Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2
Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2

Сергій Гальонкін за свою кар’єру встиг попрацювати в різних галузях ігрової індустрії, від ігрового журналіста в ДПК та Gameplay до Director of Publishing Strategy в Epic Games. А нещодавно приєднався до заснованої колишнім продюсером серії GTA студії Build a Rocket Boy в якості віце-президента з видавництва.

В першій частині інтерв’ю ми згадували піратство, перші ігрові студії в Україні та ігрову журналістику. В цій частині ми поговоримо про розвиток української ігрової індустрії до 2014 року та після, українську локалізацію ігор та поточний стан ігрової індустрії у світі.

Перейдімо до твоєї розробницької діяльності в Київській студії Nival Red. Ви робили Prime World: Defenders і це була одна з кількох ігор на той час, яка мала офіційну українську локалізацію. Як ви це робили, хто був ініціатором і за чиї гроші?

З Prime World: Defenders була дуже цікава ситуація. По-перше, ми не платили за цю локалізацію. До нас звернулася група ентузіастів із пропозицією зробити українську локалізацію. Ми українська студія, звичайно ми хотіли це реалізувати, ще й безплатно. Але це не було зовсім безоплатно. Те, що ми не платили їм гроші, не значить, що це нам нічого не коштувало, але це було дешевше, ніж платити компанії за локалізацію окремо.

Витратами компанії була інтеграція локалізації в гру та комунікація з локалізатором. Ми хотіли подивитися, чи вплине вона на продажі.

Я ще пам’ятаю, що в грі було озвучення, а для української локалізації був окремий перемикач в самій грі, тому що Steam не мав українського регіону.

Ми зробили спеціальну ціну для України. На той час наша країна не була окремим регіоном у Steam, тож нам навіть довелося працювали додатково, що б зробити українську ціну для гри.

Було дуже добре, що гра продавалася в Україні, і продавалась вона гарно, але якби ми платили гроші за локалізацію, то вона б не окупилася.

А внутрішні роботи? Навіть вони себе не виправдали? 

Ні, це не так багато коштувало, але загалом сама локалізація не окупилася б.

 Після Nival Red був redBit games, яка складалася з основних людей з Nival Red.

Так, вони розійшлися на конфлікті щодо грошей. Я не знаю деталі, але вони покинули Nival Red та заснували redBit games.

І це вже був розпал інді сцени. Тоді вже навіть закривався Steam Greenlight й на його місці відкривався Steam Direct. В Україні ігрова індустрія куди рухалася і чи взагалі кудись вона рухалася?

На той час було багато локальних студій, які робили аутсорс. Вже з’явився Room8, Ulysses, “Перша студія” була куплена Wargaming, вже існував український Ubisoft, хоч і не такий великий як зараз. Також український Hi-Tech вже був дуже великим. З мобільних розробників у нас був Gameloft і та інші.

З’явилася такі умови, коли в тебе достатня кількість великих студій, щоб з’явився інді.

Бо інді-студії завжди як з’являються? Людина, яка працювала на велику студію, каже:” Щось, я втомився, піду я робити щось своє”. І от була така ситуація, коли в Україні почали з’являтися інді-студії засновані людьми, які працювали навіть на Wargaming або на Ubisoft.

От тому мені й стало цікаво, тому що вже було багато студій, але чи воно взагалі розвивалось кудись

Воно пішло розвиватися дуже швидко у 2011-2012 роках. Ти дивився і бачив, як студії відкриваються майже кожного тижня.

Індустрія розвивалася б набагато краще, якби не було війни.

Далі був Wargaming та Steam Spy який досі живий. Наскільки він вплинув на індустрію загалом, на розробників і на гравців?

Він був для розробників. Люди, яких я зустрічаю, досі кажуть “дякую” за Steam Spy. Мені здається, що Steam Spy допоміг людям зрозуміти обсяг індустрії та як продаються інші ігри. Бо до Steam Spy люди зазвичай дивилися на історію успіху. І коли є успіх, люди роблять пресрелізи і кажуть, що вони продали п’ять мільйонів копій. Але інші, хто не зробив пресрелізи, може вони теж продали п’ять мільйонів, а може мільйон, або ще менше. І у багатьох людей в індустрії, але не у всіх, не було розуміння як воно все працює.

