Таємничий антикітерський механізм насправді може бути просто іграшкою, стверджує дослідження

Таємниця антикітерського механізму

Антикітерський механізм, якому понад 2000 років, десятиліттями вважався надскладним аналоговим калькулятором, що випередив свій час і допомагав стародавнім грекам розраховувати рух небесних тіл. Але нове дослідження вчених з Аргентини ставить цю ідею під сумнів, припускаючи, що пристрій міг бути лише декоративною іграшкою, повідомляє 24 Канал з посиланням на arXiv.

Цей таємничий артефакт, який багато років не дає спокою вченим, було виявлено на затонулому кораблі ще в 1901 році. Від нього збереглася лише частина, тож археологи та інші зацікавлені сторони роками намагалися реконструювати його вигляд і принцип роботи. Згідно з найпопулярнішою гіпотезою, механізм мав відстежувати рух Сонця, Місяця, планет і затемнень.

Дослідники з Національного університету Мар-дель-Плата вкотре проаналізували конструкцію шестерень і розташування зубців механізму. Вони дійшли висновку, що механізм, імовірно, ніколи не працював. Конфігурація деталей вказує на наявність серйозних помилок у виготовленні – настільки серйозних, що пристрій міг заклинювати при спробі його використання.

Наша модель виявила численні випадки заклинювання та розчеплення шестерень, спричинені як випадковим, так і систематичним розподілом зубців,
– пишуть автори.

Новий аналіз ґрунтується на попередній роботі астрофізика з Кардіффського університету Майка Едмундса, який виявив виробничі похибки в шестернях механізму. Аргентинські науковці пішли далі: вони створили імітаційну модель, яка враховує як форму зубців, так і розподіл помилок у виготовленні. У результаті модель показала численні збої в роботі – від затирання до повного зупинення частин механізму.

Дослідники припускають, що або механізм із самого початку був нефункціональним, або похибки, які виявив Едмундс, насправді були меншими, ніж він каже. Хай там як, але за новою моделлю артефакт не міг би працювати: неправильні відстані між зубцями та варіації в обертанні шестерень унеможливлюють стабільну роботу.

Науковці визнають, що їхні висновки залишаються гіпотетичними. Через те, що зберігся лише частковий уламок пристрою, багато деталей доводиться реконструювати умовно. Проте вже наявні дані ставлять під сумнів функціональність механізму і те, чи був він дійсно інструментом астрономічних обчислень, чи просто ефектним, але нефункціональним об'єктом.

У підсумку автори закликають до обережності в оцінках точності стародавнього артефакту. Вони підкреслюють потребу в подальших дослідженнях і вдосконаленні методів аналізу, щоб зрозуміти, чи мав механізм реальну практичну цінність, чи залишився лише марною витівкою античних інженерів.