Володимир Нестеренко

Нестеренко Володимир Олександрович: міський голова Гадяча Полтавської області з жовтня 2015 року

Нестеренко Володимир Олександрович — саботував декомунізацію, ігнорував вдів загиблих військових і підвищив собі зарплату у воєнний час

Біографія

Володимир Олександрович Нестеренко народився 15 листопада 1963 року в селі Римарівка Гадяцького району Полтавської області, Україна.

Освіта

Нестеренко здобув вищу освіту в Полтавському інженерно-будівельному інституті.

Сім'я

Володимир одружений. Його дружину звати Любов Нестеренко. Вона займається підприємницькою діяльністю. Їй належить ТОВ «Ілма» (будівництво житлових і нежитлових споруд). У подружжя є донька.

Кар'єра

Трудову діяльність Нестеренко розпочав у будівельній галузі. З 1990 по 2000 рік він працював виконавцем робіт у ВАТ «Гадяцька ПМК-66». У червні 2000 року Володимир очолив це підприємство.

На цій посаді він залишався до 2003 року. Після цього Володимир перейшов на посаду директора державного підприємства «Атекс». У 2007 році Нестеренко став директором приватного підприємства «Будівельник».

У листопаді 2010 року він обійняв посаду першого заступника міського голови Гадяча з питань діяльності виконавчих органів ради. У жовтні 2015 року Нестеренко балотувався на посаду міського голови від партії «Блок Петра Порошенка “Солідарність”». За результатами виборів Володимир здобув перемогу, набравши 33,38% голосів, тобто 2391 голос з 7421 проголосованого при явці 42,6%.

На місцевих виборах у жовтні 2020 року він переобрався вже від політичної партії «Довіра». Цього разу Володимира підтримали 3954 виборці (або 58,9%). Найближчий конкурент Антон Шульга отримав лише 16,8%.

Компромат

У грудні 2016 року стало відомо, що міська рада Гадяча під керівництвом Нестеренка закупила через систему «Прозорро» легковий автомобіль Toyota Camry Comfort вартістю 703 тисячі гривень.

Придбання здійснили у дніпропетровської фірми «Алмаз Мотор, ЛТД». Автомобіль належить до бізнес-класу й оснащений автоматичною коробкою передач, двозонним клімат-контролем, підігрівом сидінь і шістьма подушками безпеки. Закупівля викликала резонанс з огляду на ціну автомобіля, сплачену з місцевого бюджету.

Наприкінці 2021 року регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар публічно охарактеризував Гадяч як єдине місто не лише в області, а й в усій Україні, де перейменування вулиць і площ відповідно до закону про декомунізацію так і не було доведено до кінця.

За його словами, у місті станом на кінець 2021 року залишалося понад 30 незаконних топонімів - вулиці Дзержинського, Крупської, Свердлова та інші. Пустовгар заявив, що УІНП упродовж півтора року вживав спроб подолати саботаж з боку міського голови.

Інститут розробив пропозиції щодо кожного топоніма з варіантами нових назв, однак Нестеренко фактично ігнорував ці ініціативи. Пустовгар висловив сподівання на реакцію правоохоронних органів, які мали відреагувати на бездіяльність мера.

У січні 2024 року вдови загиблих українських військових прийшли на прийом до Нестеренка з питанням про Алею пам'яті — меморіал на честь захисників міста.

З'ясувалося, що ескізи проєкту, передані вдовами двома місяцями раніше, так і не були розглянуті міською владою. Нестеренко послався на «бюрократичні процедури» та відсутність вільних коштів на будівництво меморіалу.

При цьому він заявив, що до міста нібито надійшли заявки від «окремих містян» на проведення тендера з виготовлення пам'ятного знака, однак відмовився називати імена цих людей.

Порядок денний 46-ї чергової сесії міськради, підписаний ним же, не містив пункту про Алею пам'яті. Натомість включав питання, здебільшого пов'язані з розподілом землі. Місцеві ЗМІ, що висвітлювали інцидент, охарактеризували поведінку Нестеренка на зустрічі з вдовами як свідомий прояв неповаги.

У листопаді 2024 року міська рада Гадяча проголосувала за встановлення умов оплати праці міського голови на 2025 рік. Згідно з ухваленим рішенням, середньомісячний дохід Нестеренка з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань має становити 80 тисяч гривень на місяць.

Це рішення викликало суспільне обурення на тлі того, що в державному бюджеті на 2025 рік мінімальна заробітна плата була збережена на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум для працездатних — 3028 гривень на місяць.

Критики зазначили, що зекономлені громадою кошти були спрямовані не на допомогу військовим, переселенцям або соціально незахищеним категоріям населення, а на підвищення винагороди міського голови.

Декларація

У березні 2026 року Володимир Нестеренко подав електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

У міського голови в Гадячі та районі є значний обсяг нерухомості. Він володіє житловим будинком площею 124,3 кв. м, а також житловим будинком садибного типу площею 328,4 кв. м. Крім того, Володимиру належать нежитлове приміщення площею 108 кв. м і гараж площею 23,7 кв. м.

У частковій спільній власності Нестеренко володіє нежитловою будівлею площею 377,3 кв. м. Йому належать шість земельних ділянок загальною площею 3866 кв. м. Ще дві ділянки площею 180 кв. м і 55 кв. м Владимир орендує.

Любов Нестеренко володіє земельною ділянкою площею 965 кв. м у селі Червоний Кут, гаражем площею 29,1 кв. м у Гадячі, земельною ділянкою площею 30 кв. м у Гадячі, та квартирою площею 45,2 кв. м у Києві.

Також їй належать два автомобілі: легковий Volkswagen Polo 1.4 2004 року випуску та вантажний Citroën Berlingo 2002 року випуску.

У 2025 році Нестеренко отримав зарплату у виконкомі міськради в розмірі 975 тисяч гривень. Ще 263 тисячі гривень він зазначив як пенсію. Дохід Любові Нестеренко від підприємницької діяльності склав 43 тисячі гривень, а її пенсія — 38,5 тисячі гривень. Готівкою у Володимира було 400 тисяч гривень.