Імпорт електроенергії в Україні: чого бояться європейські енергетики

Енергосистема у найближчому майбутньому, за даними «Укренерго», потребуватиме щонайменше 2,5 ГВт додаткових маневрових потужностей (приблизно півтори Трипільських ТЕС) і 1 ГВт систем накопичення енергії. Наявний інструментарій боротьби з дефіцитом насправді дуже обмежений — або імпорт, або аварійна допомога (тобто термінове постачання е/е з енергосистеми сусідніх країн). Про це в своїй статті пише Юлія Самаєва, редакторка економіки ZN.UA, - «Дефіцит в енергосистемі зберігатиметься все літо, навіть якщо обстріли зупиняться».  

Імпорт електроенергії є найбільш ринковим, а відповідно, й суттєво дешевшим способом збалансувати енергосистему, ніж аварійна допомога. Після остаточного переходу в березні 2024 року на європейські правила торгівлі електроенергією комерційний обмін може відбуватися з усіма сусідніми країнами-членами ENTSO-E — Румунією, Словаччиною, Польщею, Угорщиною, Молдовою. Доступна нам пропускна спроможність становить 1700 МВт.

«Укренерго» запевняє, що наразі їхні європейські колеги досліджують можливості своїх магістральних мереж для визначення можливих обсягів подальшого збільшення доступної потужності комерційного обміну електроенергією між Україною та ЄС. Їх непокоїть стійкість європейської енергосистеми, саме цим пояснюється такий обережний поступ. За даними експертів ринку, це дасть змогу, за максимально позитивного сценарію, додати ще 500 МВт пропускної спроможності. Цього все ще не буде достатньо за наявного дефіциту.

З іншими матеріалами Юлії Самаєвої, редакторки економіки ZN.UA, можна ознайомитися за посиланням.