/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F572c94671ecadb769446ae4a33178a07.jpg)
Вночі там чують дзвін і бачать "наречену": у глибинці України є селище-примара, як воно виглядає
У селищі залишилася лише одна "жива" будівля
В Україні можна знайти чимало занедбаних населених пунктів, і кожен із них зберігає свою загадкову історію. Один із них розташований неподалік Прип’яті, інший — у самому серці Поділля. Йдеться про селище Сокілець, заховане серед мальовничої природи.
"Телеграф" вирішив з’ясувати, як виглядає село-примара і чому воно виявилося занедбаним. Ми дізналися цікаві подробиці.
Селище-примара Сокілець — чому там ніхто не живе
Сокілець — старовинне поселення з багатою історією, коріння якого сягає часів Галицького князівства. У XII столітті село було практично знищено, а через кілька століть, у XV столітті, набуло статусу містечка.
Доля Сокільця різко змінилася 1973 року, коли почалося будівництво Дністровського водосховища. Планувалося, що село опиниться під водою, як і інші найближчі населені пункти. Мешканців виселили, але розрахунки виявилися неточними – Сокілець затопило лише частково.
З того часу селище перетворилося на таємничий примарний куточок із напівзруйнованими будинками. Єдиним "живою" будівлею у цій місцевості залишилася Покровська церква, куди в неділю приходять жителі "нового" Сокільця. Але щоб туди потрапити, їм доводиться долати круті схили.
На території занедбаного селища також збереглися руїни костелу св. Роха, залишки фундаментів та провали підземних ходів між будинками.
Які легенди ходять про селище Сокілець
У Сокільці, як стверджують місцеві, мешкають привиди. Найчастіше з’являється "нещаслива наречена". За легендою, яка передається з позаминулого століття, весільний кортеж віз красуню-наречену до вінчання. Але на краю каньйону коні чогось злякалися, і віз зірвався в прірву. З того часу ночами місцеві бачать дівчину в білій весільній сукні — вона блукає стежками біля того самого каміння, де розбилася, і плаче, ніби шукає дорогу до храму.
Також старожили згадують про привиди солдатів у формі часів Першої світової війни, яких нібито бачили в урочищі "Батарея". А в долині ночами чути дзвін — ніби лунають камені, що падають в урочищі "Чортова дзвіниця". Тому навколишні ліси називають зачарованими.