Великі компанії мали доступ до стекових аналітиків типу Steam Spy, але вони були набагато дорожчі. А коли ти інді або середнього розміру компанія, тобі набагато важче отримати подібну інформацію.

Мені здається, що наш бум інді видавців з’явився завдяки Steam Direct, і допоміг трохи Steam Spy цьому. Інді-видавці мали можливість видавати ігри на Steam Direct, і мали доступ до дешевої інформації в Steam Spy. Їм не треба було купувати інформацію у NPD або у Newzoo, один звіт яких коштував 10-12 тисяч доларів. І це лише один звіт, а Steam Spy давай більше.

Steam spy

А чи мав Steam Spy негативний вплив? Умовно кажучи, коли інді-розробник керувався не власним творчим баченням, а тим, що популярне. І в результаті виходила велика кількість ігор схожі одна на одну.

Мені здається, що така ситуація завжди є, бо люди дивляться на те, що успішно, але починають робити те, що їм подобається. І не завжди це бажання саме скопіювати популярну гру. Ти пограв в нову механіку, тобі дуже подобається, як дизайнеру. Ти кажеш: “Ось я б зробив таке саме, але краще”. І починаєш це робити у 2014 році, а закінчуєш свою гру у 2017-му. Проте зараз вже нова механіка популярна і ти запізнився.

Негативний ефект від Steam Spy був, бо гравці мали до нього доступ, і почався харасмент розробників.

Я бачив, коли люди писали на форумах розробникам, наприклад: “Я бачу, що ви заробили багато грошей, чому не зробили португальську локалізацію?” або щось подібне. Це була негативна ситуація. Але коли я закрив доступ для гравців, це, мені здається, припинилося. Припинилося використання цих даних для харасменту, сам харасмент не припинився.

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2

Про Epic Games ти не можеш багато розповідати, але мене цікавить дотична тема. Epic Games Store запустився одразу з гривнею. На той час гривня на ПК була в Steam і можливо в Xbox Store.

Однак в Epic гривня з’явилася ще до Steam. Ми зробили гривню ще за часів Paragon, тоді ще був Epic Games Launcher. Ти завантажуєш його, і там були три гри: Paragon, Shadow Complex і Unreal Tournament. Був ще Unreal Engine, але це ж не гра. Коли я прийшов (у лютому 2016 року —прим. автора) ми за декілька місяців додали українську гривню. Але до цього вона вже працювала ув Unreal Engine, який мав окремий Unreal Engine Marketplace, і там вже можна було платити локальними валютами. Це було ще за декілька років до Steam (у Steam гривня з’явилася 14 листопада 2017 року — прим. автора).

Круто, я цього не знав. Але повернуся до запитання. До повномасштабного вторгнення жоден інший магазин, ні Origin, ні Uplay, ні Battle.net, не мали гривні. Наскільки складно взагалі вводити нову валюту в магазин і коли це варто робити?

Це складно. Бо щоб приймати платежі в іншій валюті, ти маєш відкрити банківський рахунок у цій валюті. Там є бюрократія. Як ми робили це в EPIC: гривню ми зробили відразу, а потім вже додавали групами по 5-6 валют за один раз, бо там дуже багато документації. Технічна частина не дуже важка.

Коли після запуску EGS ми додавали нові валюти, рупії та таке інше, кожного разу це займало 6-7 місяців. Але можна було робити паралельно декілька валют.

Ігрова спільнота й до 2022 року просила магазини додати гривню, але після початку повномасштабного вторгнення це питання повстало особливо гостро. Та навіть до 24 лютого це проблема була навіть на психологічному рівні: В тебе регіон “Україна”, але платиш чомусь в рублях, навіть не в доларах чи євро, які все-таки інтернаціональні валюти

В Epic ми це ж за декілька місяців виправили. Це було вже після 2014 року, але загалом це дурна ідея. Наприклад, ти живеш у Польщі, а платиш у гривнях. Нікому ж на думку не спало, що це нормальна ідея, так?

А регіон додавати так само складно? Що б при реєстрації можна було обрати Україну. 

Це не дуже важко. Це суто технічне питання як і регіональні ціни. Той же Epic Games Store отримав десь 200 регіонів на старті, коли мав близько 20 валют. Це потребує часу, але ми це зробили за декілька тижнів. А ось валюта, це складно, бо це не технічне питання, а легальна та фінансова проблема. 

Чи має якісь нюанси оплата не в рідній валюті?

