Мільйони за моніторинг телемарафону: як нардеп Маріковський заробляє на держтендерах і уникає відповідальності
Мільйони за моніторинг телемарафону: як нардеп Маріковський заробляє на держтендерах і уникає відповідальності

Мільйони за моніторинг телемарафону: як нардеп Маріковський заробляє на держтендерах і уникає відповідальності

"Слуга народу" Олександр Маріковський заробляє мільйони гривень на перегляді телемарафону та моніторингу ЗМІ.

Державні підприємства щороку збільшують видатки на оплату послуг компанії, що належить парламентарю.

Це начебто має допомогти вчасно реагувати на критику та слідкувати за своєю репутацією.

Причому до репутації самого нардепа є питання.

Торік кримінальну справу проти Маріковського через недостовірне декларування Вищий антикорупційний суд закрив тільки через закінчення строків притягнення до відповідальності.

НАБУ встановило, що нардеп вказав у декларації біткоїни на мільйони гривень, якими насправді не володів.

Разом з тим реальні статки політика збільшуються.

До повномасштабної війни він встиг купити будинок в одному з найдорожчих котеджних містечок передмістя столиці.

Про те, на чому та як заробляє нардеп, читайте у матеріалі OBOZ.

Як нардеп заробляє на перегляді телемарафону.

Компанії Маріковського професійно слідкують за ЗМІ та готують звіти органам влади.

Деякі його ТОВки, як видно з даних You.

Control, існують лише коштом держзамовлень.

Наприклад, ТОВ "Медіатека" (Маріковський – бенефіціар) у 2024-му мала загальні доходи в 10,1 млн грн, при цьому державні закупівлі склали 9,1 млн грн.

Цьогоріч сума держзакупівель може бути значно більшою.

Лише державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору України" вже замовило у "Медіатеки" послуги на 12,2 млн грн.

При тому ще 5 років тому це саме держпідприємство за фактично такі ж послуги платило компанії нардепа всього 720 тис.

Йдеться про "комплекс послуг з моніторингу засобів масової інформації".

За 12 млн грн компанія народного депутата буде активно моніторити українські ЗМІ.

У договорі йдеться про те, що компанія слідкуватиме за 10 каналами, 50 друкованими ЗМІ та не менше 1000 інтернет-ресурсів.

Окремо також платитимуть за "щотижневий звіт ЗМІ та соціальних медіа національного телемарафону".

На це договором передбачено 258 тис.

Державний Центр захисту інформаційного простору України належить Міністерству культури та стратегічних комунікацій.

Журналісти звернулися з запитом до компанії з проханням прокоментувати, чому щорічно зростає вартість "моніторингу ЗМІ" і чи не було б дешевше передплатити один з IT-продуктів та писати звіти самостійно.

"Медіатека" у 2025-му вже встигла виграти тендер на "інформаційні послуги зі збору та аналізу даних у ЗМІ" на 240 тис.

грн від Центру гуманітарного розмінування (підпорядковується Кабміну).

За ці гроші нещодавно створена державна організація щотижня отримуватиме звіт зі згадками про Центр, або ж про розмінування.

Як видно з договору, ця публікація також має увійти до моніторингу, який отримає Центр гуманітарного розмінування.

Журналісти анонімно поспілкувалися з керівниками комунікацій кількох держорганів.

Усі вони для моніторингу ЗМІ використовують сервіс "лук мі", при тому громіздку аналітику не замовляють.

Така послуга коштує значно менше, ніж платять компанії нардепа.

Ба більше, ще нещодавно за це платили USAID.

Компанія нардепа майже завжди пропонує найдорожчі послуги.

І все одно виграє тендери.

Журналісти проаналізували останні тендери, в яких брала участь "Медіатека".

Головна ідея таких тендерів – надати доступ до державних закупівель всім учасникам ринку та шляхом конкуренції отримати найвигіднішу пропозицію.

Зазвичай аукціон проходить за таким принципом: розпорядник коштів (орган держвлади або держпідприємство) встановлює максимальну вартість (очікувану ціну), а вже в результаті проведення аукціону учасники пропонують більш вигідні умови.

Державний тендер має виграти той, хто за таку саму послугу запропонував найнижчу ціну.

У тендерах "Медіатеки" часто ця логіка порушується.

Наприклад, у тендері від Центру гуманітарного розмінування брали участь два учасники: ТОВ "Сіфт" та "Медіатека" Маріковського.

"Сіфт" запропонував кращу ціну, але перемогу все одно віддали "Медіатеці".

Причина – довідки, які надав "Сіфт", відрізнялись від форми, наведеної у тендерній документації.

