді 2014 року клуб продовжив контракт зі Скрипником до 2017 року. Однак у сезоні 2016/17, після трьох поразок на старті, включаючи розгром від «Боруссії» Менхенгладбах (1:4), він був звільнений у вересні 2016 року. Попри це, сезон 2014/15 приніс йому звання тренера року в Бундеслізі за версією Transfermarkt.

У липні 2018 року Скрипник очолив латвійський клуб «Рига», з яким вже в жовтні того ж року виграв Кубок країни, а через два тижні — чемпіонат, оформивши «золотий дубль». За ці досягнення він був визнаний тренером року в Латвії. У лютому 2019 року він покинув клуб.

Влітку 2019 року Скрипник став головним тренером луганської «Зорі». У дебютному сезоні він привів команду до бронзових медалей чемпіонату України.

У сезоні 2020/21 «Зоря» під його керівництвом грала в Лізі Європи УЄФА і Лізі конференцій. Його робота була відзначена званням кращого тренера сезону УПЛ 2019/20 і кращого тренера місяця у вересні 2021 року. 

У червні 2022 року Скрипник очолив полтавську «Ворсклу», а в грудні 2023 року став тренером «Металіста 1925». Його робота в Харкові завершилася відставкою 26 липня 2024 року. 16 червня 2025 року він повернувся до «Зорі».

Скандали

У сезоні 2019/20, коли Скрипник тренував «Зорю», вболівальники та ЗМІ критикували команду за недостатньо активну гру у вирішальному матчі проти «Десни» (1:1). Цей результат позбавив «Зорю» другого місця в чемпіонаті України. Деякі експерти пов'язували це з тактичними рішеннями Скрипника, які вважали надмірно обережними.

Влітку 2020 року в ЗМІ активно обговорювалася можлива відставка Скрипника з «Зорі» через розбіжності з президентом клубу Євгеном Геллером з питань трансферної політики. Подейкували, що Геллер хотів замінити Скрипника на більш поступливого Дмитра Михайленка, а самого Віктора сватали в «Дніпро-1». Однак чутки не підтвердилися, і Скрипник продовжив роботу з «Зорею».