Люди набагато краще платять у своїй валюті. Конверсії підвищуються, коли люди бачать ціни у своїй валюті. У тебе є 200 гривень. Ти приходиш купувати гру, а там написано 5 доларів. І ти не знаєш, як ці 5 доларів конвертуються у твої 200 гривень зараз або на час, коли ти будеш платити. І це ризик для людини, яка платить, бо вона не знає, скільки грошей в неї з банківського рахунку знімуть на той час, коли ця транзакція буде проводитися. Бо вона ж зачиняється не тоді, коли ти купуєш.

Є деякі механізми, які начебто фіксують курс на момент купівлі, а не на момент проведення транзакції. Але це не працює так, як того хотілося б, особливо в країнах, в яких банківська система погана.

В Україні банківська система, до речі, дуже гарна.

Ющенко, коли ще був головним банкіром дуже добре працював. Можуть бути питання до Ющенка, як до президента, але як банкір він зробив дуже багато корисних речей. Але якщо ти кажеш про країни, як, наприклад, Індія, або ще менш розвинені у банківській сфері, то людина коли купує гру бачить одну цифру. Але транзакція зачиняється десь через декілька днів, і з її рахунку виходить зовсім інша сума. І ці люди кажуть, ось я бачила, сума була 20 доларів, це 200 грошей у моїй валюті, а чому ви зняли з мене 230? Бо курс змінився на той час.

І це, зазвичай, дуже неприємна ситуація для людини, яка купує. Тож зрозуміло, що як магазин ти маєш зробити приймання грошей у валюті людини. Тобто це має бути для людини, яка купує, а не для людини, яка продає. Але приймати валюту локально коштує грошей і це не швидкий процес. Для менших регіонів це, зазвичай, не роблять.

Є регіони дуже нестабільні, як Аргентина та Туреччина зараз. Steam припинив приймати локальні валюти, бо це немає сенсу. Не тому, що вони хочуть більше грошей з Аргентини та Туреччини, а тому, що усі інші люди прикидаються з Аргентини та Туреччини, щоб купувати ігри по 2-3 долари. 

В Туреччині тепер ціни в доларах, але ж самі ціни будуть в перерахунку? 

Коли виставляєш гру в Туреччині, наприклад у Стімі, ти можеш ставити гру у доларах, але для Туреччини. Тобто ти можеш сказати, що якщо моя гра 60 доларів в Америці, вона буде 5 доларів у Туреччині. Але більшість розробників цього не роблять. Вони ставлять ціну в 60 доларів для всіх, тому в Туреччині та в Аргентині стався такий ціновий шок, коли у них ігри були по 3-4 долари, а зараз по $60. Бо ніхто у своїх великих компаніях не цікавиться, що там треба ставити меншу ціну.

1

Blizzard по суті зробили перерахунок з євро в гривню і прибирали нам регіональні ціни, які були в рублях. Приємно, що тепер є гривня, але 70-100 євро в еквіваленті вже якось кусюче виглядає.

Поза контекстом Blizzard, це проблема розробника та видавця, який це робить. Це їх рішення і зазвичай це пов’язано з тим, що вони не цікавляться, що трапляється за межами Америки та Європи. Людині легше поставити $60 і мати невеличкі продажі, ніж поставити $10 і потім його звільнять, бо він зробив неправильну ціну. 

Тобто великі видавці взагалі не дивляться на невеликі ринки чи які розвиваються? 

Ubisoft дуже дивиться. У них своя цінова стратегія і у кожному регіоні Ubisoft дуже цим займається. Вони звичайно вважають, що треба брати багато грошей, але робити частіше знижки, така у них стратегія. 

В них базові видання, мені здається, досі 60 доларів, а от вже Deluxe й інші, там цінники вже на сучасному рівні.

Ubisoft це приклад компанії яка стежить за цінами, але дуже багато видавців, які нічим не цікавляться. Якщо в тебе велика структура, в тебе завжди людина вирішує, що “легше не робити нічого”, ніж “щось робити”, бо “щось робити” – це ризик. Ризик для цієї людини персонально, а не для компанії.

Ну і от про ризики якраз. Пандемія. Що вона зробила з індустрією і на кого вона найбільше вплинула, на AAA чи на інді? 

Там було таке комбо: пандемія та дешеві гроші. Бо коли трапилася пандемія, американський уряд почав видавати гроші людям. От просто видавати гроші. Вони надсилали чеки людям які втратили роботу. Облікова ставка дуже знизилася, тобто гроші були дармові.

