Жозе Моурінью

Моурінью Жозе: головний тренер «Реала Мадрид» із липня 2026 року

Жозе Моурінью — один із найтитулованіших тренерів в історії, який вигравав чемпіонати чотирьох країн і двічі здобував трофей Ліги чемпіонів із різними клубами

Біографія

Жозе Маріу душ Сантуш Моурінью Фелікс народився 26 січня 1963 року в місті Сетубал, Португалія.

Освіта

Із дитинства Моурінью хотів займатися футболом, але у випускному класі школи Жозе провалив іспит із математики, через що не зміг вчасно вступити до інституту фізичного виховання, куди планував вступати.

Мати відправила його до бізнес-школи, але там Моурінью протримався лише один день. За легендою, він заявив, що в навчальному закладі потрібно носити піджак із краваткою, а йому до душі лише спортивні костюми.

Рік Жозе провів, допомагаючи батькові, а потім усе ж вступив до Інституту фізичного виховання при Лісабонському технічному університеті, де протягом п’яти років вивчав спортивну науку.

Пізніше Моурінью пройшов курси, організовані футбольними асоціаціями Англії та Шотландії, де на нього звернув увагу тренер збірної Шотландії Енді Роксбург. Уже тоді Жозе прагнув переглянути роль тренера, поєднуючи тактичну підготовку з психологічними та мотиваційними методами.

Сім’я

Батько Моурінью, Феліш, був футбольним воротарем, а потім тренером. Моурінью-старший виступав за «Белененсеш» і «Віторію Сетубал», зіграв один матч за збірну Португалії, а згодом працював тренером і клубним функціонером. Він помер у 2017 році. Мати, Марія Жулія Карражола душ Сантуш, працювала вчителькою початкової школи.

Із майбутньою дружиною Жозе познайомився ще підлітком у Сетубалі. Матильда Фарія родом з Анголи. У 1989 році вони одружилися.

У пари двоє дітей: донька Матильда народилася 1996 року, а син Жозе Маріу-молодший — 2000-го.

Кар’єра

Як футболіст Моурінью особливих успіхів не досяг. Він грав на позиції півзахисника за молодіжні та дорослі команди «Ріу-Аве», «Белененсеша», «Сезімбри» та «Комерсіу-і-Індастрії». Але, не маючи даних для професійної кар’єри, у 24 роки Жозе вирішив стати тренером.

Шлях у тренерську професію Моурінью розпочав не із самостійної роботи, а з посади перекладача. У 1992 році він перекладав із португальської та іспанської на англійську для Боббі Робсона, який спочатку тренував «Спортінг», потім «Порту» та «Барселону».

Поступово Жозе перейшов від перекладу до повноцінної тренерської роботи. У «Барселоні» Моурінью також працював асистентом Луї ван Гала, який дозволив йому тренувати дублювальний склад клубу.

Самостійну кар’єру Моурінью розпочав у 2000 році в «Бенфіці». Однак пропрацював там лише кілька місяців і залишив клуб після конфлікту з керівництвом через продовження контракту. Наступним клубом стала «Уніан Лейрія», а в січні 2002 року Моурінью очолив «Порту».

Саме там він досяг першого великого успіху. У сезоні 2002/03 «Порту» виграв чемпіонат Португалії, Кубок країни та Кубок УЄФА, а наступного сезону повторив перемогу в чемпіонаті й виграв Лігу чемпіонів, обігравши у фіналі «Монако».

У 2004 році Моурінью очолив «Челсі», де на першій же пресконференції назвав себе «особливим» (the Special One), що й закріпилося за ним як прізвисько.

На чолі лондонського клубу португалець двічі поспіль виграв чемпіонат Англії (2004/05 і 2005/06), встановивши рекорд за кількістю набраних очок і мінімальною кількістю пропущених м’ячів. «Аристократи» також здобули Кубок Англії та двічі Кубок ліги. У 2007 році він залишив клуб на тлі розбіжностей із тодішнім власником клубу Романом Абрамовичем.

У 2008 році Моурінью очолив італійський «Інтернаціонале». У перший же сезон він виграв Серію А, а в другому сезоні (2009/10) здобув требл — переміг у чемпіонаті, Кубку Італії та Лізі чемпіонів, обігравши у фіналі «Баварію».

Після цього успіху Жозе перейшов до мадридського «Реала», де працював із 2010 до 2013 року. У сезоні 2011/12 його команда виграла чемпіонат Іспанії, встановивши рекорд за кількістю очок і забитих м’ячів за сезон, а за час роботи Моурінью також виграла Кубок і Суперкубок Іспанії. Водночас у єврокубках пройти далі півфіналу Ліги чемпіонів не вдавалося, і після завершення сезону Моурінью повернувся до Англії.

