Розширили можливості блокування сайтів і заборонили "зневагу до держмови". Як переписали закон про медіа

У розпорядженні видання "Страна" опинився новий проєкт закону про медіа, який в Раду внесуть після 1 липня.Цей документ прийшов на зміну попередньому законопроєкту, над яким 5 місяців працювали провладні депутати і чиновники Мінкульту.В травні нинішнього року, після численних претензій медійного співтовариства "старий" проєкт відправили на переробку. В профільному комітеті - з питань гуманітарної політики - як могли заспокоювали журналістів, що в новому документі врахують всі їхні претензії. "Страна" прочитала новий законопроєкт і виявилося, що в нього перекочували практично всі найбільш скандальні норми його попередника. Більш того, деякі з них серйозно посилені і розширені. І, в цілому, закон став ще більш репресивним по відношенню до медіа.Перелік претензій у медійного співтовариства до "старого" проєкту був досить великим. Головне з яких є те, що влада давала фактично необмежені повноваження Нацраді з питань телерадіомовлення, яка буде курирувати всі медіа в Україні (а не тільки радіо і ТБ, як зараз), включаючи право блокувати неугодні онлайн-видання."Страна" неодноразово детально розбирала "грубі" порушення, які могли призвести до блокування сайтів.Спочатку законопроєкт про медіа хотіли ухвалити в режимі "зеленого принтера".Але жорстка критика, якій його піддали як українські медійники, так і ряд міжнародних організацій, включаючи ОБСЄ, змусила монобільшість пригальмувати процес. Комітет відкликав проєкт і почав його допрацьовувати. А вже в середині червня виявилося, що нова редакція законопроєкту практично готова."Це оновлена редакція, над якою робоча група спільно з депутатами, представниками індустрії, експертами Ради Європи та всіма зацікавленими особами працювала близько 6 місяців", - сказала Євгенія Кравчук, заступник голови комітету з гуманітарної політики.У розмові зі "Страной" депутат пояснила, що документ буде зареєстрований у Верховній Раді після 1 липня, спершу його презентують на засіданні профільного комітету, а вже після цього він з'явиться на сайті Ради. До речі, як вже писала "Страна", однією з головних причин затримки з розглядом законопроєкту була незрозуміла ситуація з Нацрадою з телебачення і радіомовлення. Точніше з тим, хто буде контролювати цей орган, який новий закон наділяв надповноваженнями.Ми детально розписували розклад сил в Нацраді, більшість в якому зараз належить не президентові, а представникам найбільших олігархічних груп. Проте найближчим часом, за даними "Країни", буде запущений процес його ротації. Рада висловить недовіру Нацраді, що призведе до автоматичного звільнення половини (чотирьох) його членів, призначених за парламентською квотою. І на їх місце прийдуть нові люди, відібрані з урахуванням побажань Банкової.Таким чином, до моменту прийняття закону Нацрада буде вже сфморирована і стане підконтрольною Зеленському. Принаймні, такий план Банкової. Але в парламенті його реалізація, не виключено, зустріне опір. Що, до речі, може загальмувати і процес затвердження законопроєкту.Форма оновленого законопроєкту, який опинився в розпорядженні "Країни", практично не змінилася.Замість 124 статей на 174 сторінках статей стало 126 на 183 сторінках. І в першому випадку і в другому суть документа викладено в 10 розділах. За структурою різниця, мабуть, лише в тому, що з'явилася окрема стаття про медіа Міністерства оборони та військово-цивільних адміністрацій. В законопроекті спробували уточнити ряд базових визначень. Наприклад, у поняття  "онлайн-медіа" вписали уточнення, що це медіа, яке не просто поширює інформацію за допомогою мережі Інтернет, а й має "власний веб-сайт або власну сторінку на платформі спільного доступу до інформації".Очевидно, таким уточненням законотворці намагалися вивести з-під дії закону блогерів.Але відсилання, що  поширення інформації повинно йти на особистій сторінці на платформі спільного доступу до інформації (наприклад, особиста сторінка в будь-якій соціальній мережі) все-одно зараховує блогерів до онлайн-медіа.А от в термін "медіа" (ЗМІ) вписали уточнення, що це засіб поширення масової інформації в будь-якій формі, яке періодично або регулярно виходить під редакційним контролем. Тому, якщо взяти тих же блогерів, в їх відношенні ніхто не здійснює редакційний контроль, значить, їх до звичайних медіа вже зарахувати не можна.В законопроекті з'явився великий блок нових термінів, як-то, хто є кінцевим бенефіціарним власником суб'єктів у сфері медіа, хто ключовий учасник суб'єкта у сфері медіа, які ознаки непрямого і прямого вирішального впливу на діяльність медіа і інші терміни, які стосуються структури власності медіа. Слід зазначити важливий момент. Всі ці доповнення, згідно з вихідними даними законопроекту, були зроблені якоюсь Тетяною Смирнової. Людина з таким самим ім'ям є юристом телеканалу "1+1". Як і раніше, наглядом за всім медіаринком буде займатися Національна рада з телерадіомовлення. У новому проекті спростили вимоги до його членів. Наприклад, якщо раніше стати членом Регулятора могли ті, кому виповнилося 30 років, тепер вікового цензу немає взагалі. Зате пріоритет при призначенні надаватиметься з урахуванням гендерної рівності. Тобто, якщо у складі Нацради буде більшість чоловіків, то на вакантні посади слід призначати жінок. І навпаки. Організацією роботи Нацради буде займатися патронатна служба. Причому, якщо раніше в неї могли входити тільки помічник і секретар глави Нацради і один радник члена Регулятора, то тепер кожен член Регулятора може дати в патронатну службу по одному своєму представнику, і кожному з них належить заробітна плата.