/https%3A%2F%2Fecotown.com.ua%2Fupload%2Fiblock%2F010%2F777771.jpg)
На Полтавщині агрофірма відмовилась від газу і перейшла на соняшниково- кукурузне біопаливо власного виробництва
У Петрівцях (Полтавська область) агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
Компанія запустила виробництво біопалива та відмовилась від природного газу три роки тому, передає poltava.
Цех з виготовлення пелет та брикетів із сільськогосподарських відходів запустили батько й син - Віталій та Станіслав Шумейки, які дали нове життя екструдеру, облаштували дві лінії та налагодили виробництво.
«Вирішили утилізувати рослинні рештки, виробляючи паливо, - пояснює Віталій Шумейко.
- Пелети призначені для автоматичних котлів, брикети - для потужних твердопаливних».
Щорічно виробничий підрозділ "імені Іваненка" ТОВ "Астарта Прихоролля" переробляє близько 300 тонн відходів рослинництва, зокрема, соняшника та кукурудзи.
Сировину просіюють, подрібнюють, а потім пресують.
Із форми, яка потрапляє на конвеєр, випаровують вологу.
Далі готові пелети та брикети потрапляють у біг-бег, де зберігаються до завантаження і розвезення по виробничих підрозділах.
«Виробництво пелет і брикетів продовжується упродовж опалювального сезону, тому що усі підрозділи "Астарти Прихоролля" перейшли на це паливо, - пояснює директор виробничого підрозділу "імені Іваненка" ТОВ "Астарта Прихоролля" Олександр Назаренко.
- Від газу відмовилися: у Петрівцях - вже третій рік, на інших підрозділах - другий рік – це економічно вигідно».
Цех у Петрівцях забезпечує сировиною елеватор у Семенівці.
Із тони сільськогосподарських відходів отримують 900-920 кг пального.
За одну зміну переробляють близько двох тонн сировини.
Біопаливо з рослинницьких відходів то торік купували цукрові заводи в Яреськах і Новооржицькому.
Цьогоріч брикетами та пелетами цікавляться навколишні села району.
«Якщо буде попит і стане вигідно виробляти його на продаж, плануватимемо закупівлю нової установки, щоб збільшити обсяг виробництва», - наголошує Олександр Назаренко.

