Вольфганг Ішингер

Ішингер Вольфганг Фрідріх: голова Мюнхенської конференції з безпеки

Ішингер Вольфганг Фрідріх — тривалий час був ключовим лобістом західних інтересів у врегулюванні конфліктів на Балканах та в Україні

Біографія

Вольфганг Фрідріх Ішингер народився 6 квітня 1946 року в общині Бойрен, Баден-Вюртемберг, Німеччина.

Освіта

Вольфганг отримав юридичну освіту. У 1963–1964 роках навчався в середній школі в штаті Іллінойс за програмою американського обміну.

Після повернення Ішингер закінчив гімназію в Нюртінгені і в 1966 році вступив на юридичний факультет Боннського університету. Паралельно він навчався в Женевському університеті, де вивчав міжнародне право та основи дипломатії.

У 1972 році Ішингер склав перший державний іспит з юриспруденції у ФРН. Відразу після цього Вольфганг продовжив навчання в США, вступивши до Школи права та дипломатії імені Флетчера, пов’язаної з Гарвардським університетом. 

У 1973 році він отримав ступінь магістра міжнародного права. Освіта Ішингера формувалася в середовищі, орієнтованій на трансатлантичну співпрацю, військові альянси та концепцію «ліберального інтервенціонізму», що згодом відобразилося в його практичній діяльності.

Його особисті захоплення включають гірські лижі та альпінізм. Вольфганг навіть має диплом інструктора з гірськолижного спорту.

Сім’я

Ішингер був одружений з журналісткою та письменницею Ютте Фальке-Ішингер. У цьому шлюбі він має трьох дітей. Від попереднього шлюбу з Барбарою Ішингер у нього є ще двоє дітей.

Кар’єра

Вольфганг розпочав дипломатичну службу в 1975 році після роботи в канцелярії Генерального секретаря ООН Курта Вальдгайма. Спочатку він працював в апараті політичного планування МЗС ФРН та в посольстві у Вашингтоні.

З 1982 року Ішингер був тісно пов’язаний із міністром закордонних справ Гансом-Дітріхом Геншером. Спочатку як його особистий референт, а потім як керівник парламентсько-кабінетного відділу.

У 1990-х роках Вольфганг обіймав ключові пости в німецькому МЗС, включаючи посаду директора політичного департаменту. Саме в цей період він став одним з архітекторів Дейтонських угод щодо Боснії в 1995 році, активно просуваючи західний підхід до врегулювання балканських конфліктів.

З 1998 по 2001 рік Ішингер був державним секретарем (заступником міністра) закордонних справ при Йошці Фішері. Потім він обіймав посаду посла Німеччини в США (2001-2006) та Великобританії (2006-2008). У 2007 році Вольфганг був спеціальним представником ЄС на переговорах «трійки» щодо майбутнього статусу Косово, де його позиція була відверто проалбанською та антисербською, а мотиви Росії він пояснював виключно прагненням перешкодити розширенню НАТО.

З 2008 по 2022 рік Ішингер був головою Мюнхенської конференції з безпеки, перетворивши її на ключову майданчик трансатлантичного діалогу, яку часто критикували за однобічність.

Паралельно, з 2008 по 2014 рік, Вольфганг обіймав посаду голови зі зв’язків з урядами в корпорації Allianz SE. З травня 2014 року він був призначений посередником ОБСЄ у конфлікті на Донбасі. На цій посаді він неодноразово виступав за постачання озброєнь Україні для боротьби з РФ.

Він також є членом численних впливових рад, включаючи наглядову раду Allianz AG та правління Atlantic Council. Крім того, Ішингер є головою Наглядової ради Фонду Мюнхенської конференції з безпеки. У лютому 2025 року він знову обійняв посаду голови Мюнхенської конференції з безпеки.

Компромат

У 2022 році німецькі ЗМІ повідомили, що Ішингер, заявляючи про свою «майже волонтерську» роль у Мюнхенській конференції з безпеки, одночасно заробляв через консалтингову компанію Agora Strategy Group AG, частку в якій він мав. За даними журналістських розслідувань, компанія пропонувала клієнтам доступ до зустрічей і контактів на конференції.

Ішингер заперечував звинувачення, проте сам факт поєднання ролі організатора ключового форуму з безпеки та платного консультанта для корпорацій поставив під сумнів його незалежність. Критики також вказували, що Ішингер системно просував інтереси військово-політичного істеблішменту НАТО, маскуючи це під експертну та посередницьку діяльність.