23 липня - Покладення ризи Господньої: історія й традиції свята

23 липня - православне свято Покладення ризи Господньої. Свято згадує день, коли частина одягу Христа опинилася на наших землях.

Історія свята Покладення ризи Господньої

Свято згадує момент хресних страждань Ісуса Христа, коли охоронці ділили між собою одяг Христа через жеребкування.

“Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори. Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили”.

Існує багато різних версій, як частити ризи Господньої були рознесені по всьому світу. Одна з частин до 17 століття зберігалася в скарбниці собору Светіцховелі в Грузії. Після ж завоювання Грузії перським шахом Аббасом I, який, аби здобути прихильність російського царя Михайла Романова, послав йому і його батькові Патріарху Феодору в дар цю святиню в липні 1625 року.

Справжність ризи була засвідчена Патріархом Єрусалимським та багатьма людьми, та підтвердилася численними дивами зцілення хворих. Пізніше ризу розділили на кілька частин, які опинилися в Софійському соборі Києва, у костромському Іпатіївському монастирі, у Ярославлі та в двох храмах Санкт-Петербурга.

Відомо, що частинки ризи зберігалися навіть в деяких багатих сім’ях. У радянські часи святині зникли, але в кінці нульових деякі з них були знайдені.

В Україні часточка ризи Господньої зберігається в жіночому Покровському монастирі Києва та у Свято-Покровському храмі в Луцьку.

 Що можна і не можна робити цього дня 

За можливості потрібно відвідати ранкову літургію, помолитися, читати акафіст Господу Ісусу Христу, поставити свічки та написати записочки за близьких та рідних.

Не можна сваритися, вживати лайливих слів, ображати ближніх.