Джонсон національної єдності

Спікер Палати представників американського Конгресу протестант Майк Джонсон, який півроку самотужки гальмував допомогу Україні (а принагідно й Ізраїлєві з Тайванєм), виконуючи вказівку Трампа, на якого тоді орієнтувався, — несподівано кардинально змінив поведінку й примусив Трампа з цим змиритися. Після чого допомога Україні легко пройшла обидві палати Конгресу, а сам Джонсон невдовзі отримав новий результат нечуваної двопартійної єдності: проти його відставки віддали голоси разом 196 республіканців і 163 демократи, тобто загалом 359 членів Палати представників, створивши рідкісний для сучасної Америки прецедент величезної персональної підтримки.

Демократи не повторили прикрої помилки, яку зробили восени щодо відставки — завдяки їх голосам — попереднього спікера Кевіна Маккарті, й продемонстрували нарешті здатність проголосувати, коли треба, навіть за республіканського спікера.

Як вони кажуть, це не за Джонсона, це проти хаосу. Тобто проти Трампа. А республіканці — просто підтримали свого спікера. Тож програли лише екстремісти. Тепер Трамп, однак, вимушений підтримувати Україну, інакше він сам змусить асоціювати й себе з цими екстремістами, з цією нікчемною меншістю, яка двічі поспіль програла, а йому таке ототожнювання зовсім не потрібно.