Золотий карась та червонокнижна марена зникають: як штучна зміна річок вплинула на рибу

Штучна зміна річок у ХХ столітті, зокрема будівництво гребель, створення ставків і водосховищ, істотно змінила умови життя прісноводних риб в Україні. Такі аборигенні види, як золотий карась, втрачають середовище існування і зникають. Водночас витривалі чужорідні інвазивні риби, як-от ротань-головешка й чебачок амурський, починають домінувати у водоймах. Про це в коментарі «Главкому» розповіла іхтіологиня НАН України Юлія Куцоконь.

Юлія Куцоконь зазначила, що Україна має два відмінні за умовами регіони: гірські (Крим і Карпати) та рівнинні, притаманні більшості території. Саме на рівнинній частині у ХХ столітті суттєво змінився гідрологічний режим річок через вплив людини: штучне зарегулювання, будівництво гребель і масове створення ставків і водосховищ. 

Іхтіологиня пояснила, що через зарегулювання річок, зникають види, які не можуть жити без течії: «Поставили греблі, спрямили русла, створили багато ставків і водосховищ. Це дуже сильно змінило течію. Зникають види, що потребують течії: підуст, вирозуб, марена. Однак, навіть види, що живуть в стоячих водоймах, але потребують заплави, теж зникають. Золотий карась, наприклад, мешкає у заплавних водоймах і не витримав зарегулювання стоку».

Натомість у штучно створених умовах – ставках і водосховищах – краще почуваються ті види, які здатні жити в стоячій воді. Тому ще однією тенденцією є поширення чужорідних інвазивних риб: «У XX – на початку XXI століття запускали чужорідні види риб, частина з яких стала інвазивними. Зокрема, разом із цінними промисловими видами завозили й небажаних, як-от ротань-головешка, чебачок амурський», – пояснила Юлія Куцоконь.

Нині, за її словами, навіть спроби поліпшити ситуацію  з прісноводними водоймами мають дуже обмежений ефект, зокрема, через нестачу води та зміну природних умов.

«Ситуація з водними ресурсами дійсно складна. Щоб ми не робили води більше не стане. Якщо ми будемо її затримувати якимись невеликими греблями, то там уже не буде справжньої річки. Не буде тих видів реофілів (види риб або інших водних організмів, що потребують проточної води для існування), які мають жити в природних течіях, а випаровування з більших площ водних дзеркал теж буде більшим», – підкреслила вона.

Раніше «Главком» інформував, що 12 липня на ставку в селищі Новопокровка Дніпровського району Дніпропетровської області було зафіксовано масову загибель риби. Про інцидент повідомили у департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА. Місцеві жителі в соцмережах почали бити на сполох: за даними очевидців, лише за один день у громаді зібрали близько п’яти тонн мертвої риби. 

Також «Главком» повідомляв, що клімат в Україні змінюється – літо стає спекотнішим, зима теплішою та малосніжною, а опадів меншає. Як наслідок, змінюється видовий склад риб, а деякі аборигенні види прісноводних зникають. Види, які краще переносять тепло, поступово поширюються на північ країни.