Володимир Алєксєєв

Алєксєєв Володимир Степанович: перший заступник начальника Головного управління розвідки Генерального штабу ЗС Росії

Володимир Степанович Алєксєєв — уродженець Вінницької області, який створив і курував ПВК «Вагнер», забезпечував розвідувальними даними ракетні удари по Україні

Біографія

Володимир Степанович Алєксєєв народився 24 квітня 1961 року в селі Голодьки Хмільницького району Вінницької області України.

Освіта

Після закінчення середньої школи Алєксєєв вступив до Рязанського повітрянодесантного училища. Він закінчив його у 1984 році та отримав військову спеціальність десантника.

Сім'я

ЗМІ називають ім'я дружини Алєксєєва — Галина. За деякими даними, під час замаху в лютому 2026 року саме вона надала генералу першу допомогу.

За інформацією українських журналістів, Алєксєєв мав коханку — російську пропагандистку та «воєнкора» Ірину Куксенкову, яка працює на російському «Першому каналі».

Кар'єра

Військову кар'єру Алєксєєв побудував у радянській, а потім російській армії майже за сорок років. Він обіймав посаду начальника розвідувального управління Московського військового округу, а потім перейшов на аналогічну посаду на Далекому Сході.

Згодом Алєксєєва перевели до центрального апарату Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Росії. Тут до 2011 року він очолював 14-те управління ГРУ.

У 2011 році Алєксєєв став начальником штабу та першим заступником начальника Головного управління Генштабу. Його безпосереднім керівником до 2016 року був генерал Ігор Сергун. За останнього ГРУ розробило операцію з анексії українського Криму у 2014 році.

Коли Росія розпочала гібридну війну проти України, Алєксєєв курував створення приватної військової компанії «Вагнер». Наприкінці 2014 року найманці ПВК почали діяти проти українських сил на Донбасі.

Після підписання Мінських угод у лютому 2015 року Москва взялася за вибудовування підконтрольної «вертикалі влади» на окупованих територіях. Тоді ж були вбиті польові командири так званих «ЛНР» і «ДНР»: Олексій Мозговий, Павло Дрьомов та Олександр Бєднов. Їхню загибель пов'язують із найманцями «Вагнера».

Під час російського вторгнення в Сирію Алєксєєв відповідав за дії військової розвідки, зокрема за розвідувальний супровід авіаударів, під які потрапляли й цивільні об'єкти. У 2017 році указом Путіна йому присвоїли звання Героя Російської Федерації.

Служба Алєксєєва у ГРУ збігається в часі з кількома операціями, які пов'язують із цим відомством: кібератакою на Національний комітет Демократичної партії США у 2016 році та отруєнням колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля у британському Солсбері у 2018 році.

Європейський Союз вважає Алєксєєва одним із керівників операції проти Скрипаля та називає його відповідальним за перевезення бойової отруйної речовини «Новічок» до Великої Британії.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році готувалося під керівництвом начальника ГРУ Ігоря Костюкова. Але, за даними The New York Times, саме Алєксєєв був одним із провідних офіцерів, які постачали Кремлю розвідувальні дані для цього вторгнення.

У перші дні війни, зокрема під час наступу на Харків, брали участь і проксі-формування, створені під контролем Алєксєєва за зразком «Вагнера». Навесні 2022 року під час облоги Маріуполя Алєксєєв був старшим представником російської сторони на переговорах щодо долі українських військових, оточених на «Азовсталі».

У червні 2023 року, під час заколоту Євгена Пригожина, найманці «Вагнера» захопили штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону. У цей час там перебував Алєксєєв разом із заступником міністра оборони Юнус-Беком Євкуровим.

Публічно Алєксєєв назвав дії заколотників ударом у спину країні та президенту і спробою державного перевороту. Однак під час особистої зустрічі з Пригожиним він поводився значно стриманіше.

На вимогу заколотника видати йому начальника Генштабу Валерія Герасимова та міністра оборони Сергія Шойгу Алєксєєв коротко відповів: «забирайте». Після заколоту, за даними журналістів-розслідувачів, Алєксєєв став куратором нового приватного військового формування — ПВК «Редут».

6 лютого 2026 року на Алєксєєва було скоєно замах біля його будинку в Москві. Невідомий чатував на генерала в під'їзді та відкрив по ньому вогонь, коли той вийшов із квартири. Генерал дістав поранення руки та ноги, намагався відбиватися і був поранений також у груди або живіт.

Через три дні ФСБ відзвітувала про затримання підозрюваних: стрільцем назвали Любомира Корбу, якого затримали в Дубаї та одразу ж видали російській стороні. Його спільниками нібито були москвичі Віктор Васін та Зінаїда Серебрицька. За версією ФСБ, Корбу завербувала СБУ за сприяння польських спецслужб, що стало офіційним обґрунтуванням для російської влади пов'язати замах із Києвом.

Українська сторона причетність до замаху заперечує. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ не має стосунку до цього епізоду, і не виключив, що йдеться про внутрішні розбірки в російських силових структурах.

Частина західних джерел також сумнівається в українському сліді та пов'язує напад із внутрішніми конфліктами, зокрема з роллю Алєксєєва у придушенні заколоту Пригожина.

Компромат

За даними української військової розвідки, саме Алєксєєв відповідав за розвідувальне забезпечення авіаційних і ракетних ударів по території України, зокрема ударів по цивільній інфраструктурі.

Йому також приписують організацію фіктивних «референдумів» на окупованих територіях, зокрема спробу створення так званої «Херсонської народної республіки».

Командир полку «Азов» Денис Прокопенко заявляв, що під час переговорів про евакуацію гарнізону з «Азовсталі» Алєксєєв особисто обіцяв українській стороні дотримання Женевських конвенцій і нормальне поводження з полоненими.

Українські військові як жест довіри передали росіянам трьох полонених, які отримали харчування та медичну допомогу. За словами Прокопенка, цих обіцянок Алєксєєв не дотримався. Українські військовослужбовці, які потрапили в полон на «Азовсталі», згодом зазнавали систематичних катувань.

За даними журналістів видання Insider, серед проксі-сил, сформованих під контролем Алєксєєва в перші дні вторгнення, був і загін, який мав перебувати в Києві та ліквідувати президента України Володимира Зеленського.

Колишній нардеп-утікач Олег Царьов публічно підтверджував особисту участь Алєксєєва у плануванні ключових операцій проти України. За його словами, практично немає жодної значущої події, пов'язаної з російським вторгненням в Україну, до якої Алєксєєв не мав би стосунку.

За твердженням російського терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна, саме Алєксєєв віддавав накази про ліквідацію непідконтрольних Москві польових командирів самопроголошених «ЛНР» і «ДНР» руками вагнерівців.

Алєксєєв також курував російську бригаду «Еспаньйола», яку викрили в наркоторгівлі, крадіжках та численних інших злочинах. Зрештою її розформували, а її командира, за даними окремих джерел, убили нібито співробітники ФСБ.