Конгрес США ніколи не буде відстоювати інтереси конкретного банку в Україні, заяви конгресмена Слеттері є його приватною адвокатською справою, – експерт

Конгрес США ніколи не буде відстоювати інтереси конкретного банку в Україні, заяви конгресмена Слеттері є його приватною адвокатською справою, – експерт.

Конгрес США ніколи не буде відстоювати інтереси конкретної юрособи чи банку в Україні.

Заяви колишнього конгресмена Джима Слеттері про справу “Укрінбанку” є його приватною адвокатською справою.

Втім, ці заяви містять ознаки тиску на український суд.

Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив партнер Національної антикризової групи, політтехнолог Тарас Загородній.

За його словами, колишній менеджмент “Укрінбанку” банку, ймовірно, вирішив залякувати суддів Верховного суду американським конгресменом, який начебто дуже занепокоєний справою “Укрінбанку” та роздає інтерв’ю в українських ЗМІ на цю тему.

«Пояснення цьому занепокоєнню дуже просте: «Укрінком» найняв адвокатську компанію колишнього конгресмена для захисту своїх інтересів.

І використовує статус колишнього конгресмена Джима Слеттері, щоб тиснути на український суд.

Але насправді конгресменом він був давно – з 1983 по 1995 рік, а сьогодні є адвокатом, і на території України веде адвокатську діяльність, а не політичну.

Конгрес ніколи не буде відстоювати інтереси конкретної юрособи чи банку, як зараз робить Джим Слеттері.

Тим більше, небачена історія, щоб конгресмен допомагав колишнім власникам банку зберегти виведені з банку гроші”, – зауважив Тарас Загородній.

Він назвав такі методи боротьби колишніх власників «Укрінбанку» “дуже некрасивою грою, яка шкодить державі”.

І припустив, що, напевне, колишній конгресмен – це останній аргумент власників «Укрінкому», щоб вплинути на суд, бо юридична сторона питання не на їх боці.

Експерт нагадав, що в історії банківського ринку був кейс, схожий з ситуацією «Укрінбанку», – це справа ПАТ “Златобанк”.

“Колишні акціонери «Златобанку» домоглися через суд скасування рішення про неплатоспроможність банку, і у 2019 році перейменували банк на ПАТ «Злато», змінили місцеперебування юридичної особи.

І після цього, як і “Укрінком”, спробували розпочати процедуру банкрутства як звичайної компанії, а не банку, за процедурою Кодексу про банкрутство.

Але Верховний суд у підсумку повернув банк державі.

А Фонд гарантування вкладів продовжив його ліквідацію”, – додав експерт.