Повноваження Нацради в новому проекті ще більше розширено. Наприклад, після ухвалення закону, Регулятор зможе звертатися до власників платформ загального доступу до інформації (у тому числі іноземним) з вимогою обмежити доступ до інформації, яку розповсюджують медіа, до яких були застосовані санкції. Також Нацрада отримає право звертатися до власників пошукових систем, у тому числі іноземним, з вимогою виключення або блокування в результатах пошуку або каталогах інформації, яка підпала під санкції в Україні.Що це означає? Те, що Нацрада буде вимагати не просто заблокувати неугодні медіа в Україні, але і закрити сторінки цього медіа в соцмережах, наприклад в Facebook, і не видавати його статті або інші інформаційні матеріали в пошукових системах Google, Yahoo, Bing та інше. Як і раніше, щоб продемонструвати, нібито, прозорість та відсутність цензури для медіа пропонується створити такий механізм, як загальне регулювання. Це буде громадський союз, який буде створюватися при Нацраді з представників ліцензованих медіа. В новому проекті чітко прописано, що може стати предметом загального регулювання. Це встановлення критеріїв, за якими до суб'єктів в сфері онлайн-медіа будуть відносити осіб, які поширюють онлайн-інформацію, але не зареєстровані як медіа, визначення критеріїв інформацію, яку заборонено поширювати, визначення критеріїв, яка інформація може завдати шкоди психіці чи моральному розвитку дітей, а також правил мовлення у дні пам'яті. Втім, як і раніше, саме за Нацрадою залишається рішення щодо санкцій для медіа. Всього є 5 видів санкцій: штраф, анулювання реєстрації медіа, анулювання ліцензії, заборона онлайн-медіа на території України, заборону іноземного аудіовізуального медіа-сервісу на території України. З усіх цих видів санкцій лише штраф Нацрада може встановлювати самостійно. Що ж стосується анулювань реєстрацій, ліцензій або блокування медіа, це буде відбуватися на підставі рішення суду. В законопроекті з'явився цілий блок, як буде реалізовуватися блокування онлайн-медіа. Для медіа, доменне ім'я яких UA або УКР, будуть вимагати від реєстратора доменних імен припинити реєстрацію або супровід доменного імені. Також зобов'яжуть постачальника послуг хостингу (якщо він є резидентом України), припинити надання цих послуг. У разі, якщо медіа зареєстровані в інших доменних зонах, тоді зобов'язувати провайдерів блокувати ресурс. Для онлайн-медіа, які подають інформацію через платформи загального доступу до інформації (наприклад, Youtube) - будуть вимагати обмежити доступ до сторінок цього ресурсу від власника платформи. Як і в попередньому проєкті закону, санкції для ЗМІ залежать від трьох груп порушень: незначні, значні та грубі. Наприклад, незначні порушення - це порушення строків відповідей на запити Нацради, порушення термінів унесення змін до реєстру або недотримання вимог за вихідними даними. Значні порушення - це оприлюднення всякої загальнозабороненої інформації. Стаття про те, яка інформація підпадає під заборону для медіа в новий проект перекочувала практично в повному обсязі зі старого. З важливих новацій - у документі з'явився заборона на висловлювання, які спонукають до дискримінації на підставі гендерної ідентичності.Взагалі проєкт наситили багатьма ідеями ґендерної рівності. Тут, як вже говорилося вище, і вимоги до гендерним складом Нацради з радіомовлення та надання переваг при призначеннях на посади Регулятор представникам статі, чия кількість було менше.  Як і раніше, законопроєктом запровадиться пряма цензура на позитивне згадування комуністичних діячів СРСР - від секретарів райкомів і вище, а також радянських органів правопорядку. Заборонено оприлюднювати матеріали, в яких демонструється символіка комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму з метою виправдання чи заперечення їх злочинного характеру. В цю статтю внесли і новий пункт - заборонена трансляція висловлювань або матеріали, які принижують або показують зневагу до державної мови. Також до значних порушень належить розповсюдження інформації, яка може спричинити за собою тяжкі наслідки для психіки дітей (до речі, в попередньому проєкті йшлося про підлітків, тепер є поділ на інформацію для дітей та дорослих) або наявність цієї інформації в постійному доступі без використання системи батьківського контролю.