Байден и Путин
Добровольное отречение от власти Байдена – один из болезненных ударов по 71-летнему Путину.
Во-первых, это прецедент. Брежнев так не ушел, Черненко и Андропов тоже. В конце концов, до сих пор в мире лидеры такого уровня почти никогда не уходили (Ельцин Путиным не считается, потому что Ельцин для Путина – зло). Россияне хотят видеть преемника, потому что реально больше всего (подчеркиваю, больше всего), в политическом плане, боятся смерти Путина и отсутствия преемника. Байден как будто говорит Путину: "где преемник?". Путин же говорит им: преемника не будет.
Далее текст на языке оригинала.
По- друге, видно, що російська пропаганда готувалася до цього. І поки головний їхній посил дуже примітивний і озвучив його спікер Володін: "Байдена надо привлекать к ответственности за развязанный конфликт на Украине, разрушение экономики стран Европы и санкционную политику против РФ и других стран". Це головна лінія контратаки, чи точніше захисту, росіян. І вона тупа, бо розрахована виключно на частину росіян та невелику частину країн глобального півдня.
Є ще один неочевидний аспект.
Путін мислить своє життя не тільки і стільки величчю Росії, скільки бажанням щось довести США. І Байден тут переграв Путіна. І це розуміє велика частина оточення Путіна.
Я ні в якому разі не хочу робити лінійних висновків в цьому аспекті. Просто маємо розуміти: ця історія буде мати продовження в той момент, коли Путін похитнеться. Біологічний годинник все одно спрацює. Символічні речі, а добровільний відхід Байдена – символічний, працюють інколи ефективніше за репресивні чи воєнні операції.