"Ми переступали через трупи": маріупольські актори відтворили у документальній виставі жахи пережитого

Вирвалися з пекла й нині хочуть, аби правду знав увесь світ. Актори маріупольського театру, який знищили росіяни – нині на сцені в Ужгороді відтворюють події цієї кривавої весни.

В основі  сценарію нової вистави маріупольського театру - 50-годинне інтерв’ю з тими, хто 16 березня пережив бомбардування Маріупольського драматичного театру. Тут немає жодного вигаданого факту, вистава документальна, йдеться в ТСН.

 Вибух, несамовиті крики і сотні закривавлених тіл: уперше у житті актори не грають, а згадують, що довелося пережити їм самим. На сцені відтворюють події 16 березня цього року, коли рашисти скинули на будівлю Маріупольського драмтеатру надпотужну бомбу. В той час від обстрілів в ньому переховувались понад тисяча людей. Серед них- і актори, що на сцені. «Ковані залізом двері вирвало і скрутило наче паперовий листочок. Люди нагорі кричали, а потім настала тиша», - розповідає актор.

«У підвалі піднялася страшезна пилюка. І тут раптом хтось мовив «драму більше немає»», - звучить зі сцени.

Це вистава- хронологія - як жителі змученого міста пили дощову воду, як ділили шматок сиру на чотирьох. І як сотні людей, що ховалися у театрі від так званого російського миру, щодня у темряві вголос молилися під свисти падаючих бомб.

«Будь ласка, увімкніть світло, увімкніть світло… Люди були всюди, вони попід стінами, вікнами, на наших декораціях», - йдеться у виставі.

Глядачі аплодують стоячи і не стримують сліз. «Доведеться росіянам відповідати. Коли б це не було, але вони будуть точно відповідати, бо є свідки, правда на нашому боці і Україна все одно переможе», - каже один із глядачів.

Режисер «Маріупольської драми» каже, на сцені - жодного вигаданого епізоду. В основу сценарію поклали інтерв'ю, записане з самими акторами. Тими, хто жив в Маріуполі під обстрілами, ховався у театрі, до останнього сподівався залишитись, але змушений був тікати від окупації. «Це правда, це свідчення, це меседж на увесь світ, що маріупольський театр живий», - каже режисер-постановник Євген Тищук.

«Ми не додали жодного речення, якого не було, жодного факту, якого не було. Це все те, що люди самі бачили, що пережили, що самі відчули», - каже драматург Олександр Гаврош.

Актори зізнаються: це найскладніша вистава в їхньому житті. Хочуть забути про жахіття пережитого, але ще більше - прагнуть, щоб про звірства росіян дізнався весь світ. «Дівчина убита була, люди… Ми переступали через трупи. Ми вискочили, за нами ще людей десять з валізами і почали артилерії стріляти», - каже акторка Віра.

«Коли просто ти усвідомлюєш, що на тебе впала будівля, в такі моменти одразу дитинство згадуєш, одразу маму згадуєш», - кажуть маріупольці.

Їм пощастило вижити, але багатьом маріупольцям - ні. Ця вистава про тих, хто став жертвою росіян, хто захищав місто, але нині знаходиться у полоні, і про тих, хто в окупації чекає на звільнення рідного міста.

Читайте також:

На Київщині волонтери взялися стерилізувати покинутих тварин, бо їхнє розмноження провокувало гуманітарну кризу

Бійці на передовій зігріваються завдяки окопним свічкам: що воно таке і як самостійно змайструвати

Росіяни розконсервовують застарілі ракети, бо нові закінчуються завдяки українській ППО