Я не жартую зараз. Гроші були насправді безоплатні.

Я маю на увазі що твоя облікова ставка була дуже дешевою, ти міг вкласти якусь сумму та отримати вдвічі більше. Ти взяв кредит під свої акції, вклав їх в нові акції, і тепер в тебе є нові гроші. І так по колу. Люди цим користувалися. Люди брали кредити під інвестиції та реінвестували ці гроші. І це дуже допомогло ігровій індустрії.

Це дуже надуло бульбашку біткоїну та інших NFT-проєктів, бо там з’явилися безкоштовні шалені гроші.

А в плані роботи, як це вплинуло на великі студії?

Зарплати та пропозиції пішли вгору в індустрії. Компанії стали легше ділитися прибутками з працівниками, бо, зазвичай, це не стандартна практика в нашій індустрії. Люди завжди отримували бонуси, але не отримували відсоток з прибутку. Зараз це стало розповсюдженою практикою, і не тільки через пандемію, а ще тому, що Google, Apple та інші компанії почали так робити. І якщо ти не хочеш втрачати інженерів, щоб вони не переходили до великих компаній, ти маєш також пропонувати такі умови. А якщо ти пропонуєш їх інженерам, то ти пропонуєш їх усім іншим також.

Тобто ці всі звільнення, які зараз відбуваються, це, в принципі, відгомін всього цього, чи зараз на це якась інша причина?

Звільнення – дуже цікава ситуація, бо там є дві причини. По-перше, в тебе зникли дешеві гроші. Компанії, які живуть у кредит більше не мають звідки брати гроші. Зазвичай, це невеликі компанії, тож вони  звільняють людей або зачиняються, бо просто не можуть платити працівникам. І ми бачимо, що у 2023 році невеликі компанії зачинялися одна за одною.

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2
За 2023 рік понад 10 000 розробників втратили роботу, 2024 рік почався з масштабних звільнень у Unity, Twitch Discrod. З відомих близько 30 студії були закриті у 2023 році.

Середніх розмірів студії як правило звільняють працівників, бо вони можуть ще десь взяти гроші, що б вижити. А є великі компанії, і там інша ситуація. Великі компанії завжди мають гроші у банку і зазвичай, не завжди, але зазвичай там дуже багато грошей. Стільки, що можна 10 років працювати поточним складом. Але якщо: в них є інвестори, вони шукають інвесторів, або в них є люди C-level (керівництво, яке отримує бонуси від доходу компаній), вони не можуть показувати, що в них зростають прибутки, бо ситуація на ринку така, що прибутки майже ні в кого не зростають. Тож вони намагаються удати, що скорочують видатки.

І як скорочують видатки в індустрії, де майже всі видатки – це зарплатня? Звільняють людей. І мені здається, що коли великі компанії це роблять, це не завжди розумно. Пройде два роки, і мені здається, що у 2025 індустрія піде вгору, бо облікова ставка має знову почати знижуватися, і ці компанії будуть бігати й намагатися наймати цих людей знову. Але вони вважають, що ці два роки економії їм нібито допоможуть.

 Стосовно синглових ігор. Індустрія начебто росте… 

Цього року не росте. Цього року був спад.

…Але останні 10 років індустрія зростає. Якщо подивився продажі оригінальної Final Fantasy VII (1998 рік), вона в релізне вікно продалася приблизно 3,5 млн накладом. Якщо не брати Call of Duty чи GTA, то сучасні AAA-проєкти десь так само продаються. Кількісний показник продажів ААА-ігор наче на якомусь плато. Він росте, але дуже повільно. При цьому цінник 60 доларів ще з часів PlayStation 2 не мінявся. При цьому є інфляція та й розробка ігор дорожчає. До речі, багато хто не вірить, що розробка дорожчає, бо технології розвиваються, і начебто розробка повинна дешевшати, тому що деякі речі спрощуються.

 Але їх кількість зростає, деталізація зростає, то у підсумку розробка дорожчає. 

І от коли звіти показують, що індустрія зростає, мені здається що зростає саме онлайн та мобільний сегменти, а що з одноосібними іграми?