І ще кілька пунктів - це  порушення вимог законодавства під час виборчої кампанії, інформаційного забезпечення виборів або референдуму, а також порушення порядку розповсюдження реклами та спонсорства. А ось під грубі порушення підпадає оприлюднення інформації, забороненої цілим окремим розділом законопроекту "Обмеження, пов'язані з збройною агресією". Цей розділ також практично в повному обсязі відповідає "заборонці" з попереднього проєкту, яка стосується "держави-агресора" ("держави-окупанта"), тобто якоїсь країни (вона прямо не називається), але зрозуміло, що мова йде про Росію. А також у випадку появи "правонаступників" такого "держави-агресора", і їх теж.Мова йде про три групи прямо забороненої інформації. Це:1. Матеріали, які містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються агресором, і їх окремих дій, які виправдовують або визнають правомірною збройну агресію, анексію, окупацію території України, зокрема і публічне заперечення цих дій. 2. Недостовірні матеріали щодо збройної агресії і дій держави-агресора, у разі якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі або ненависті або заклики до насильницької зміни влади, повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності та конституційного ладу.3. Програми і матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних) серед учасників яких є особи, внесені до Переліку осіб, які надають загрозу національному медиапространству. Зазначимо, що складанням такого Переліку, згідно з новим проєктом, буде займатися не тільки Нацрада і РНБО з СБУ, а і Мінкульт. Також у законопроекті зазначено, що забороняється "виключно" (цього слова не було в попередній версії документа) позитивне висвітлення діяльності органів влади агресора, "з метою їх популяризації" (такого обороту також не було у попередньому проекті).  Що це означає?По-перше, що можна тільки критикувати життя за лінією розмежування. Не можна транслювати взагалі ніякі виступи російських чиновників (так як вони можуть говорити про досягнення Росії). Не можна подавати різні точки зору на те, що відбувається на Донбасі, а тільки "достовірну" інформацію, наприклад, дані штабу ООС.Ну а заборона на "виключно" позитивне висвітлення діяльності органів влади держави-агресора, очевидно, означає, що будь-яку позитивну інформацію з Росії потрібно обов'язково приправляти ложкою дьогтю. Інакше - це грубе порушення закону. Хоча по факту це все є прямою цензурою. Адже за таке медіа можуть заблокувати (за рішенням суду) або, як мінімум, виписати штраф (просто за рішенням Нацради). До речі, якщо раніше в законопроекті максимальний штраф для онлайн-медіа становив до 5 розмірів мінімальних зарплат на день здійснення порушення, то тепер такий штраф світить тільки за дрібні порушення.Значні - обійдуться від 5 до 10 мінімальних зарплат, а грубі - до 15 мінзарплати (зараз мінімальна зарплата становить трохи більше 4700 гривень, з 1 вересня вона зросте до 5000 гривень, а з нового року до 6000 гривень). Або ж - блокування.  Зазначимо, що для друкованих ЗМІ штрафи навпаки знизили. Якщо раніше мова йшла про штрафи до 75 розмірів мінімальної заробітної плати, то тепер максимально - теж 15 мінзарплат. А ось для аудіовізуальних ЗМІ штрафи залишили, як і були. Вони максимально можуть скласти 75 мінзарплат. Як і раніше, виносити рішення щодо блокування медіа законодавці довірили лише окружному адміністративному суду в Києві. За звичайною процедурою - протягом 30 днів. Але, як говориться в законопроєкті, "у разі реальної загрози інтересам національної безпеки", суд повинен розглянути позов протягом 2 днів. А апеляцію і касацію - протягом 10 днів. Нагадаємо, що зараз заблокувати сайт можна лише після того, як будуть доведені в юридичному порядку випадки порушення закону - наприклад, розслідувані кримінальні справи за контенту сайту. Важливо те, що у проект закону про медіа включили відповідальність іноземних аудіовізуальних медіа, які будуть транслювати заборонену інформацію на території України.Ще під час обговорення проєкту піднімалося питання про можливість блокування накладення штрафу на такі медіа, зокрема, на іноземний інтернет-майданчик YouTube. Причому за це виступали топ-менеджери українських телеканалів нардеп Микита Потураєв, нині голова профільного комітету.Втім, у підсумковому варіанті проекту про пряму відповідальність таких майданчиків мова не йде. У документі йдеться лише про те, що Нацрада може надіслати такому медіа вимогу видалити відповідну інформацію або обмежити до неї доступ на території України.В новому законопроекті містяться й деякі косметичні послаблення для медіа.Наприклад, з'явився пункт про те, що медіа не повинні узгоджувати свої матеріали з посадовими особами державних органів влади та місцевого самоврядування, а також політичних партій. Раніше згадки про партії не було. При цьому особам, які вважають, що у відношенні була оприлюднена недостовірна інформація, неповна або неточна, дається право вимагати її спростування або дати відповідь протягом 14 днів після виходу цієї інформації (раніше термін був 30 днів). Але навряд чи ця пігулка здатна підсолодити і пряму цензуру, яка була в попередньому проєкті, так і залишилася в новому, і блискавичні судові рішення, якими будуть блокуватися медіа, які, на думку Нацради порушили якісь норми закону.