У 2013 році Жозе вдруге очолив «Челсі» і в сезоні 2014/15 виграв свій третій титул чемпіона Англії, а також Кубок ліги. Однак уже в грудні 2015 року, після серії невдалих результатів, він залишив «аристократів».

У 2016 році Моурінью став головним тренером «Манчестер Юнайтед». У першому сезоні він виграв Суперкубок Англії, Кубок ліги та Лігу Європи, обігравши у фіналі «Аякс». Другий і третій сезони склалися менш вдало, і в грудні 2018 року клуб звільнив тренера.

Із листопада 2019 року Жозе працював у «Тоттенгем Готспур», але не виграв жодного трофея і був звільнений у квітні 2021 року. Вперше з 2002 року він залишив клуб без титулу.

Влітку 2021 року португальський фахівець очолив італійську «Рому». У першому ж сезоні він виграв щойно створену Лігу конференцій, обігравши у фіналі «Феєнорд». Це був перший європейський трофей римського клубу, а сам Моурінью став першим тренером, який виграв усі три головні клубні турніри УЄФА.

Роком пізніше він довів «Рому» до фіналу Ліги Європи, де команда поступилася «Севільї» в серії пенальті. У січні 2024 року, після невдалого відрізка сезону, клуб і тренер розійшлися.

Влітку 2024 року Моурінью очолив турецький «Фенербахче». Клуб посів друге місце в чемпіонаті Туреччини. У серпні 2025 року його звільнили після того, як команда не змогла вийти до основного етапу Ліги чемпіонів.

Уже у вересні 2025 року Жозе повернувся до «Бенфіки», де розпочинав самостійну тренерську кар’єру чверть століття тому. Клуб посів третє місце в чемпіонаті Португалії та вийшов до плей-оф Ліги чемпіонів, де за сумою двох матчів поступився «Реалу Мадрид».

У червні 2026 року стало відомо, що Моурінью залишить «Бенфіку» заради повернення до мадридського клубу. «Реал» виплатив відступні за контрактом, а офіційне призначення відбулося 11 червня 2026 року. До роботи в мадридському клубі Моурінью приступив 13 липня, з початком передсезонної підготовки.

Скандал

Тренерська кар’єра Моурінью супроводжується постійними конфліктами із суддями, суперниками та журналістами. У 2005 році, працюючи в «Челсі», він звинуватив арбітра Андерса Фрішка та тренера «Барселони» Франка Райкарда у змові під час перерви матчу Ліги чемпіонів.

Після цього Фріск отримував погрози від уболівальників і достроково завершив суддівську кар’єру, а голова суддівського комітету УЄФА назвав Моурінью «ворогом футболу».

Того ж року Жозе оштрафували за таємну зустріч із захисником «Арсеналу» Ешлі Коулом.

Працюючи в «Інтернаціонале», Моурінью конфліктував з італійськими журналістами, звинувативши їх в «інтелектуальній проституції», а його фраза про «нуль трофеїв» суперників (zeru tituli) стала крилатою.

У «Реалі Мадриді» він отримав дискваліфікацію за вказівку гравцям навмисно отримати жовті картки заради обнулення дисциплінарних санкцій перед плей-оф Ліги чемпіонів. УЄФА дискваліфікував його на один матч і оштрафував. Спочатку покарання передбачало два матчі, але другий був відкладений на випробувальний термін.

У фіналі Суперкубка Іспанії 2011 року Моурінью ткнув пальцем в око асистенту тренера «Барселони» Тіто Віланові.

У «Челсі» у 2015 році спалахнув скандал навколо клубної лікарки Єви Карнейро. Моурінью публічно розкритикував її за надання допомоги травмованому гравцеві під час матчу. Після цього Карнейро відсторонили від роботи з основною командою, а згодом вона звільнилася та подала позов проти клубу й тренера. Справу врегулювали в позасудовому порядку.

У 2018 році, вже в «Манчестер Юнайтед», Моурінью ледь не вступив у бійку з асистентом тренера «Челсі» Марко Янні, який під час матчу почав святкувати гол прямо біля лави запасних суперника. Пізніше з’ясувалося, що Янні оштрафувала Футбольна асоціація Англії за неналежну поведінку.

Особливо насиченим на конфлікти виявився період роботи у «Фенербахче». Інший стамбульський клуб, «Галатасарай», звинуватив Моурінью в расистських висловлюваннях після того, як він порівняв поведінку футболістів, які стрибали на лаві запасних, із мавпами.

Після поразки від того самого «Галатасарая» в Кубку Туреччини тренер ущипнув за ніс свого колегу Окана Бурука, за що отримав триматчеву дискваліфікацію.