Є ситуація, коли ААА, які суто синглові, вони мають деяку стелю (у продажах) і вони не можуть стрибнути вище за цю стелю. Але я б не казав, що люди грають у сингл менше. В тебе є АА й інді, які роблять чудові ігри. Baldur’s Gate може бути грою року (Baldur’s Gate 3 здобула найбільше нагород на TGA 2023 — прим. ред.). Але Baldur’s Gate 3 це не AAA, це AA з бюджетом AAA. Це люди, які зробили інді-гру, ну може не зовсім інді, але AA-гру, але в них були гроші, як у великої компанії.

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2
Baldur’s Gate 3 на релізі отримала офіційну текстову українську локалізацію

Тобто вони не витрачали ці гроші на дорогих акторів, рекламу, як Call of Duty зазвичай роблять, або Final Fantasy. Вони витрачали ці гроші на те, щоб напхати якомога більше контенту у гру. І для Baldur’s Gate 3 це спрацювало. Для Starfield, наприклад, не дуже спрацювало, як ми це бачимо. Але в них інша ситуація, вони належать Microsoft, їм це також не важливо.

Тобто мені здається, що в нас буде ситуація, коли стовпи залишаться. У нас буде новий Elder Scrolls, новий Call of Duty і буде нова Final Fantasy. Але багато часу буде проводитися в іграх, бюджети яких трохи менші: Alan Wake II, Baldur’s Gate 3 тощо. І завжди залишаються ще індії, які дешеві, яких дуже багато, які дуже талановиті.

Був же час, коли АА практично помер. Коли виходила Hellblade: Senua’s Sacrifice АА тоді практично не існував. Були дешеві інді та дорогі ААА з викрученим “Голівудом”.

Бо на той час було складно знайти гроші, щоб зробити АА-гру. Зараз теж не дуже легко, але два роки тому інвестори були згодні надавати гроші на проєкти, які коштують 10-15 мільйонів доларів. Вони бачили, що такі ігри можуть бути успішними. Так, Hellblade допомогла цьому.

В розробці ігор, що найдорожче, наповнити гру контентом? 

Люди — найдорожча частина роботи над грою.

Ще арт чи код. Все залежить від тебе, від твоєї гри, але зазвичай це арт.

Голова Т2 Штраус Зельнік зараз дуже багато говорить про ціни на ігри, про те, щоб платити за час і так далі.

Ні, він не це казав, його неправильно інтерпретували. Він казав, що якщо прорахувати на час, то ігри дуже вигідні. І це правда. Якщо ти пішов у кіно, то за 2 години розваги ти заплатив 30 доларів. А якщо ти купив гру, то за 2 розваги години заплатив 3 долари, бо ти цю гру будеш грати 10 або 20 годин. Він не мав на увазі, що ігри мають оплачуватися за годину грання. Він казав, що якщо кількість годин проведених у грі розділити на їх вартість, то це дуже вигідно.

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2

Чи, можливо, що GTA 6 знову підніме цінник на ігри?

Мені здається, що GTA так залежить від GTA Online та її free-2-play компонентів, що їм немає сенсу дуже підіймати ціну. Ймовірніше у них буде колекційне видання за 120-150 доларів, але базова версія все ще буде $70. Але це залежить від того, коли вони будуть виходити, бо скоріш за все гра планується на 2025 рік, а до того часу хто знає, яка буде інфляція. (прим ред. — інтерв’ю відбулося до анонсу GTA 6)

По суті це майже під кінець покоління. 

Це покоління буде довше, ніж передостаннє та останнє покоління. Це кінець покоління тільки для Switch, але я не думаю, що вони будуть виходити на Switch на старті. Я навіть не знаю, чи вони будуть виходити на ПК на старті.

Кілька років тому, здається Microsoft, чи то патентували, чи розглядали можливість всередині ігор робити рекламу. Я тільки так і не зрозумів, це мається на увазі класичний “pop-up”, чи всередині самої гри, умовно ти їздиш у NFS і на борді з’являться Cola.

Таке вже робили. Коли Обама ще обирався у президенти, кампанія Обами була в Burnout на бігбордах в Америці.

Electronic Arts на той час дуже були зацікавлені у цій темі й робили інтеграції. Ubisoft теж робив інтеграцію продуктів в ігри, та й зараз роблять. Але це було як у кіно, тобто Джеймс Бонд водив BMW, а не Aston Martin.

