/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F247%2Fbb594eba2d8c323bb0da31eb55cea15c.jpg)
Іван Ковалюк: Змінимо психологію людей – поміняються села
Вікнянську територіальну громаду утворили у вересні 2017 року. До її складу увійшли села Брідок, Митків, Мосорівка, Онут, Самушин та Вікно. Вибори голови громади та депутатського корпусу відбулися наприкінці грудня 2017 р. Головою територіальної громади обрали досвідченого односельчанина Івана Ковалюка.
Села громади розташовані на краю області й належать до малолюдних. Там практично немає підприємств, а отже обмаль робочих місць. Основними надходженнями до бюджету громади є місцеві податки та збори і податок на доходи фізичних осіб. Тож, як виживає громада? Чи є перспективи розвитку? Про це наша розмова з головою Вікнянської територіальної громади Іваном КОВАЛЮКОМ (на фото).
Виручають громаду гранти
– Восени став свідком вручення вашій громаді сертифіката Агенції регіонального розвитку області. На що потратили кошти, Іване Дмитровичу?
– Нинішнього року Вікнянська територіальна громада стала однією із десяти переможниць конкурсу, який проводила Агенція регіонального розвитку Чернівецької області. Отримали 245 тисяч гривень на облаштування пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Його площа – два гектари. Архівні документи свідчать, що парк закладено 1810 року, а остаточно сформовано 1860-го. Там росте чимало видів рідкісних дерев та чагарників, у тому числі і столітніх: гінкго дволопатеве, платан кленолистий, шовковиця біла, тополя пірамідальна, верба вавилонська, в'яз карликовий, а також дуби віком понад 250 років. На території парку є так званий Палац Зота. Хочу зазначити, що до грантових додали також кошти громади, щоб максимально надати паркові первісного вигляду і достойно передати його нашим нащадкам.
– Це один із виграних грантів. А чи подавала Вікнянська громада свої заяви раніше?
– 2020 року ми розробили і відіслали сім проєктів. На жаль, не всі вони стали переможцями. Але один грант таки вдалося виграти – модернізація, утеплення, заміна системи опалення приміщення школи у селі Товтри. Робота тривала майже рік, до цьогорічних зимових холодів завершили ремонтні роботи, тож педколектив і діти дякують за турботу про них. На цей проєкт громада одержала чималу суму – 6,7 мільйона гривень. У цій справі було й наше співфінансування – 17 відсотків від загальної кошторисної вартості. Зрозуміло, що самотужки ми б не змогли реалізувати задум.
– До Вікнянської громади увійшли 8 сіл. Чи приділяєте однакову увагу кожному населеному пункту?
– Ми домовилися із депутатами, старостами, що зароблені кошти рівномірно розподілятимемо між населеними пунктами. Щороку певні суми будемо направляти почергово на села. Таким чином перекрили дахи на будинках культури у селах Брідок, Онут, Вікно, Товтри і розпочинаємо роботу у селі Дорошівці. Зараз надзвичайно важливо бути незалежними від дорогих енергоносіїв. Тому працюємо над утепленням шкіл, дитячих дошкільних закладів, медичних установ. Наступного року плануємо вирішити соціальні питання у селі Самушин. Там збираємося утеплити фасад і перекрити дах Будинку культури. Це дуже цікавий населений пункт, розташований на березі Дністра. Увага до нього пильна, тому вирішили виділити певну площу землі по 5-7 соток для індивідуальної забудови. В планах і село Мосорівка. Там теж задумали звести туристичну базу для дітей із вивченням іноземних мов. Можливо збудуємо й готель для охочих відпочити на березі Дністра. Це буде цілий комплекс зі стадіоном, дорогами, зеленими насадженнями. Крім туристичної привабливості, вирішимо ще одне питання – створимо нові робочі місця.
Депресивності слід позбутися
– Де берете кошти для наповнення бюджету територіальної громади?
– Я не зовсім погоджуюся з тими, хто стверджує, що це депресивні села. Вони мають добру початкову базу. Господь наділив їх унікальними природними ландшафтами, ресурсами. Так, був період, коли їх фінансували за залишковим принципом. Але це було до створення територіальної громади. Відтак почався рух до позитивних зрушень. Але для цього необхідно поламати психологію мешканців населених пунктів, які входять до громади. Вони самі мають створювати умови, будувати, розвивати село, пропонувати ідеї, добиватися їхньої реалізації. Що ж стосується надходжень, то наші фахівці чимало часу відводять на написання проєктів. Не всі вони виграють, та все ж.
– Які підприємства діють на території громади? Чи вагомий внесок вони роблять завдяки податку з доходів фізичних осіб?
