Сарана в тарілці: чому поїдання комах стало традицією і в яких країнах їх готують

Коли мільйонні зграї сарани налітають на поля, знищуючи врожай, місцеві жителі нерідко перетворюють лихо на їжу. Сарана — це кілька видів комах сімейства справжні саранчові, здатних утворювати великі зграї чисельністю до сотень мільйонів особин.

На відміну від коників і цвіркунів, у сарани короткі вусики, а розміри можуть досягати 10 сантиметрів біля пустельного різновиду. Ця комаха здатна з’їсти стільки, скільки важить, але й сама може стати поживною їжею для людини. За вмістом білка сарана перевершує яловичину і курятину при значно менших витратах на "виробництво". "Телеграф" розбирався, у яких країнах традиційно готують страви із сарани.

Африка: традиційне джерело білка

В Африці сарану їдять просто і різноманітно — сирою, смаженою на відкритому вогні, вареною в солоній воді або сушеною на сонці. Вона входить до складу різних паст і подається із традиційними гарнірами, такими як кускус.

У Нігері збір сарани є важливим джерелом доходу місцевого населення — комах продають на ринках нарівні з іншими харчами. У країнах Східної Африки, де регулярно відбуваються навали пустельної сарани, місцеві жителі використовують міграції як можливість поповнити раціон білкової їжі в регіонах з обмеженими продовольчими ресурсами.

Близький Схід: біблійна традиція

У країнах Близького Сходу вживання сарани має давнє коріння. Згідно з Книгою Левіт, у раціоні стародавніх ізраїльтян визнавалися прийнятними чотири види комах, включаючи сарану. У Євангелії згадується, що Іоанн Хреститель харчувався в пустелі акридами (сараною) та диким медом.

В Ізраїлі сарана традиційно вважається їстівною та дозволеною до вживання в межах юдаїзму. Там її їдять свіжою, сушать, підсмажують у маслі, тушкують з овочами або готують у гострих приправах та з медом.

Саранчу в Саудівській Аравії іноді називають "креветкою пустелі" через її високу харчову цінність — вона містить близько 50% білка, а зна смак і за способами приготування нагадує морських ракоподібних. За текстурою та хрускотом вона справді нагадує маленьких креветок, що й дало таке народне прізвисько.

Азія: від катастрофи до делікатесу

У країнах Азії, особливо в Китаї, Таїланді та Японії, сарану часто смажать в олії та продають як вуличну їжу — наприклад, на дерев’яних паличках. Японці маринують сарану в соєвому соусі, а потім також смажать її в олії.

У Таїланді діє близько 15 тисяч ферм з розведення сарани, що робить цю країну одним із найбільших виробників їстівних комах у світі. У Лаосі сарану вирощують за проєктом агентств ООН як доступне джерело білка.

В інших країнах Південної Азії, які особливо сильно страждають від активності шкідників, сарану готують із традиційними спеціями — куркумою, коріандром та чилі. Виходить хрумка закуска з гострим смаком.

Латинська Америка: традиційна вулична їжа

У Мексиці смажену сарану загортають у прісні коржі, а також маринують із соком лимона та гострим перцем чилі – це поширена вулична їжа. У деяких регіонах із перемеленої сарани роблять порошок, який використовують у випіканні хліба.

Північна Америка: нововведення у гастрономії

У деяких ресторанах США та Канади подають страви із сарани як делікатес. Порошок із перемелених комах використовують в елітній випічці, щоб надати продуктам додаткову поживну цінність.

Хоча сьогодні для більшості європейців ідея їсти сарану здається екзотичною, мільярди людей в Африці, Азії та на Близькому Сході вважають це звичайною практикою. Можливо, у майбутньому сарана стане важливим елементом традиційного харчування у всьому світі.