У лютому минулого року "Медіатека" виграла тендер у державної компанії "Укренерго" на 703,3 тис.

При тому їхній конкурент, компанія "Семантрум", пропонувала надати такі самі послуги моніторингу в ЗМІ всього за 478 тис.

Пропозицію відхилили через те, що замовнику не сподобався наданий приклад звіту.

Бо він, як йдеться в документах, "не містить загального огляду інформаційного поля за тиждень.

Він становить дайджест (перелік) матеріалів з теми, який подано у вигляді списку з цифровими даними.

По-перше, це ускладнює сприйняття й "прочитання" звіту.

По-друге, не дає можливості сприйняти інформацію узагальнено".

Щоправда, в деяких тендерах, у яких брала участь "Медіатека", все ж таки перемогу отримувала найвигідніша пропозиція.

Наприклад, в аукціоні "Укрзалізниці" виграло ТОВ "Свіфт", яке запропонувало моніторинг за 240 тис.

"Медіатека" пропонувала надати ці послуги за 411 тис.

У більшості випадків "Медіатека" пропонувала чи не найбільші ціни.

При тому в тендерах від Центру захисту інформаційного простору України "Медіатека" була єдиним учасником, тож конкуренції взагалі не було.

Маріковський живе на широку ногу: маєтки, нові машини та підозріле декларування.

Нардеп, як видно з декларації, має достатньо помірні офіційні доходи.

Торік його середня місячна зарплата складала 62,2 тис.

грн, а дружина отримала за рік 23 тис.

грн соцвиплат.

Крім того, щомісяця вона заробляла 154,5 тис.

грн як ФОП, а також отримала фінансову допомогу від двох іноземців на загальну суму 414 тис.

У декларації за минулий рік політик показав два кредити та фактично відсутність збережень (грошові активи складають менш як 6 тис.

Такі доходи не заважають йому жити на широку ногу.

Ще до повномасштабної війни, у 2021-му, нардеп придбав будинок площею 163,3 кв.

м у елітному котеджному містечку Green Wood Club у передмісті столиці, Козині.

Зараз будинки такої площі у цьому котеджному містечку не продаються, однак мінімальна вартість будинку тут – від 16,7 млн грн.

Журналістам вдалось знайти будинок парламентаря.

Це двоповерхова будівля із чотирма спальнями та двома санвузлами.

У цьому котеджному містечку таке планування – один із найбюджетніших варіантів.

При тому, як видно з декларації, будинок дістався нардепу всього лиш за 4,5 млн грн.

У травні 2024-го на дружину нардепа Наталію оформили новенький Volkswagen ID6 2023 року випуску.

У декларації вартість не вказано, однак зараз такі автомобілі на спеціалізованих майданчиках продають за ціною від 30 тис.

Ще кілька років тому Маріковський задекларував 32 біткоїни, які начебто отримав у 2019-му (зараз їх можна продати за 2,4 млн доларів).

Завдяки цій криптовалюті можна було б легко пояснити походження всіх статків.

Однак виявилось, що біткоїнів у нардепа не було.

Але перевірка НАБУ встановила, що він вказав чужий гаманець, до якого не мав жодного стосунку.

"НАБУ і САП з’ясували, що зазначений нардепом криптовалютний гаманець насправді ніколи йому не належав, а транзакції з придбання зазначеної у щорічній декларації криптовалюти здійснювались громадянами іншої держави, які не мають жодного стосунку до суб’єкта декларування", – йдеться у заяві правоохоронців.

Торік нардеп свою помилку визнав.

На своїй сторінці в Facebook він зазначив: "у 2020 році були допущені суттєві помилки в декларації".

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних відомостей закінчився торік.

Вищий антикорупційний суд постановив 17 квітня 2024 року звільнити нардепа від відповідальності.

Тож фактично Маріковському вдалось уникнути відповідальності.

У своїх останніх деклараціях жодні криптоактиви він вже не вказував.

Журналісти звернулися з запитами щодо тендерів, у яких перемогу отримала компанія нардепа, до розпорядників коштів.

Головне ж питання: чи доцільно використовувати понад 12 млн бюджетних гривень на моніторинг ЗМІ владою.

Кожен орган державної влади має співробітників, які займаються комунікацією зі ЗМІ та відстежують згадки про них і в соцмережах, і в медіа.

Крім того, на ринку є одразу кілька IT-продуктів, які допомагають відслідковувати згадки у соцмережах та ЗМІ за відносно невелику плату (працюють у форматі передплати).

Источник материала
loader
loader