Стали відомі імена катів "Оленівки": хто і за скільки вбив українських військових

В Українісьогодні вшановують пам’ять захисників, добровольців та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні.

27 липня 2022 року майже 200 полонених воїнів бригади Нацгвардії «Азов» російські тюремники перевели в окремий, швидко збудований барак у колонії Оленівка. А вже в ніч проти 29 липня там пролунав вибух, 53 бійці загинули миттєво.

Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Олександра Загородного.

Оленівський злочин — це найжорстокіше масове убивство, яке скоїли росіяни за останні десятиліття. Те, що це умисна дія країни-терористки довели українські та міжнародні слідчі.

«Вони довго ховалися. Але ми побачили їхні обличчя! Дізналися їхні адреси, імена дружин, батьків і друзів. Ми побачили скільки їм заплатили за вбивство наших героїв», — йдеться у сюжеті ТСН.

Оборона Маріуполя тривала 86 діб, 82 дні — в повному оточені. Без підвозу набоїв, зброї, медикаментів та харчів захисники Маріуполя протрималися майже 3 місяці. Останнім ударом по спротиву «азовців» стало знищення підземного лазарету і останніх запасів медикаментів. Українські захисники отримали наказ командування — вийти з «Азовсталі».

ЗОНА САДИСТІВ

Юра місяць тому повернувся з російського полону. Зізнається, що нарешті вже не кидається на їжу — в госпіталі відгодували. Юра добре пам’ятає, як він туди потрапив.

«Тут же мені нанесли удар в область грудної клітки. Я нагнувся, спецназовець стояв ззаду, мене ногою закинули в цей проход на територію вже блоку. Я влетів туди, по обі сторони стояли десь людей 15, може 10. Було темно. Почали наносити удари дубінками, гумовими, дерев’яними кийками, партупєями, ремнями. І це приходились удари по всьому, чим попало. І я так собі мислено, „не впади“, не впади», — згадує він.

В Оленівці не лише били. Перші тортури, каже Юра, була спрага та постійний голод.

«То жахливо, я навіть не хочу про це говорити, дуже жахливо, люди навіть оправитися не могли нормально. Потім десь вони знайшли нам воду, то давали в таких коритах, знаєте, ми пили, мене не питали. Коли заходили в столову, то давали трошки переловки, кусок хліба, і в другу половину дня давали, ну, типу, „житке“. Це капуста, ну, воно все було гаряче, і термін на вживання їжі був дуже малий. Встиг ти поїсти чи не встиг, все, вставай, пішов», — каже він.

СМЕРТЕЛЬНИЙ БАРАК №200

Та росіянам хотілось більшого. Їм потрібне було масове вбивство.

24-26 липня — робочі бригади українських військовополонених спішно готують ангар у промисловій зоні для розміщення військовополонених.

27 липня, ранок — близько 200 «азовці»в переселяють у новий барак.

Цього дня кати, певно, відчували себе вершителями людських доль. Вони ходили по бараках, викликали по одному «азовців», кожен з тих покидьків, дивлячись на наших хлопців, вирішував тої миті кому жити, а кому загинути цієї ночі.

27 липня — під вечір робочим дають наказ вирити і укріпити окоп для охорони.

28 липня, день — бійців виганяють з барака, бо там нібито мають працювати електрики. Ті, хто вижив, пізніше згадають, це були люди в чорній формі.

28 липня, 22.00. — «азовцям» у новому бараку дали команду «відбій».

Вони не знають, що вибухівка закладена, ворожі міномети вже на позиції за кілька кілометрів, а тому жити їм залишається усього одна година.

«Нам вдалося знайти кілерів, рукам яких це масове вбивство було здійснене. Це була непроста операція. ІТ-віртуози, що йшли по електронному сліду не шкодували свого сну заради цілі. Надто шокуючим був акт масової страти в Оленівці», — йдеться у сюжеті ТСН.

«Там дуже багато хлопців загинуло, витікли від потери крові. Потім їх погрузили в КАМАЗи, як скот, поранених хлопців, без першої медичної допомоги, і повезли в лікарню, в якийсь там госпіталь в Донецьку. І теж хлопці загинули на етапі евакуації, якщо це можна назвати», — каже Анатолій Єгоров «Комуніст», команди роти.

Як це рятувати поранених фактично без медикаментів та ліків? Це ми планували розпитати в одного з військових, який витягав поранених з того бараку, але не змогли, від пережитого чоловік збожеволів.

