Презентовано трейлер документального фільму «ЛІНІЯ ВОГНЮ». Фільм створюється у міжнародній копродукції за підтримки Українського культурного фонду
Презентовано трейлер документального фільму «ЛІНІЯ ВОГНЮ». Фільм створюється у міжнародній копродукції за підтримки Українського культурного фонду

Презентовано трейлер документального фільму «ЛІНІЯ ВОГНЮ». Фільм створюється у міжнародній копродукції за підтримки Українського культурного фонду

Режисерка фільму Ольга Гібелінда почала роботу над фільмом ще у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення. «Може це нас і об’єднало навколо теми, дало поштовх бути поряд та спостерігати роботу та життя рятувальників день за днем», – коментує режисерка. 

За цей час її команда зібрала величезний архів хроніки з різних куточків України, а зараз працює із 25-ю пожежно-рятувальною частиною у Києві. 

«Це не просто нейтральна фіксація дійсності, люди залишають великий слід в твоїй свідомості, особистості, спогадах та рефлексіях. Кожна потрощена будівля, кожна людина, що лишилась минулого життя, кожна адреса виклику, куди ми їдемо з героями – це шрам на серці, таке не забути, бо ми розділяємо великий колективний досвід, і в цьому досвіді, є також місце і надії, і порятунку, і диву. Так, дива також трапляються, і доброту я вважаю найпершим дивом.

       Мені здається, сьогодні нам усім не вистачає і надії, і сил — ми виснажені війною, болем, щоденними втратами. Але професія рятувальника — це значно більше, ніж просто професія. Цей поклик допомагати, якому неможливо навчити, або зіграти, він або є в тобі, або ні. Ця внутрішня гідність і готовність підтримати ближнього справляють величезний вплив і на мене, і на знімальну групу.І наші оператори, Юрій Грузінов, і Сергій Михальчук теж відчувають цей особливий дух “пожежної родини” — спільноти, що справді зцілює. Бо ми всі зараз стикаємось із травматичним досвідом і токсичністю, а поруч із цими людьми ніби знову з’являється віра, а потім впевненість, що добро ще має силу», – зізнається Ольга Гібелінда

Сергій Михальчук, один з операторів фільму, відомий як за своїми роботами в документальному («В. Сільвестров» Сергія Буковського, так і  ігровому кіно (фільми Олеся Саніна «Мамай», «Поводир» та «Довбуш», «Дике поле» Ярослава Лодигіна), розповів, що для нього досвід роботи над фільмом став дуже особистим:

 «Для мене “Лінія вогню” — це про особливий простір, який відкривається серед рятувальників. Там, де інші бачать лише руїни, вони діють — просто, чесно, з внутрішньою гідністю. Їхня присутність створює відчуття братерства і спокою, якого сьогодні всім нам бракує. Цей фільм — не лише спільна робота, а простір довіри й тиші, у якому знову з’являється сенс. Бо ці люди нагадують: навіть посеред хаосу можна залишатися людиною. Вони тримають світ не лише руками — вони тримають його духом. І, можливо, саме в цьому є справжнє світло».

Другим оператором фільму є Юрій Грузінов — відомий український кінооператор, лавреат Шевченківської премії 2018 року за цикл історико-документальних фільмів, присвячених подіям Революції Гідності. Серед найвідоміших його фільмів — «Перша сотня», та фільми об’єднання «Вавилон 13» («Сильніше, ніж зброя» та інші). Оператор зізнався, що для нього щасливий фіксувати на камеру героїчну роботи рятувальників: 

«Наше кіно розгортається у двох потужних вимірах. З одного боку – сакральне свідчення народження нового життя серед диму і руїн війни, символ незламності, що звучить голосніше за гармату. З іншого – титанічна праця звичайних людей, чия єдина мотивація: екзистенційна потреба рятувати життя. Вони не працюють заради нагород чи на камеру. Коли настає критичний момент – вони йдуть у пекло з палаючими очима, та крижано-холодним розумом. Саме в цьому й полягає колосальний контраст між буденними людськими потребами і пекельним мороком, у який вони входять щодня».

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду (УКФ) та в міжнародній копродукції з Литвою та Швецією, а також, у тісній співпраці з Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). 

Продюсером з литовського боку виступив Стасис Балтакіс (Stasys Baltakis, FILM JAM), а зі сторони Швеції — Йонас Келлаґер (Jonas Kellagher, Common Ground).

Джерело матеріала
loader