Я маю на увазі не ту, яка фізично зроблена, як умовно в Alan Wake з батарейками. А Microsoft, здається, хотіли зробити рекламу яка не залежала безпосередньо від гри. Умовно кажучи, сьогодні на білборді одна реклама, а завтра інша. 

Ну ось рекламна кампанія Обами так і працювала, там була онлайн система.

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2
Під час вмикання карти в AC Odyssey з’являвся банер з рекламою Assassin’s Creed Mirage

Нещодавно Ubisoft прямо в самій грі коли вмикаєш карту вилазить “pop-up” з AC Mirage. Вони одразу заявили, що це помилка й можливо це справді помилка, і банер мав з’являтися в меню гри. Але наскільки реальне майбутнє, коли в середині ААА-ігор будуть поп-апи, як в мобілках

Поп-апів, як у мобілках, не буде, бо люди не будуть грати в таке. Мобілка безплатна, тож люди розуміють, що там поп-ап бо ти не платиш за саму гру. І в багатьох “мобілках” можна заплатити грошей, щоб вимкнути рекламу повністю.

Мені здається, що в ААА отакого не буде, але вони знов спробують продавати рекламу в іграх. Мені здається, що кожні 5-6 років хтось вигадує цікаву ідею: “А нумо продавати рекламу в іграх”. Вони пробують, воно не працює, вони припиняють. Мені здається, що зараз вони знов будуть пробувати робити рекламу в іграх. Індустрія трохи впала, треба шукати гроші, ось вони й шукають. Але мені здається, що воно не спрацює. Мені заходять інтеграції.

Рекламні інтеграції завжди працюють. 

Чи посприяв новий цінник у 70 доларів окупності ігор чи умовно з наступним поколінням будуть пробувати до 80 підняти?

Ці 10 доларів тільки компенсують інфляцію останніх двох років, бо вона була десь 15-20%. Вони не дуже рятують, тож індустрія має винаходити інші способи заробляти гроші. Це free-to-play та пост-гейм контент: DLC, аналоги GTA Online і таке інше. 

Тобто класичний сингл, він практично приречений, якщо там не буде онлайну? 

Ні, він не приречений, в тебе просто будуть залишатися декілька великих AAA-проєктів, як Uncharted або The Last of Us, які спонсоруються платформами. В тебе буде завжди зелений Call of Duty, а весь інший сингл буде трохи дешевше. В плані бюджетів більше ігор будуть як Alan Wake 2 і менше як God of War.

Тобто AA, який раніше ледве не помер, зараз буде основою сюжетних ігор.

Нинішні AA мають гарний вигляд, ніж AAA 5-6 років тому. Тобто я не казав, що це погано. Є класні AA-ігри.

Люди гучно відреагували на нові ціни, але якщо ці $70 не рятують, то що робити?

Треба робити більше постлаунч контенту (DLC) та робити Limited та колекційні видання кращими. І ми бачимо, що більше контенту йде саме у ці видання. 

Але доповнення теж коштують грошей. Вони повинні себе окупити та плюс дозаробити за основну гру. Наскільки вони себе виправдовують як додатковий заробіток?

Це залежить від гри. Якщо у гри великий retention (утримання аудиторії), то там можна робити постлаунч контент. Ми бачимо, що Paradox (серії Europa Universalis, Crusader Kings та ін) зазвичай працює за такою моделлю. В їх ігри люди грають багато разів, тобто там має сенс робити постлаунч контент. І люди його охоче купують. А є ігри, які люди пройшли та забули, для них DLC не дуже гарно конвертуються. До Cyberpunk 2077 вийшло DLC і воно цікаве. Але я, наприклад, не збираюся його купувати, бо в мене немає часу заново грати у Cyberpunk. І, наприклад від мене вони не побачать грошей за Ілюзію Свободи. 

Тобто те, що Sony перетворює DLC в окремі невеликі ігри, які продає дешевше, це доволі розумний вихід в такій ситуації.

Мені здається, що це розумна стратегія для деяких ігор, але не для всіх. Цьогорічний Call of Duty мав бути DLC, але вони переробили його в окрему гру. І він продався не так гарно, як минула Call of Duty, але якось продався. Мені здається, що як повноцінна гра він продався краще, аніж як би він продавався як DLC. 

Велике інтерв’ю із Сергієм Гальонкіним: українська локалізація, ціни на ігри та репутація серед розробників. Частина 2

Стосовно ситуації в Україні. Focus Entertainment буквально через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення оголосили, що будуть видавати російську гру Atomic Heart. Скільки триває процес укладення угоди та наскільки складно розривати їх? Краще репутаційні втрати, ніж розривати контракт?

