Утилізація сміття вдома: з чого почати, що здати на перероблення та чому це важливо

main image main image

Утилізація сміття вдома: з чого почати, що здати на перероблення та чому це важливо

Скільки сміття ми продукуємо У середньому сучасна людина виробляє від 1 до 1,5 кілограма відходів на день.

Населення Землі вже сягає 7,5 млрд осіб.

За нескладними математичними формулами можна дійти висновку, що вже найближчим часом люди будуть боротися за чисте повітря, питну воду (що вже існує в суспільстві) та ділянки без сміття.

Американський фотограф Грег Сегал якось провів цікавий експеримент.

Він запропонував кільком сім'ям із Каліфорнії не викидати сміття цілий тиждень.

Як результат – наочна демонстрація кризи екології в шокуючому циклі робіт "7 днів сміття".

Із чого почати Ви вже давно знали проблему засміченості, про її масштаби та наслідки.

Ви бачили, як природа, а особливо тварини, страждають від людської діяльності.

Ви давно вже хотіли стати еко-свідомими і змінити своє життя, втім часто ви просто не знали з чого почати, вам не вистачало часу чи це було не зручно і не комфортно для вашого життя.

5.ua підготував вам практичні поради, як зменшити кількість відходів у вашому домі, а згодом й взагалі пройнятися філософією "Дім – нуль відходів".

"Для початку раджу звернутися в найближчі пункти прийому і подивитися, що дійсно там приймають і від цього вже відштовхуватися.

Є кілька інтерактивних мап, за якими ви легко можете знайти їх біля свого дому", – порекомендував еко-активіст Олександр Коваль.

Він додав, що варто обирати офіційні пункти прийому і не здавати сміття на вторинну переробку неперевіреним організаціям.

Відповідні місця можна знайти на таких мапах: Epochtimes та Recyclemap.

Що можна здати на переробку, а від чого варто відмовитися чи зменшити споживання Відомо, що у 2016 році в Україні утворено близько 11 млн.

тонн побутових відходів, із них лише 5,8% було перероблено.

Решта 94% розміщено на полігонах та сміттєзвалищах, яких станом на 2016 рік зареєстровано 5470 одиниць.

Крім того, за офіційними даними утворюється 27 тис.

несанкціонованих сміттєзвалищ.

А тим часом пункти прийому по Україні частково закриваються через нелегальних конкурентів, або ж через несвідомих українців, які не здають побутові відходи на переробку.

Одним із корисних засобів може стати мобільний додаток "Сортуй", в якому досить детально описується, що і куди здавати і який предмет до якого виду сміття відноситься.

Втім варто зауважити, що в мобільному додатку є певний недолік.

Якщо якийсь предмет не входить у жодну групу переробних матеріалів, його радять викинути в загальний контейнер, відмовитися чи скоротити споживання даного виду предмета.

Проте не вказано, як можна відмовитися і на що його можна замінити.

Наприклад, соломинка для води, гігієнічні прокладки чи косметика.

У цьому можуть допомогти еко-блогери, які розповідають на власному досвіді, як замінити такі побутові речі в своєму спожитку.

Засновницею еко-руху "Дім – нуль відходів" є американка Беа Джонсон, яка досить чітко і практично описала у своїй книзі, як замінити щоденні товари вжитку на еко-товари і як зменшити відходи в своєму домі до мінімум.

"Вона якось приїжджала весною до Києва і сама казала, що в європейських країнах, а особливо в Україні є особливо національна пам'ять, до прикладу, про ті ж тканинні хустинки, а не паперові.

Казала, що сплеск споживання в нас ще не такий великий, як в США, і можна людям пояснити, що тоді, в минулому, було не так вже і погано.

Це більш як практичний посібник, вона там розповідає про своє життя і як вона з родиною відмовилася від сміття", – зауважив Олександр Коваль.

Крім того, варто пам'ятати, що є пластик, який все ж здається на переробку, еко-пакети у великих супермаркетах (нещодавно почали запроваджувати пілотні проекти), прозорі PET пляшки з-під води чи контейнери з-під йогурту або сметани.

Детальніше про маркування пластикових пляшок дивіться в таблиці.

Як не захламити дім Компостне відро для органіки.

"Основне – це мати компостне відро для органіки.

Тоді сміття виноситься значно рідше, раз на місяць десь.

Органіку не можна змішувати з пластиком чи папером, тому що ці матеріали потім брудняться і не піддаються переробці.

Головне це вологу і суху продукцію розділяти", – зауважив еко-активіст.