СЛІДСТВО і ЗАКОНИ ФІЗИКИ

До розслідування трагедії в Оленівці дуже ретельно підійшли фахівці з Центру прав людини у військових конфліктах. Організація, яка працює під егідою ООН. Вони спорудили макет бараку. Враховували вхідні отвори у даху та внутрішніх стінах, напрямок польоту уламків, навіть отвори у металопрофілі, який зірвало зі стелі. Так от, висновки експертів: звинувачення росіян про українську ракету, яка вбила своїх в Оленівці, можливий лише при умови, що в Україні навчились міняти закони фізики.

У доповіді встановлено зброю та боєприпас, які Збройні сили Російської Федерації використовували для вбивства українських військовополонених в Оленівці 28 липня 2022 року. Експерти центру вважають, що росіяни скористалися мінометами, найімовірніше самохідними «Нонами» або подібними. Вони не кажуть про додатково закладену вибухівку в середині. Але переконані — зробили це люди з відсутньою схильністю до докорів сумління.

ЧОРНА МІТКА ДЛЯ КАТІВ ОЛЕНІВКИ

Та тепер, ми знаємо де і як живуть ці моральні виродки. У нас буквально є список групи військових злочинців. Все почалося з їхнього начальника.

Кирило Попов, керівник групи ФСИН (федеральної служби виконання покарань в так званій «ДНР»). Через нього ми відшукали десятки катів українських воїнів в Оленівці. Тут все, паспорти, службові посвідчення, права, навіть зарплатні відомості.

Ось, наприклад, майор Шаміль Саадуєв — оперуповноважений спецпідрозділу «Сатурн», за 2024 рік отримав 1 мільйон 856 тисяч рублів. В середньому ледь не 2 тисячі доларів у місяць. Або ось майор Дугін — з усіма даними, де вчився і чим займався.

Але серед цих десятків документів нашу увагу привернули три прізвища — Батищев, Гаврилюк, Кондратенко. Усі троє потрапили у нагородний список за 1 серпня 2022 року, тобто за кілька днів після трагедії. І усі троє були в цей час в Оленівці.

Капітана Гаврилюка Андрія Віталійовича представили до державної нагороди. Лейтенанта Данила Батищева до нагородження медаллю «За доблесть в службі». Майору Володимиру Кондратенку виплатили 50 тисяч рублів.

А тепер найголовніше. Знаєте які у них посади? Інструктор-підривник штурмового загону — в усіх трьох. Що робили ці підривники в Оленівці? І чому після вибухів у колонії для військовополонених їх вирішили нагородити?

«Ми не можемо стверджувати напевне, що саме ці троє підкладали вибухівку у бараці. Але вважаємо, в них треба буде обов’язково запитати, за що вони отримали нагороди і 50 тисяч рублів. Здебільшого тюремні наглядачі вже видалили фото з соцмереж. Але дарма вони себе цим тішать. Поступово папки з їхніми прізвищами наповнюються. Ось вони рибалять, відпочивають на морі, обнімають жінок, святкують, дуркують, вихваляються своїми дорогими авто. Та тепер їм буде страшно. За кожним стовпом ховатимуться тіні. Бо одна справа, коли за все відповідає Путін, а інша коли названо твоє ім’я, твій дім і особисто твої злодіяння», — йдеться у сюжеті ТСН.

Юра Фотіков аж здригається, коли бачить форму цих покидьків, які влаштовували екзекуцію просто заради розваги: «Коли відкривається камера десь сусідня, ти вже морально готуєшся, що зараз і твоя відкриється. Ці садистські побиття, аж з таким, знаєте, захопленням, таким захльобом, це відбувалося. І ти розумів, що зараз і ти будеш в такому. І так морально старався не реагувати на це. Просив Бога допомоги. І казав, Боженька, ти зі мною, я є ти, а ти є я».

Юра стерпів усі знущання, пройшов через усі випробування. Бо знав, вдома його чекає сім’я, дружина, син. Найстрашніше в його житті, він переконаний, вже скінчилося. Він також вірить, що з полону скоро повернуться і його побратими. А от для його катів усе лише починається. Кожен з них залишив цифровий слід у всесвітній павутині. Ітимуть роки і їх викриватимуть. По одному і групами. Полковників, майорів і рядових. У них є сім’ї. У них є діти. І вони точно мають знати що живуть поряд з монстрами. І кров Оленівки на їхніх руках.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 12:00 новини 28 липня. ОБСТРІЛ КИЄВА! ОЛЕНІВКА - сьогодні НЕПРОСТА ДАТА! День жалоби!