Це залежить від того, як його підписували, зазвичай 3-6 місяців. Щодо розірвання такої угоди, то проблема не тільки в тому, щоб розірвати. Зазвичай там є exit clause, такий пункт у контракті, де компанія може розірвати угоду з деяких причин. 

І мені здається, що війна – це така причина, яка могла бути легальною причиною для розірвання контракту.

Але вже на той час компанія вкладала якісь гроші у підготовку промокампаній, додаткові матеріали і таке інше.

Проблема в тому, що репутація у нашій індустрії не має ніякого значення.

Гравці мають пам’ять, як… 

рибка Дорі.

Рибка Дорі, так. Вони ненавидять компанію. Пройшло два тижні, вони обожнюють цю компанію. Ще два тижні і вони знову її ненавидять. Тобто компанії звикли, що якщо тебе зараз ненавидять, зачекай трохи й це пройде. Репутацію серед гравців ніхто дуже не обіймається. Люди обережніше ставляться до репутації з партнерами, бо якщо в тебе погана репутація серед компанії, то буде важче наймати людей. Бо розробники мають хорошу пам’ять. 

Тобто усі заклики українських гравців щодо, наприклад, бойкоту російських ігор, практично не мають сенсу. Видавці з легкістю подібне ігнорують?

Ну зараз це звичайна тактика, коли гравці починають бути чимось невдоволені. Якщо це F2P гра, то ситуація інша, бо F2P може відчути, якщо гравці її бойкотують. Це різниця між онлайн-сервісами й іграми “в коробках”, сюжетними іграми, які люди купують. Тобто, якщо зараз люди вирішують, що ми не будемо грати в нову Call of Duty Warzone, бо нам щось не подобається, Activision, мені здається, дуже швидко зреагує на це. Якщо вони не грають звичайний Call of Duty, то, мені здається, вони зачекають до наступного року й зроблять щось вже з новою грою.

Як український ринок зараз виглядає в очах видавців? 

Україну зазвичай вважають як “усі інші”. Тобто є Америка, є Азія, є Європа, і є “усі інші”. Ось Україна — це усі інші. Я б не казав, що це погане або гарне ставлення, але це таке ставлення, як до Чехії, наприклад. 

Є регіон, люди там грають та щось купують. Чудово. Але слухати, що вони говорять, ми не будемо. Ні, вони звичайно слухають, що люди говорять, так само як слухають людей з Чехії, але це такі самі гравці, як всюди. Тобто немає ніякого особового ставлення для цього регіону.

Про вибір мови в Steam. Наскільки вона впливає на появу локалізації? 

Локалізація зазвичай вирішується минулими проєктами, якщо він локалізувався українською, і ти побачив, що це було вигідно. Або люди дивляться на статистику Steam, якими мовами користуються гравці наразі. Вони беруть перші 10 мов і локалізують на них. 

Важливо саме мова інтерфейсу, чи розробники також дивляться на країну реєстрації? Бо Україна, як країна колишнього “совку” все ж двомовна країна, і просто вибір мови може не відображати реальний показник української ігрової аудиторії

З точки зору розробника це відображує реальність. Він робить російську версію, бо бачить, що у світі, наприклад, 3% людей знають рсоійську. Для нього не дуже важливо ці люди в росії, в Україні, або в Грузії або в Вірменії. Він бачить, що мовою користуються 3% від потенційних гравців. Ось він буде локалізувати для цієї мови.

Якщо українець бачить, що у грі є українська мова, але він обирає російську, то таким чином він дає статистику російській мові, а не українській.

І так само, якщо людина живе не в Україні, наприклад в Польщі або в Німеччині, але обирає українську локалізацію, вона дає статистику саме українській мові.

Чи правда, що розробники можуть ділитися інформацією щодо успішності локалізації?

Розробники дивляться, як локалізуються інші ігри, і цікавляться у колег яка локалізація працює. Коли працюєш з агенцією, агенція тобі буде казати локалізації якими мовами замовляють інші розробники. Це все працює.

Кращий спосіб спонукати розробників до української локалізації —  грати українською та купувати те, що вийшло українською мовою.

Теги по теме
Игры
Источник материала
loader
loader