Компостне відро, яке можна зберігати навіть на балконі, повинно бути з подвійним дном та краном, щоб звідти витікала рідина.

Цей компостний чай дуже люблять кімнатні рослини.

В компостне відро кладуть залишки від овочів, фруктів, рослин, дрібні палички, шматки серветок, відходи від чаю та кави, шкаралупа від яєць, яку треба попередньо пом’яти, залишки каші та інше.

Допоможуть у цьому бактерії бокаші, які можна купити у відділі для саду-городу або в будь-яких дачних магазинах.

Втім ці бактерії не впораються із залишками від м’яса, риби, кістками, пересмаженою олією, жиром чи молочними продуктами.

"Якщо хтось їсть м'ясо чи рибу, то ці кісточки, їх залишки можна заморозити, а потім віддати на вулиці собачкам чи котикам", – порадив Олександр.

Потім утворене бактеріями добриво добре застосовується на городі, в саду чи навіть на клумбі біля вашого під'їзду.

Смороду від компостного відра немає, втім деякі люди інколи помічають кислуватий запах, який комусь нагадує ліс, а комусь квасний напій.

Де збирати папір, пластик, скло і метал.

Аби не засмічувати свою квартиру різними побутовими відходами, еко-активісти радять підготувати кілька коробок чи паперових пакетів для збору матеріалів.

І раз на місяць здавати в пункти прийому.

Також є варіант зробити цей все організовано цілим під'їздом.

Можна домовитися з консьєржем чи двірником щодо збору тої ж макулатури.

"Коли сміття розділяється, воно вже не так багато місця й займає.

Можна організуватися під'їздом і здавати консьєржці чи двірнику, раз на місяць здати макулатуру, а гроші віддати їм.

Тут головне підлаштуватися під свій час, щоб це вас не обтяжувало.

Це має бути зручно, бо люди все ж тяготіють до комфорту.

Але згодом – це стане нормою речей, це все справа звички.

Ви просто перестанете користуватися пакетами для сміття, бо туди просто нема буде що класти", – зауважив Олександр.

Економія часу та комфорт Активісти запевняють, коли організувати свій час по-новому, то це буде і комфортно, і навіть приносити задоволення.

По-іншому ви вже не зможете жити і сортування сміття стане для вас звичною справою.

Аби швидше і легше перейти в цей ритм, радять знайти когось, хто буде розділяти з вами ваші прагнення до утилізації побутових відходів.

Наприклад, батьки, діти, чоловік, дружина чи колеги по роботі.

"Треба шукати однодумців вдома, в офісі, в Інтернет-спільнотах, тоді стане легше звикнути до такого способу життя", – запевнив еко-активіст.

Знайти еко-однодумців можна за посиланням.

А що зміниться, якщо інші люди цим не переймаються, а на законодавчому рівні це не працює Не дарма кажуть, що починати потрібно із себе.

У масштабному плані зміни приходять, коли є суспільний запит.

Нині екологи, активісти намагаються донести всю катастрофу сміттєвого колапсу не лише в Україні, а й по всьому світі.

Вони звертаються як до громадян, так і до влади, і чим більше свідомих людей стане перейматися сортуванням сміттям, тим більше проблем із цим буде вирішуватися.

Нині у Верховній Раді України лежать кілька законопроектів, які передбачають обов'язкове сортування сміття та штрафи за його невиконання, втім досі депутати не можуть проголосувати за них.

Знову ж таки, суспільство має нагадувати і просувати важливі для країни теми.

"Сміття стало менше, більше організованості, і ти розумієш, що часто витрачаєш кошти на непотрібні речі, або на речі без яких можна обійтися.

Це велика економія власних коштів.

Твій світогляд змінюється і ти не ведешся на ось ці всі рекламні трюки "купи-купи-купи".

Крім того, ти звертаєш увагу на якість товару.

Наприклад, якщо купувати органічне молоко, то там не лише упаковка буде, яка переробляється.

Ти розумієш, що до тих же корів краще ставлення, кращі умови, менш шкідливий вплив на екологію природи", – сказав Олександр Коваль.

Він додав, що сортуючи сміття, людина стає більш практичною.

Наприклад, у виборі одягу.

"Ти не ганяєшся за модними тенденціями, ти замислюєшся одразу, куди цей одяг потім можна буде здати.

Звертаєш увагу на практичність і комфортність того ж взуття чи одягу", – зауважив еко-активіст.

Детальніше про важливість сортування сміття можна переглянути у короткому відео:.

Також дивіться фотогалерею за темою:.