– Є підприємство з випалювання цегли, на якому трудиться кілька десятків сельчан. Працює кар’єр, який продає пісок і гравій. Крім них, на території громади є кілька пунктів Чернівецького водоканалу. Ось із цим підприємством у нас є непорозуміння. Річ у тому, що там працюють майже сто людей з громади, однак податки вони платять у бюджет обласного центру. Між тим, на нашій території працюють два підйоми води – у Миткові й Вікні. Вони на наших землях і труби прокладені через території наших сіл.
– До речі, чи не облогують землі у громаді? Вони в надійних руках?
– Був період після розвалу колгоспів, що землі почали заростати бур’янами. Та все змінилося. Сільськогосподарські угіддя обробляють компанія «Контінентал Фармерз Груп», товариства «Бук Нім Агро», «Хрещатик Агро», фермерські господарства у селах Вікно та Онут. Ми зробили інвентаризацію і всі вони сплачують податки.
– А такі потужні компанії, як «Контінентал» беруть участь у соціальному розвитку сіл вашої громади?
– Безумовно. Вони зважають на прохання селян. Приміром, у Самушині беруть участь в енергозбереженні соціальних об’єктів, виділяли кошти на аналогічні заходи у Вікні – на школі, амбулаторії, адмінприміщенні тощо. Скажу відверто, жодне наше прохання не проходить повз увагу найбільшого орендаря в громаді. Та й розраховується кампанія з людьми якнайкраще. За це їм велика вдячність і пошана.
Люди потребують уваги
– Ваша громада трохи віддалена від Заставни, ще дальше від Чернівців? Де ваші люди отримують невідкладну допомогу?
– У кожному селі громади, незалежно від кількості населення, ми зберегли амбулаторії загальної практики сімейної медицини,фельдшерсько-акушерські пункти. Медичні послуги населенню громади надає Вікнянська сільська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини та п’ять фельдшерсько-акушерських пунктів. Допомагаємо їм, ремонтуємо приміщення в міру надходження коштів. У нас понад рік діє будинок для самотніх людей «Затишок». Ми вклали у реконструкцію колишньої лікарні майже 700 тисяч власних коштів. Нині там перебувають 24 підопічні. Їх утримуємо за гроші, що їх виділяють громади.
Мешканців населених пунктів, які входять до громади, самі мають створювати умови, будувати, розвивати село, пропонувати ідеї, добиватися їхньої реалізації
– А молодь має підтримку громади?
– Ми в громаді ухвалили програму, за якою підтримуємо матерів за першу, другу і третю народжену дитину. Це крім державної допомоги. Це стимулює народжуваність.
– Чи є у громаді Центр надання адміністративних послуг, чи люди їдуть по довідки за звичкою до Заставни?
– Ні, ми створили власний ЦНАП, а у Заставні – віддалене робоче місце. Днями запускаємо послуги з видачі паспортів та водійських посвідчень.
– Нині чи не в кожній громаді нарікають на розбиті дороги. Знаю, що й до Вікна шлях був у жахливому стані.
– Ми першими у районі оптимізували освіту. Тоді на вимогу уряду треба було створити належні дороги до опорних шкіл. У нас була одна єдина така – у Вікні. Так ось, було профінансовано ремонт 7,5 кілометра розбитої асфальтівки. Нині вона першокласна. Крім того, ми їздили в Київ до Служби автомобільних доріг і наполягли на ремонті 700 метрів дороги, що веде до водозабору. 2019 року прийняли рішення і цей відрізок поволі впорядковують.
– Але крім, центральної, є ще й багато сільських вулиць і стежин. Чи вдається їх ремонтувати?
– Створили власну комунальну бригаду з 13 осіб. Укладаємо договори з фермерами, товариствами і за їхні кошти ремонтуємо дороги. Запланували придбати дорожню техніку, яка утримуватиме дороги восьми сіл у належному стані. Будемо писати нові проєкти з виготовлення плитки, щоб вимощувати дороги і тротуари.
– Майже вісім років точиться війна на Сході. Як ваша громада підтримує наших військовиків?
– З самого початку війни мешканці села не стояли осторонь – допомагали чим могли. Кілька чоловіків брали участь у бойових діях у зоні АТО. Наприклад, громада подарувала військовій частині А3029, зокрема 8-му Окремому гірсько-штурмовому батальйону три дизельні генератори потужністю 25 кВт кожний, аби військові мали можливість під час навчань на полігонах, та у разі необхідності і передовій використовувати електроенергію для власних потреб. Новенькі генератори закуплені за 600 тисяч гривень з бюджету громади, після передачі у військову частину, їх планують розподілити між батальйонами та будуть використовувати при потребі у польових умовах та у зоні ООС. Це не остання допомога і при можливості ми знову допомагатимемо та підтримуватимемо українських воїнів. Це наш обов’язок перед людьми, котрі на Сході захищають нашу державу від ворога.
Анатолій ІСАК

