Віктор Трегубов

Трегубов Віктор Аркадійович: речник Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» з 2025 року

Трегубов Віктор Аркадійович — пройшов шлях від студентського блогера до кадрового офіцера ЗСУ і одного з найбільш впізнаваних військових речників країни

Біографія

Віктор Аркадійович Трегубов народився 5 лютого 1985 року в Києві, Україна

Освіта

Після школи Трегубов вступив до Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він обрав спеціальність «Міжнародна журналістика» і завершив навчання у 2007 році. Віктор також здобув філософську освіту за спеціалізацією «соціальна філософія».

У 2017 році Трегубов закінчив богословське відділення філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, де спеціалізувався на історії Візантії.

Сім'я 

Дружину Віктора звуть Юлія. У шлюбі вони з березня 2011 року. Юлія працює в організації MotoHelp, а також у компанії Wargaming.net. За освітою вона технолог. З 1998 по 2003 рік вона вивчала технологію та конструювання швейних виробів у Київському національному університеті технологій та дизайну.

У родині виховується дитина дружини від першого шлюбу. Сам Трегубов в одному з інтерв'ю наголошував, що не вважає таку сім'ю неповноцінною, посилаючись і на власний досвід дорослішання без батька.

Кар'єра

Журналістська діяльність Трегубова розпочалася ще у студентські роки. У 2004 році він, тоді ще студент інституту журналістики, взяв участь у подіях Помаранчевої революції. Цей досвід і підштовхнув його до роботи в медіа.

Віктор став політичним та міжнародно-політичним оглядачем. Він співпрацював із виданнями «Вечірні Вісті», «Економічні відомості», «Газета 24», журналом «Главред» та газетою «Дзеркало тижня». Крім цього, Трегубов писав для сайту «Слово і Діло» та журналу «Фокус», а також публікувався в англомовному виданні Atlantic Council.

Паралельно з журналістикою Віктор якийсь час працював в ігровій індустрії. Він був сценаристом у київській студії Corridasoft, а згодом займався внутрішніми комунікаціями в компанії Wargaming. Інтерес до комп'ютерних ігор у нього зародився ще у шкільні роки, коли він публікувався в журналі «Мой компьютер игровой».

У 2013 році Трегубов брав участь у Революції гідності, а у 2015 році добровольцем пішов служити до ЗСУ. Щоправда, не з першої спроби. Спочатку йому відмовили, але пізніше все ж зателефонували і призвали.

Розпочав службу Віктор і служив до 2016 року, брав участь у бойових діях на сході України і був відзначений грамотами Антитерористичного центру, командування та двох частин Сил спеціальних операцій України. Після демобілізації Віктор залишився старшим лейтенантом запасу.

У лютому 2017 року Трегубов очолив інтернет-видання «Петро і Мазепа». Під його керівництвом ресурс публікував розслідування про вплив Московського патріархату на українські єпархії. Пізніше ця тема стане однією з ключових у публічних виступах самого Віктора.

У 2018 році він разом із Юрієм Гудименком, Антоном Швецем, Ігорем Щедріним та Олександром Нойнецем заснував політичну партію «Демократична Сокира», увійшовши до її політради і відповідаючи за ідеологічну роботу. Того ж року Трегубов став ведучим телепрограми «БлогПост» на 5 каналі.

Наприкінці серпня 2019 року Віктор залишив посаду головного редактора «Петра і Мазепи». Через рік Трегубов став співзасновником і бенефіціаром ІТ-фірми «Демократія 2.0». У 2020 році він балотувався до Київської міської ради 9 скликання від «Демократичної Сокири», проте обраний не був.

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року життя Трегубова знову змінилося. Момент початку війни застав його в Литві. Дізнавшись про напад, Віктор негайно вирушив назад до Києва і знову став військовослужбовцем. Йому присвоїли звання капітана, а у квітні 2023 року — майора.

У грудні 2022 року Трегубов опинився в центрі медійного скандалу. Він публічно засумнівався в біографії письменника Доржа Бату (справжнє ім'я — Андрій Васильєв), заявивши, що той ніколи не працював у NASA.

Віктор провів власне розслідування, включно з пошуком за фотографіями, і стверджував, що використані автором деталі біографії — вигадані. Пізніше агентство NASA підтвердило на запит Бі-бі-сі, що Васильєв справді не був штатним співробітником. Хоча співпрацював з одним із підрядників агентства у 2013–2016 роках. Після цієї історії видавництво «Старий Лев» розірвало контракт із письменником.

Упродовж 2022–2025 років Трегубов поєднував службу з публічною експертною діяльністю. Віктор коментував ситуацію на фронті, брав участь в аналітичних програмах і телемарафоні «Єдині новини». У 2025 році він обійняв посаду речника Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Віктор регулярно виступає з роз'ясненнями щодо ситуації на фронті від імені військового командування.

Завдяки богословській освіті він багато років виступає як один із небагатьох журналістів, здатних професійно аналізувати процеси навколо автокефалії та витіснення Московського патріархату з України. Трегубов послідовно підтримував передачу Києво-Печерської та Почаївської лавр під контроль держави.

Трегубов є співавтором книги «Наш Крим. Неросійські історії українського півострова», виданої Інститутом національної пам'яті, а також збірки оповідань «14 друзів хунти», до якої увійшли історії учасників війни на сході України, волонтерів і переселенців.